Справа №519/1381/24
Провадження № 2/519/675/24
12.11.2024 м. Південне
Южний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Лемця С.П.,
при секретарі судового засідання Волковій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Одеський припортовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
Позивач звернулася в суд із позовною заявою до АТ «ОПЗ» про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Позов обґрунтовано тим, що 01.09.1997 ОСОБА_1 була прийнята на роботу до АТ "Одеський припортовий завод". 29.04.2024 позивач була звільнена з займаної посади за власним бажанням п.1 ст. 38 КЗпП,оскільки відповідач не сплачував заробітну плату тривалий час.В день звільнення 29.04.2024 позивачеві була видана трудова книжка та повідомлено про відсутність розрахунку, оскільки відсутнє кошти в товариства. Починаючи з липня по листопад 2023 року ПАТ "Одеський припортовий завод" не сплачувало заробітну плату ОСОБА_1 , сума заборгованості склала 55045,53 грн.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 24.09.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
12.11.2024 до суду надійшло клопотання, в якому представник відповідача просить закрити провадження по справі у зв'язку зі сплатою заборгованості з заробітної плати.
В судове засідання сторони не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, з врахуванням наданих доказів та заперечень.
Якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з'явились до судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного.
З 01.09.1997 ОСОБА_1 була прийнята на роботу до відповідача, що підтверджується трудовою книжкою (а.с.6).
29.04.2024 позивач була звільнена з роботи за власним бажанням згідно наказу № 205-к від 15.04.2024 (а.с.9).
Відповідно до довідки АТ «ОПЗ» № 1539 від 09.08.2024, заборгованість по заробітній платі за серпень - листопад 2023 складає 55045,53грн (а.с.10).
Згідно заяви ОСОБА_1 від 12.11.2024 з нею проведено остаточний розрахунок із заборгованості по заробітній платі, однак не відшкодовано витрати на сплату судового збору.
Як вбачається з клопотання представника відповідача та підтверджується позивачем заборгованість по заробітній платі погашена 05.11.2024, у зв'язку із претензій щодо виплати заробітної плати у позивача немає..
Із змісту частини 2 статті 49 ЦПК України вбачається, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.
Стаття 55 Конституції України наголошує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Частиною 1ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Що стосується клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору, то воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Ураховуючи, що на час відкриття провадження у справі предмет спору існував, доказів протилежного позивачем не надано, то відсутні підстави для закриття провадження у справі з підстав передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 755/12807/19 (провадження № 61-3195св21).
За змістом ч.ч. 1, 9 та 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що спір виник в наслідок неправомірних дій відповідача, які виразилися в порушенні строків виплати заробітної плати, то судові витрати в цій частині позову слід покласти на відповідача.
Згідно квитанції від 09.09.2024 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 3, 12, 81, 259, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до АТ «Одеський припортовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, задовольнити частково.
Стягнути з АТ «Одеський припортовий завод» на користьОСОБА_1 понесені по справі судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач АТ «Одеський припортовий завод», місцезнаходження за адресою: 65001, Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00206539.
Повний текст рішення суду складено 14.11.2024.
Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ