Ширяївський районний суд Одеської області
11.11.2024 Справа №: 518/2104/24 Провадження № 1-кп/518/112/2024
11.11.2024 р. сел. Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2024 року за №12024168260000050 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Ширяєве Ширяївського району Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 02.07.2021 р., орган що видав 5148, ІПН 3922210098, перебуває на військовому обліку призовників, раніше судимого 05.09.2024 р. Ширяївським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді шістдесяти годин громадських робіт, громадські роботи не відпрацьовано, судимість не погашена, та 24.10.2024 року Ширяївським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді ста двадцяти годин громадських робіт (вирок не набрав законної сили),
який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
05.10.2024 р. біля 23:10 години ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився навпроти продуктового магазину «Продукти 24», що за адресою: АДРЕСА_2 , де також заходився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей час ОСОБА_3 в ході розмови з ОСОБА_4 розпочав сварку, яка виражалась в тому, що, на думку ОСОБА_3 , ОСОБА_4 виражався в його бік нецензурною лайкою.
Під час вказаної сварки у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . При цьому, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання можливих суспільно небезпечних наслідків та свідомо бажаючи цього, в порушення вимог ст. 28 «Конституції України», згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, ОСОБА_3 підійшов впритул до ОСОБА_4 та своїм кулаком правої руки завдав один удар в область обличчя ОСОБА_4 , в ході чого останній, не втримавши рівновагу, впав на землю.
ОСОБА_3 , продовжуючи своє протиправне діяння, наблизився впритул до ОСОБА_4 , та своєю правою ногою завдав три удари в область обличчя ОСОБА_4 та ще чотири удари в область тулубу ОСОБА_4
ОСОБА_3 вказаними умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, синців та саден голови (обличчя, вушних раковин, завушних ділянок), крововиливу в склеру лівого ока, двох забитих ран слизової оболонки верхньої губи, що є єдиним комплексом закритої внутрішньочерепної травми в формі струсу головного мозку, які згідно судово-медичної експертизи спричиняє короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більш як три тижні і за вказаним критерієм відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я згідно п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995р.
Окрім цього, ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця та саден лівої пахвової ділянки, саден лівої кисті та лівого колінного суглобу, які самі по собі мають скороминучі наслідки тривалістю не більше 6 днів і за вказаним критерієм кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти розгляду кримінального провадження за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, складену в присутності захисника ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_6 , в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.
Потерпілий ОСОБА_4 надав письмову заяву, в якій зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до частини 1 статті 1 КК України Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Суд враховує відношення обвинуваченого ОСОБА_3 до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення протиправних дій, характеристики з місця проживання та навчання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При обранні міри покарання суд також враховує, що вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 05.09.2024 р. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке було вчинено 11.08.2024 р., та призначено покарання у вигляді шістдесяти годин громадських робіт. Згідно листа Березіського РС №4 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області від 31.10.2024 р., станом на 31.10.2024 р. складено графік відпрацювання покарання та з 30.10.2024 р. ОСОБА_3 приступив до виконання призначеного покарання.
Крім того, вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 24.10.2024 р. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке було вчинено 15.09.2024 р., та призначено покарання у вигляді дев'яноста годин громадських робіт, відповідно до положень ст.71 КК України до призначеної міри покарання, частково, у вигляді тридцяти годин громадських робіт, приєднано не відбуте покарання за вироком Ширяївського районного суду Одеської області від 05.09.2024 року і остаточно призначено покарання у вигляді ста двадцяти годин громадських робіт. Вказаний вирок наразі не набрав законної сили.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 125 КК України, умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, - карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Згідно положень ч. 1 ст. 100 КПК України, громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.
Таким чином, за вчинення попередніх кримінальних правопорушень ОСОБА_3 судом призначено максимальний строк покарання у вигляді громадських робіт, тому призначення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення у вигляді громадських робіт та застосування судом положень ч. 4 ст. 70 КК України не матиме результатом його покарання та виправлення.
Покарання у вигляді виправних робіт до обвинуваченого ОСОБА_3 не може бути застосовано, оскільки він не працевлаштований. Покарання у вигляді апробаційного нагляду суд вважає надто суворим для обвинуваченого. Обмеження волі до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано бути не може.
Беручи до уваги заяву обвинуваченого, у якій він просить суд призначити йому покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, у вигляді штрафу, суд вважає, що за даних обставин саме визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних проступків (злочинів, кримінальних правопорушень).
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) грн.. 00 коп.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Ширяївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1