Справа № 523/14885/24
Номер провадження 3/523/5844/24
"06" листопада 2024 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 119081 складеного 28.08.2024 року за обставинами того, що 28.08.2024 року о 12 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом Opel vivaro номерний знак НОМЕР_1 , при ввімкненому сигналі світлофору, зобов'язаний надати дорогу ТЗ, що завершують рух, внаслідок чого допустив порушення п.16.5 ПДР, в результаті чого сталось зіткнення з автомобілем Ford focus номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Пунктом 16.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 р. встановлено, що у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.
За порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
В останнє судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно.
На адресу суду 30.09.2024 року (вх. № 31928) надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Садікова О.О. про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
До клопотання про закриття провадження захисником надано флешносій (відеозапис) обставин вчиненого правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, клопотання захисника щодо закриття провадження у справі з підстав передбачених п.1.ч.1 ст. 247 КУпАП, дослідивши відеодокази, суддя дійшов наступних висновків.
Судом досліджується протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 119081 від 28.08.2024 року, схема місця ДТП від 28.08.2024 року, письмові пояснення ОСОБА_2 згідно яких останній зазначив, що рухався по вул. з Ольгіївського узвозу на вул. Краснослобідська за два метри від світлофору, який знаходиться за перехрестям, відчув удар в праву передню сторону авто, письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно яких останній зазначив, що здійснював рух по вул. Балківській, здійснював керуванням в крайній правій смузі з підстав того, що в середній та крайній лівій рухались вантажівки, в момент виїзду на перехрестя Балківська ріг Червонослобідської не помітив автомобіль Ford, який рухався зі сторони Ольгіївської в результаті чого автомобілі зіткнулись та отримали механічні пошкодження, клопотання про закриття провадження, відеозапис правопорушення.
За даними відеозапису встановлено, що автомобіль Opel vivaro під керуванням водія ОСОБА_1 рухався по вул. Балківський в другій смузі, та в момент находження авто на середні перехрестя, на перехрестя виїхало авто Ford focus номерний знак НОМЕР_2 , з дослідженого запису встановлено, що ОСОБА_1 не мав об'єктивної можливості передбачити виїзд авто Ford focus номерний знак НОМЕР_2 , на перехрестя та уникнення ДТП, встановлено, що ОСОБА_1 рухався на зелений сигнал світлофору.
Матеріали справи не містять в собі доказів того, що авто Ford focus номерний знак НОМЕР_2 перебувало безпосередньо на перехресті в момент ввімкнення світлофору, та відповідно не виконання та порушення ОСОБА_1 п.16.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001р. якими встановлено, що у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду, які вказували «поза розумним сумнівом» про порушення особою ПДР здобуто не було та суду не надано.
Сам обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З урахуванням того, що такі докази мають випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто бути такими, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Так , як стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02). Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого є значним, а також передбачає позбавлення права керування транспортним засобом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. (Постанова ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, Постанова ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року в справі № 177/525/17(2-а/177/23/17) вказав, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки подію та склад правопорушення можуть підтвердити чи спростувати лише належні та допустимі докази.
Керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 40-1, 124, 221, 251, 255, 268, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачене ст.124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя