Справа № 523/16050/24
Номер провадження 3/523/6367/24
"07" листопада 2024 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Мурманова І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №129407 від 14.09.2024 року, складеного за обставинами того, що 14.09.2024 року о 20:43 год. ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом марки «Hyundai Elantra», д/н НОМЕР_1 , в м. Одесі, по проспекту Добровольського, 70А, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки, за допомогою приладу Alcotest Drager 7510, ARLM 0412, тест 935, результат 0,21 ‰, подію зафіксовано на ПВР 471445, 470939.
Пунктом 2.9А Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 22.03.2001 р. встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений, на адресу суду через систему «Електронний суду» надійшла заява адвоката Данильчука С.Г. щодо можливості розгляду справи у відсутність захисника.
Таким чином, суддя дійшов висновку щодо можливості розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Положення ст. 280 КУпАП України, передбачають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з диспозиції вищеназваної статті, вина особи є обов'язковою ознакою правопорушення, її відсутність вказує на відсутність суб'єктивної сторони правопорушення і як наслідок виключає склад правопорушення в цілому.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
На адресу суду 10.10.2024 року (вх. № 33224) за підписом захисника ОСОБА_1 - адвоката Данильчука Сергія Григоровича надійшло клопотання про закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП з огляду на таке:
Адвокат зазначає, що ОСОБА_1 свою вину не визнає, оскільки не вчиняв адміністративного порушення, в стані алкогольного сп'яніння не перебував, одразу після зупинки, працівники поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, останній відразу погодився. Однак, коли результат тесту показав позитивний показник то він не погодився із вказаним показником.
Пояснював працівникам поліції, що алкоголь взагалі не вживає, в той день вдома пив лише квас. Алкогольні напої не вживав, оскільки усвідомлював, що керує автомобілем в якому знаходяться діти. Після оголошення результату тесту не погодився із результатом тесту, однак працівники поліції не запропонували пройти повторний огляд у лікарні. Окрім цього, згідно дослідженого відеозапису вбачається, що у ОСОБА_1 поведінка адекватна, в просторі та часі орієнтується, мова не порушена, дихання незмінне, зіниці незмінені, рухова сфера не порушена, міміка звичайна, точні рухи виконує.
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно результатів огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510» в організмі останнього було виявлено алкоголь 0,21 ‰.
Суддею встановлено, що згідно відповіді №793-09 від 24.09.2024 ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» - уповноваженого представника та офіційного ексклюзивного дистриб'ютора виробника концерну Drager Safety AG&Co. KGaA (Німеччина) на адвокатський запит, відповідно до якого:
При визначенні приладом Drager Alcotest 7510 OIML результату 0,21 ‰ (проміле) у робочих умовах навколишнього середовища від мінус 10°С до +40°С у діапазоні вимірювання від 0 до 0,8 ‰ (проміле) реальне значення з урахуванням похибки приладу може знаходитися у межах 0,21±0,06 ‰ (проміле), тобто у межах від 0,15 до 0,27 ‰ (проміле) за умови виконання всіх вимог і додержання всіх застережень щодо умов експлуатації та правил використання приладу користувачем, зокрема, в частині сервісного обслуговування та регулювання (градуювання).
З огляду на викладене, представник зазначає, що результат огляду у 0,21 ‰ не може свідчити про перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий є в межах похибки, та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо повторного проходження огляду.
Адвокат Данильчук С.Г. зазначає, що водій не погодився з результатом, а працівники поліції не запропонували пройти огляд в медичному закладі. Відповідно до положень ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським в присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Також, згідно поданих заперечень захисник зазначив, що, матеріали справи не містять доказів зупинення транспортного засобу та підстав такої зупинки, її законності. Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. До протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не долучено постанов у справі про адміністративне правопорушення або інших протоколів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 правопорушення у зв'язку з чим останній був зупинений.
Встановлено, що зідно акту огляду на стан сп'яніння (тест) з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що результат огляду ОСОБА_1 за допомогою приладу «Alkotest 7510» склав 0,21‰. Відповідно до технічної характеристики з експлуатації зазначеного алкотестера неточність вимірювання ним наявності алкоголю (похибка) може коливатися до 0,04 ‰ в діапазоні 0 - 0,8 ‰.
Поняття «вживання алкоголю» та «стан алкогольного сп'яніння» є поняттями не завжди однаковими, так як «стан алкогольного сп'яніння» залежить не тільки від «вживання алкоголю», а і від багатьох інших факторів (стать, вік, індивідуальні особливості організму, наявність супутніх захворювань, якості випитого напою і його міцності, часу, протягом якого було прийнято певну дозу алкоголю, фізичного, психічного тану людини та інше), а певні концентрації алкоголю в організмі, є недостатніми, щоб викликати симптоматику алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вищезазначеної похибки приладу «Alkotest 7510», результат огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння не може в достатній мірі свідчити про перевищення допустимої норми, зазначеної в Інструкції 0,2 ‰, оскільки при врахуванні максимального значення допустимої похибки у вимірюваннях показник становитиме 0,13 ‰, що не може свідчити про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
При встановленні цифрового показника 0,21 ‰, що, з врахуванням похибки вимірювального приладу, межує з гранично допустимою нормою і прирівнюється до 0,2 ‰, особі належало б запропонувати повторно пройти огляд на стан сп'яніння через 15 хвилин, зокрема і в закладі охорони здоров'я, що передбачено вищезазначеною Інструкцією.
З огляду на зазначене, слід зауважити, що відповідно до наданого та дослідженого відеозапису ОСОБА_1 після ознайомлення з результатами тесту зазначив, що не погоджується з такими, та просить пройти експертне дослідження. З відеозапису також встановлено, що останньому було відмовлено в провадженні медичного обстеження та повідомлено, що експертиза ним вже пройдена, крім іншого, зазначено, що експертиза є платною та коштує від 17 до 20 тисяч.
У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд. За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи санкцію, яка передбачена за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, таке правопорушення може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду (справи "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини", "Лутц проти Німеччини", "Надточій проти України","Золотухін проти росії", "Маліге проти Франції"), тому такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції. Відповідно, звинувачення у вчиненні діяння, яке прирівнюється до кримінального, вимагає відповідного доказування, яке базується на суворому дотриманні норм закону.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 52 рішення Європейського суду з прав людини від 05 лютого 2008 року у справі «Романаускас проти Литви», яким визначено, зокрема, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Враховуючи положення ст. 62 Конституції України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, беручи до уваги, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Суддею досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 129407, довідку про отримання посвідчення водія, довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої зазначено, що ОСОБА_1 протягом року до відповідальності не притягувався, тест драгер, акт огляду на стан сп'яніння, направлення на огляд, диск, клопотання про закриття провадження у справі, лист відповідь компанії SATURN Data International щодо того, що газоаналізатор для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alkotest 7510 OIML є медичним виробом, лист відповідь щодо абсолютної, відносної похибки.
На підставі вищевикладеного, об'єктивно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, оцінивши наявні в даній справі докази, суддя приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, відсутність події і складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження.
Керуючись ст.ст. 9 ,33, 130, 245, 247, 252, 280 КУпАП, суддя
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП -закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Суворовський районний суд міста Одеси протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: