Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа 498/774/24
Номер провадження: 1-кп/511/239/24
14 листопада 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області матеріали кримінального провадження № 12024162390000225 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.03.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселівка Великомихайлівського району Одеської області, громадянина України (паспорт №001091520, орган який видав 5130), з повною загальною середньою освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , в жовтні 2023 року, перебуваючи в лісосмузі, яка розташована на околиці АДРЕСА_1 , де збирав металобрухт, знайшов металевий ящик в якому містилися боєприпаси, а саме 194 патрони, калібру 7.62x54В. В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на їх придбання та подальше зберігання, без передбаченого законом дозволу.
З метою реалізації свого злочинного умислу, усвідомлюючи, що боєприпаси заборонені до придбання та зберігання, без передбаченого законом дозволу, не маючи такого дозволу на придбання та зберігання боєприпасів, ОСОБА_4 , діючи умисно, незаконно придбав шляхом привласнення боєприпасів, а саме знайдених ним 194 патронів калібру 7.62х54К, які приніс до місця проживання та зберігав до моменту їх вилучення працівниками поліції.
21.03.2024 при проведені санкціонованого обшуку житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , в приміщенні жилої кімнаті будинку, виявлено та вилучено патрони калібру 7.62х54Я, які є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, виготовленими промисловим способом, в кількості 194 штуки, з яких 190 патронів придатні для стрільби.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини справи і суду пояснив, що дійсно в жовтні 2023 року, перебуваючи в лісосмузі, яка розташована на околиці АДРЕСА_1 , він збирав металобрухт та знайшов металевий ящик в якому містилися боєприпаси, а саме 194 патрони, калібру 7.62x54В.
Боєприпаси привіз додому. Під час обшуку, 21.03.2024 року, які проводили в його будинку працівники поліції, він добровільно видав вказані боєприпаси, щиро кається у вчиненому.
Таким чином показання обвинуваченого ОСОБА_4 повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не оспорює.
Враховуючи дані обставини, за погодженням всіх інших учасників процесу, суд визнав не доцільним дослідження доказів та тих обставин справи, які ніким не оспорюються та роз'яснивши положення ст.349 ч.3 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу обвинуваченого, оскільки істинність, добровільність та правдивість його позиції у суду сумнівів не викликає.
Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 його причетність до кримінального правопорушення по справі підтверджується дослідженими судом письмовими доказами:
- витягом з Реєстру досудового розслідування від 20.03.2024 року про порушення кримінального провадження № 12024162390000225 відповідно до ґкого за заявою ОСОБА_5 внесені відомості за правової кваліфікацією ст.263 ч.1 КК України з фабулою про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканець АДРЕСА_1 за місцем свого мешкання зберігає патрони до автоматичної зброї, без передбаченого законом дозволу (а.к.п.55);
- ухвалою слідчого судді від 21.03.2024 року про надання дозволу на проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 та протоколом обшуку від 21.03.2024 року (а.к.п.56,57-67);
Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особливості конкретного кримінального злочину й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення злочину і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого та враховує ті обставини, що він раніше не судимий (а.к.п.76), характеризується посередньо за місцем проживання (а.к.п.84), на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває ( а.к.п.78,79)
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
Згідно наданої суду досудової доповіді відносно ОСОБА_4 Роздільнянського районного сектору №1 Великомихайлівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, вбачається, що беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень зроблено висновок про середній ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення та про середній ризик небезпеки для суспільства. Орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. (а.к.п.46-50).
Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ "Про пробацію" під час вирішення питання про застосування до особи пробації суд бере до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення та соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого або засудженого, яку готує персонал органу пробації або адміністрація установи виконання покарань.
Згідно з п.2 ч.1 ст.2 ЗУ "Про пробацію", досудова доповідь - письмова інформація для суду, що характеризує обвинуваченого.
За приписами ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 75 КК України суд, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, повинен ураховувати тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дотримуючись загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.
Вирішуючи питання про застосування ст. 75 КК України, суд повинен належним чином досліджувати та оцінювати всі обставини, які мають значення для справи й застосовувати вказаний кримінальний закон лише в тому разі, коли для цього є умови та підстави, про що в судовому рішенні мають бути викладені докладні мотиви.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суду необхідно виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення, зокрема форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, ролі кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали тощо.
Суд вважає, що згідно з вимогами діючого кримінального процесуального законодавства, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у мотивованих висновках суду при ухваленні вироку.
При цьому, щире каяття - це певний психічний стан особи винуватого, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї винуватості, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної злочином шкоди, тобто визнання винуватості є складовою частиною щирого каяття особи. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставин вчиненого злочину, що значно ускладнює розкриття злочину, визнає свою вину лише частково для того щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, досудової доповіді з інформацією про соціально психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, якими відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з можливим звільненням його від відбування покарання, надавши іспитовий строк на підставі ст.75 КК України.
Також суд вважає необхідним по даній справі з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою обвинуваченого покласти на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
При цьому суд вважає що вказана думка суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 01.02.2018 року у справі № 634/609/15-к, яка є обов'язковою для застосування, у відповідності до якої судова дискреція (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість, зокрема, призначення покарання з випробуванням.
Також, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 22.03.2024 року був накладений арешт у вигляді заборони відчуження, використання та розпорядження наступним майном, а саме: предметами зовні схожими на патрони калібру 7,62х54 мм. в кількості 194 (сто дев'яносто чотири) штуки та металевий ящик (цинк) на якому маються написи Б13 та 04, які були виявлені та вилучені 21.03.2024 року під час проведення санкціонованого обшуку домоволодіння розташованого по АДРЕСА_1 , яке перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.к.п. 73-74)
У відповідності до ст. 174 ч. 4 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
На досудовому слідстві проведено судову експертизу зброї від 25.03.2024 року №СЕ-19/116-24/5285-БЛ, вартістю 1514,56грн. (а.к.п.68), які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, згідно ч.2 ст.124 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.100, 349, 368, 369, 371,373,374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох ) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до засудженого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселівка Великомихайлівського району Одеської області, громадянина України (паспорт №001091520, орган який видав 5130), з повною загальною середньою освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , процесуальні витрати на проведення судової експертизи зброї від 25.03.2024 року №СЕ-19/116-24/5285-БЛ, в розмірі 1514,56грн.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 22.03.2024 року на: патрони калібру 7,62х54 мм. в кількості 194 (сто дев'яносто чотири) штуки та металевий ящик (цинк) на якому маються написи Б13 та 04.
Речові докази: сейф-пакет PSP №4113610 в якому знаходиться металевий ящик (цинк), на якому маються написи Б13 та 04 (а.к.п. 69-70) та прозорий полімерний сейф-пакет FPS №6008625, в якому знаходяться патрони в кількості 153 штуки та 41 гільза, який опломбований полімерною пломбою синього кольору №7629029 (а.к.п. 71,72), які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП№1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, - після набрання вироком законної сили, конфіскувати в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1