Справа №522/19558/24-Е
Провадження № 6/522/651/24
13 листопада 2024 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючої судді - Ковтун Ю.І.,
за участі секретаря - Лахматової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
До Приморського районного суду м. Одеси через систему «Електронний суд» надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, яке подано ОСОБА_2 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , до повного виконання вимог виконавчих документів.
Подання обґрунтоване тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Парфьонова Г.В. знаходиться зведене виконавче провадження № 68291002 до складу якого входить: ВП № 68290779 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6090/2011, виданий 09.03.2016 Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість в сумі 1328295,02 грн, що еквівалентні по курсу НБУ на 07.02.2011 складає 167171,56 дол. США. ВП № 68289020 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6090/2011, виданого 09.03.2016 Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість в сумі 1121703,45 грн, що в еквіваленті по курсу НБУ на 07.02.2011 складає 141171,13 дол. США. 21.01.2022 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 68290779 та про відкриття виконавчого провадження 68289020, які направлено боржнику замовною кореспонденцією за адресою зазначеною у виконавчому документі АТ «Укрпошта». Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. 21.01.2022 було винесено постанову приватного виконавця про звернення стягнення на майно боржника ВП 68290779; про арешт грошових коштів боржника за ВП 68290779 та накладено арешт на всі рахунки боржника. 21.01.2022 було винесено постанову приватного виконавця про об'єднання виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження ВП № 68289020. Станом на момент звернення з цим поданням, приватним виконавцем не виявлено рахунки, на яких би перебували кошти боржника, на які можна було б звернути стягнення. З відповіді на запит до Пенсійного фонду України вбачається, що боржник не отримує пенсію. З відповіді Міністерства внутрішніх справ України вбачається, що відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником не зареєстроване майно. Згідно відповіді на запит до ДМС, боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Приватний виконавець здійснив вихід за місцем реєстрації боржника та за місцем зазначеним у виконавчому документі, а саме: за адресою: АДРЕСА_1 з ціллю виявлення місцезнаходження боржника, вручення йому постанов про відкриття виконавчих проваджень, виявлення та арешту майна боржника. Але за місцем реєстрації боржника його не було виявлено, двері ніхто не відчиняв, про що, було складено акт приватного виконавця. Станом на теперішній час боржником не вжито жодних заходів щодо реального виконання вимог виконавчого документу. Боржник жодного разу не з'явився на прийом до Приватного виконавця з метою надання пояснень стосовно не виконання вимог виконавчого документу. Всі наведені факти свідчать про ухилення від виконання судового рішення та перешкоджанню приватному виконавцю у вчинені виконавчих дій. Боржник свідомо ухиляється від виконання вимог виконавчих документів - хоча і має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не зробив цього без поважних причин.
Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року прийнято до розгляду подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. та призначено судове засідання.
12.11.2024 на адресу суду надійшли письмові заперечення ОСОБА_1 , в яких зокрема зазначив, що він не отримував постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Боржник вважається належним чином повідомленим, якщо документи виконавчого провадження надсилаються йому за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Таким чином боржник вважається повідомленим, то і декларація вважається наданою. Також зазначив, що борг, який перебуває на виконанні забезпечений іпотекою промислової нерухомості площею понад 1000 кв.метрів. Таким чином, сума боргу є взагалі нікчемною, порівняно із вартістю переданого у забезпечення майна. Ця важлива інформація відсутня у змісті подання. Зазначив, що суд може застосувати тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, лише у тому випадку, якщо є докази, що боржник має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення. Якщо ж мета інша, то застосування виняткового заходу обмеження особистої свободи є таким, що порушує права особи.
У судове засідання 13.11.2024 приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. У поданні просив розглянути подання без участі приватного виконавця.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 травня 2011 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (просп.Московський, 60, м.Харків, 61050, кореспондентський рахунок 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11139865000 від 18.04.2007 року в сумі 1 328 295 (один мільйон триста двадцять вісім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 02 коп., що в еквіваленті по курсу НБУ на 07.02.2011 року (7,9457грн. за 1дол.США) складає 167 171 (сто шістдесят сім тисяч сто сімдесят один) долар США 56 центів (реквізити для перерахування суми заборгованості : утримувач : АТ «УкрСиббанк», банк отримувача : АТ «УкрСиббанк», п/р НОМЕР_2 , МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, м.Одеса, вул.Р.Кармена, 21А).
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (просп.Московський, 60, м.Харків, 61050, кореспондентський рахунок 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11247753000 від 06.11.2007 року в сумі 1 121 703 (один мільйон сто двадцять одна тисяча сімсот три) грн. 45 коп., що в еквіваленті по курсу НБУ на 07.02.2011 року (7,9457грн. за 1дол.США) складає 141 171 (сто сорок одна тисяча сто сімдесят один) долар США 13 центів (реквізити для перерахування суми заборгованості : отримувач : АТ «УкрСиббанк», банк отримувача : АТ «УкрСиббанк», п/р НОМЕР_2 , МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, м.Одеса, вул.Р.Кармена, 21А).
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (просп.Московський, 60, м.Харків, 61050, кореспондентський рахунок 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 09807750) судові витрати в сумі 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп. (реквізити для перерахування судових витрат : отримувач : АТ «УкрСиббанк», банк отримувача : АТ «УкрСиббанк», п/р НОМЕР_3 , МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, м.Одеса, вул.Р.Кармена, 21А) (т. 1 а.с. 103 - 105).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02.12.2011 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 05 травня 2011 року залишено без змін (т. 1 а.с. 178 - 180).
На виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 травня 2011 року у справі № 2-6090/2011 Приморським районним судом м. Одеси 09.03.2016 було видано відповідні виконавчі листи.
21.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 68290779 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6090/2011, виданий 09.03.2016 Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість в сумі 1328295,02 грн., що еквівалентні по курсу НБУ на 07.02.2011 року складає 167171,56 дол. США.
Вказану постанову було направлено боржнику ОСОБА_1 замовною кореспонденцією АТ «Укрпошта» за адресою зазначеною у виконавчому документі.
21.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 68289020 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6090/2011, виданого 09.03.2016 Приморським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість в сумі 1121703,45 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ на 07.02.2011 року складає 141171,13 дол. США.
Вказану постанову було направлено боржнику ОСОБА_1 замовною кореспонденцією АТ «Укрпошта» за адресою зазначеною у виконавчому документі.
21.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. у ВП 68290779 було винесено постанови про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_5 , про арешт майна боржника ОСОБА_5 та про арешт коштів боржника ОСОБА_5 .
Також 21.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. було винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження ВП № 68289020.
Відповідно до відповіді Міністерства внутрішніх справ України відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником ОСОБА_5 нерухоме майно не зареєстроване.
Відповідно до акту приватного виконавця від 11.02.2022 приватним виконавцем було здійснено вихід за місцем знаходження боржника з метою опису та арешту його майна за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що на стук у двері та вигуки ніхто не відповів та не відреагував, на розмову з приватним виконавцем не вийшов.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 33 Конституції України гарантовано свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як передбачено ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до п. 1 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.
Отже, ухилення боржника від виконання судового рішення є обов'язковою обставиною для вирішення питання про обмеження його у праві виїзду за межі України.
При цьому, оскільки державний виконавець ініціює відповідне подання та скеровує його до суду, саме на нього покладається обов'язок доказування факту ухилення боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу (посадової особи).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Законом не передбачене обов'язкове обмеження в праві виїзду за межі України за наявності невиконаних зобов'язань, а встановлена лише така можливість при наявності відповідних підстав.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Суд бере до уваги, що невиконання судового рішення полягає у невжитті фізичною особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання фізичної особи виконати судове рішення. Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: фізична особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення.
Отже, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.05.2018 № 916/1605/15-г та від 31.07.2019 № 554/13475/15-ц.
Необізнаність боржника про початок процедури примусового виконання виконавчого документу унеможливлює ухилення від його виконання.
Згідно з ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 7. абз. 2. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та положеннями ЦПК України, зокрема у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Із аналізу вказаних вище норм чинного законодавства, а також роз'яснень судів вищої інстанції, зокрема роз'яснень ВСУ, викладений у листі від 01 лютого 2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», можна зробити висновок, що під ухиленням боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Окрім іншого, фактично звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника коли державним виконавцем виконані вже всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження вказаного права громадянина.
Не піддаючи сумніву ту обставину, що державний виконавець дійсно вживав передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи з метою виконання рішення суду про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку про недоведеність державним виконавцем зазначеного у поданні доводу про ухилення боржника від виконання зобов'язань.
Суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов'язання, а також не надано належних доказів цілеспрямованого ухилення боржника від виконання рішення на час подання заявником, як і доказів наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання виконавчого листа, також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов'язання, у зв'язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 81, 261, 441 ЦПК України, суд
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 13 листопада 2024 року.
Суддя Юлія КОВТУН