Справа № 522/16119/24
Провадження по справі №1-кс/522/6296/24
(повний текст)
13 листопада 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Одеси, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимої за ст.ст. 185, 389 КК України,
підозрюваної в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за №22024160000000416 від 19.09.2024, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 , -
Приблизно в середині вересня 2024 року (більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені) у громадянки України ОСОБА_4 виник злочинний умисел на контрабандне переміщення з м. Одеси до м. Кишинів Республіки Молдова через митний кордон України особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP.
На виконання вказаного злочинного умислу, 19.09.2024 ОСОБА_4 , будучи обізнаною про порядок перетинання державного та митного кордону України, знаходячись у м. Одеса поклала у свою дорожню сумку раніше придбану при невстановлених обставинах особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яка знаходилась у двох пластикових банках, з метою подальшого прихованого переміщення через митний кордон України.
Того ж дня, ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на контрабанду особливо небезпечної психотропної речовини через митний кордон України, о 15 год. 40 хв. прибула в якості пасажира на рейсовому автобусі Одеса-Кишинів до пункту пропуску «Старокозаче-Тудора» митного посту «Білгород-Дністровський» Одеської митниці в напрямку на виїзд з України. При цьому, вказані вище пластикові банки із особливо небезпечною психотропною речовиною, були приховані ОСОБА_4 у її дорожній сумці.
Після цього, ОСОБА_4 діючи з прямим умислом на переміщення через митний кордон України особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення встановленого порядку переміщення психотропних речовин через митний кордон України, на території митного посту заповнила письмову декларацію про відсутність переміщуваних нею товарів, які підлягають обов'язковому декларування або товарів, які заборонені до переміщення через митний кордон України, у той час як обіг особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, в Україні заборонено.
Враховуючі викладене, ОСОБА_4 виконала усі дії, пов'язані однією метою, які вважала необхідними для вчинення контрабанди особливо небезпечної психотропної речовини з приховуванням від митного контролю, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки 19.09.2024 під час здійснення її митного контролю та при проведенні огляду її сумки виявлені: пластикова банка чорного кольору з надписом «Prebiotic»; пластикова пляшка зеленого кольору з надписом «Bestia». У вказаних банках під кремом виявлено по одному прозорому поліетиленовому пакеті, в середині яких міститься речовина у вигляді грудочок білого кольору, загальною вагою брутто 1 кг.
Згідно проведеного експрес-тесту з використанням експрес-аналізатору «Nark 2 Reagent» переміщувана ОСОБА_4 речовина білого кольору у вигляді грудочок містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
Відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, PVP відноситься до особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено (Таблиця № 2 Список № 2).
19.09.2024 о 21 год. 45 хв. громадянку України ОСОБА_4 затримано за обґрунтованою підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України.
20.09.2024 громадянці ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України. Підозрювана визнала свою вину в інкримінованому їй злочині в повному обсязі та надала покази по суті підозри.
Установлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується комплексом зібраних під час досудового розслідування та долучених до матеріалів клопотання доказів.
Перебуваючи на свободі, підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрювана підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та розуміє що їй загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Закінчити досудове розслідування в передбачений п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України термін (протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину) - до 30.09.2024 неможливо, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих дій.
У зв'язку з чим, слідчий звернувся до суду із клопотанням про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу, ще мають місце, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на світка та експерта у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого щодо продовження строку дії запобіжного заходу, повідомили що ризики зменшились, по ч.4 ст. 185 КК України частково декриміналізовано, вирок відносно ОСОБА_4 повинен буде скаосваний, ризики відсутні, а тому просили застосувати більш м'який запобіжний захід, у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю, або зменшивши заставу на суму від 60 560 до 242 240 гривень.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Інкримінована підозра ОСОБА_4 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання належними та допустимими доказами, зокрема: актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу громадянки ОСОБА_4 , в ході якого за допомогою службової собаки у рейсовому автобусі Одеса-Кишинів виявлено громадянку, яку виведено на поглиблений огляд, в ході якого виявлено поліетиленові ємності, в середині яких серед іншого виявлено кристалічну речовину, яка згідно експрес-тесту Synthetic Cathyinones Test містить у своєму складі солі PVP; протоколом огляду місця події від 19.09.2024, згідно якого встановлено, що під час здійснення її митного контролю та при проведенні огляду її сумки виявлені: пластикова банка чорного кольору з надписом «Prebiotic»; пластикова пляшка зеленого кольору з надписом «Bestia». У вказаних банках під кремом виявлено по одному прозорому поліетиленовому пакеті, в середині яких міститься речовина у вигляді грудочок білого кольору, загальною вагою брутто 1 кг; поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 19.09.2024, які приймали участь у огляді місця події в якості понятих, в ході чого окрім вже зазначених вище встановлених обставин, повідомили про проведення експрес-тесту виявленої речовини експрес-аналізатором «Nark 2 Reagent», який показав наявність у складі особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP; поясненням ОСОБА_4 , яка повідомила, що тиждень тому погодилась на перевезення з Одеси до Кишиневу посилку, яку повинна була залишити у парку, після чого отримала б грошову винагороду у сумі 500 доларів США.
Щодо існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що наразі продовжують існувати ризики, визначені ст. 177 КПК, і що необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Крім того, суд враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання особи підозрюваного у хід досудового розслідування чи переховування від правосуддя, і навпаки.
Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні.
Як встановлено в судовому засіданні, підозрювана ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжкого злочину, відповідальність за який передбачає позбавлення волі 10 років, підозрювана офіційно не працевлаштована, не заміжня, ніде не навчається, дітей чи родичів-інвалідів на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваної.
Метою продовження строку дії запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Щодо доводів сторони захисту щодо спливу такого ризику як вчинення іншого або продовження вчинення кримінального правопорушення, через декріміналізцію кримінального правопорушення, за яке її було засуджено, то слідчий суддя погоджується з цим твердженням, оскільки з долучених адвокатом ОСОБА_6 документів встановлено, що ОСОБА_4 звернулась до Київського районного суду м.Одеси з клопотанням про звільнення від покарання за діяння, караність якого усунена законом.
В частині відсутності існування інших ризиків слідчий суддя критично ставиться до заперечень сторони захисту через необґрунтованість.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв'язку формують у суду переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання слідчого ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу. Однак, суд в цьому випадку не може погодитися з прокурором, що наявність цих ризиків є безумовною підставою для ізоляції підозрюваного і взяття його під варту.
Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м?якого (особисте зобов?язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Суд відмовляє у застосуванні чи продовженні строку дії запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).
Проте, в цьому кримінальному провадженні на даному етапі досудового розслідування, слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, в тому числі цілодобового, який хоча і пов'язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, однак зважаючи на встановлені на цьому етапі досудового розслідування ризики, може виявитися неефективним з таких же підстав.
Враховуючи вчинену Збройними Силами Російської Федерації військову агресією проти нашої Держави, на території України було запроваджено воєнний стан відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_9 від 24.02.2022 №64/2022 та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 ''Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX, Указом від 5 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-IX, та Указом від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 8 травня 2024 року № 3684-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
На переконання суду, на теперішній час проблема наркозлочинності прямо порушує права всіх людей (в тому числі й тих, що не вживають наркотичні речовини) на життя та здоров'я, безпечне середовище, а вживання наркотичних засобів та психотропних речовин наносить невиправну шкоду життю та здоров'ю особи, які відповідно до Конституції України, визнаються найвищою соціальною цінністю та потребують пріоритетного захисту з боку держави.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що в рамках вказанного кримінального провадження ще не проведені усі необхідні слідчі дії, а тому вірогідність наявності зазначених ризиків дуже висока.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення та роль підозрюваної ОСОБА_4 у його вчиненні, встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав обґрунтованими, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України, а також враховуючи недостатність застосування інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим.
Тож, наведені вище обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваногї іншого більш м'якого запобіжного заходу.
В цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням більш м'якого запобіжного заходу.
А тому, суд доходить висновку, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Закінчити досудове розслідування в передбачений п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України термін (протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину) - до 20.11.2024 неможливо, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати наступне: отримати висновок експертизи матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 (дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів), проведення якої доручено експертам Одеського НДЕКЦ МВС України; провести інші слідчі/процесуальні дії, в проведенні яких виникне необхідність.
Ухвалою слідчого судді від 13.11.2024 було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному проваджені №22024160000000416 до 4-х місяців, тобто до 20.01.2025.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а тому саме на такий термін слідчий суддя може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо розміру застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених у цій статті межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
Окрім цього, відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
Разом з цим, в рішенні від 13.01.2022 року у справі «Істоміна проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, а також практики ЄСПЛ, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Враховуючи вчинену Збройними Силами Російської Федерації військову агресією проти нашої Держави, на території України було запроваджено воєнний стан відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_9 від 24.02.2022 №64/2022 та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання.
Згідно ЗУ «Про Державний Бюджет 2024 року» - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.
З наданих сторонами доводів в судовому засіданні встановлено, що підозрювана повністю визнає свою вину в інкримінованому діянні, ризики, передбачені ст. 177 КПК України,станом на теперішній час зменшились, майже усі слідчі дії вже проведено, а тому є підстави для зменшення розміру застави з 660 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , обставин кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваної, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі вище встановленого п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України, оскільки прокурором наведено достатньо обставин, які свідчать про неможливість забезпечити дотримання підозрюваною, покладених на неї обов'язків вказаним розміром застави.
Водночас внесення застави у розмірі 1 514 000 грн, на думку слідчого судді, з урахуванням майнового стану підозрюваної та обставин вчинення кримінального правопорушення, не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірним для неї. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконанням покладених на неї процесуальних обов'язків.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя, враховуючи вимоги абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також з огляду на обставини вчинення злочину, враховуючи дані про особу підозрюваної, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за які передбачає позбавлення волі до 10 років, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, її ролі у інкримінованому правопорушенні, доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю за доцільне продовжити відносно підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне зменшити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі - 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 132, 176- 178, 183, 186, 193-199, 205, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» до 60 днів в межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 11.01.2025 року включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 1 514 000 (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/6296/24.
Підозрювана звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрювану обов'язки строком до 11.01.2025 року, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
Роз'яснити підозрюваній наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 13.11.2024 року.
Ухвала слідчого судді щодо продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 14.11.2024 року об 10:30 годині в залі суду № 131.
Слідчий суддя: ОСОБА_10