Справа № 509/4612/23
14 листопада 2024 року. смт. Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участі секретаря судового засідання Степанової Н.С.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу № 509/4612/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
До суду звернулася ОСОБА_1 з заявою, в якій просить встановити юридичний факт проживання її однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з січня 2018 року до дня смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є спадкоємцем першої черги на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.05.2024 року заява була прийнята до розгляду в порядку окремого провадження та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 01.10.2024 року Витребувано від приватного нотаріуса Мазаратій А.В. (65110, Одеська область, Одеський район, смт Авангард, вул Торгова, 19, сек 6, прим 1В) належним чином завірену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На виконання вимог вказаної ухвали суду 17.10.2024 року надійшла належним чином завірена копія спадкової справи № 1/2024 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 , матеріали якої містять заяву від ІНФОРМАЦІЯ_5 матері померлого - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до приватного нотаріуса Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області Шинкарук Н.І., якою ОСОБА_5 приймає спадщину після смерті її сина ОСОБА_2 .
Представник заявника адвокат Щелакова К.В. в судове засідання не з'явилась, подала до суду письмове заяву про проведення судового засідання 14.11.2024 року без її участі.
Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з'явилися, повідомлялися про дату та час судового засідання належним чином.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає у порядку окремого провадження.
Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що суттєвою ознакою окремого провадження є безспірність розгляду справи.
Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право. До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року в справі № 761/16799/15-ц.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню у судовому порядку, наведений у ст. 315 ЦПК України.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що від встановлення фактів проживання однією сім'єю заявниці, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з січня 2018 року до дня смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також що заявниця є спадкоємцем першої черги на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , залежить виникнення права заявниці на отримання одноразової грошової допомоги та інших виплат пов'язаних із загибеллю чоловіка.
Відповідно до наказу від 07.06.2018 року № 260 Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, а саме Розділу ХХХ:
1. У разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.
У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.
2. Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.
Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим.
При цьому, як слідує з матеріалів справи у ОСОБА_2 є матір ОСОБА_5 пенсійного віку, яка 18.09.2023 року звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_2 .
Таким чином, у заявниці фактично виник спір, зокрема, з ОСОБА_4 , оскільки остання є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , що виключає можливість розгляду поданої заяви в порядку окремого провадження.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Частиною шостою статті 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи, що наявний спір про право, який вирішується у позовному провадженні, дану заяву слід залишити без розгляду, а також роз'яснити заявниці її право звернутися з даними вимогами в порядку позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 293,294,315 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_6 заінтересована особа Військова частина НОМЕР_2 Міністерства оборони України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що вона має право подати до суду позовну заяву з даними вимогами в порядку позовного провадження..
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не встановлено законом.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: Є. М. Панасенко