Провадження № 11-кп/821/501/24 Справа № 710/864/23 Категорія: ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
11 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси матеріали об'єднаних кримінальних проваджень № 12023250360000289, № 12023250360001518, № 12024250360000019 за апеляційною скаргою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року, яким:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:
- 09.03.2023 Шполянським районним судом Черкаської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена,-
засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 4 ст. 185 КК України, на 5 років позбавлення волі;
- ч. 4 ст. 186 КК України, на 7 років позбавлення волі;
- ч. 1 ст. 263 КК України, на 3 роки позбавлення волі.
З урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України, призначено ОСОБА_8 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за злочини передбачені, ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 і ч.1 ст. 263 КК України, покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
З урахуванням ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 09.03.2023 призначено остаточне покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі на строк 7 років 3 місяці.
Ухвалено стягнути із ОСОБА_8 процесуальні витрати на проведення судових експертиз у розмірі 4183,84 грн. на користь держави.
Запобіжний захід у даному об'єднаному кримінальному провадженні не обирався.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Зараховано в строк відбуття покарання за даним вироком, частково відбуте покарання за вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 09.03.2023, з 11.01.2024 до набрання цим вироком законної сили із розрахунку день за день.
Вирішена доля речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.
Згідно вироку ОСОБА_8 визнаний винуватим та засуджений за те, що він, діючи повторно, 20.02.2023, у невстановлений слідством точний час, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, зайшов у двір домоволодіння по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_9 , де на господарському приміщенні з вікна вийняв кватирку, через яку відчинив із середини вхідні двері приміщення, та таким чином незаконно проник до нього, звідки незаконно таємно викрав чавунну плиту пічного опалення розмірами 40х70 см, вартістю 810 гривень, та металевий котел ємністю 30 літрів, вартість якого не встановлена, після чого з викраденим майном з місця події зник обернувши його на свою користь, чим заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_9 на суму 810 грн.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні, у зв'язку із збройною агресією російської федерації, в Україні уведено воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану в державі неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Тобто, станом на час вчинення злочину - на території України діяв воєнний стан.
Також, ОСОБА_8 , діючи повторно, 21.02.2023 приблизно о 16 год. 00 хв. маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, зайшов у двір домоволодіння по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_9 , де незаконно проник до господарського приміщення, звідки таємно викрав чавунну плиту пічного опалення розмірами 40х70 см, вартістю 810 гривень та металеві пічні дверцята розміром 23х25 см, вартістю 316 гривень 66 копійок, після чого вийшовши з приміщення був виявлений із викраденим майном ОСОБА_10 , який у свою чергу зробив зауваження щодо крадіжки майна. Незважаючи на висловлене зауваження та усвідомлюючи, що діє відкрито, ОСОБА_8 продовжив свої дії спрямовані на заволодіння чужим майном та відкрито для ОСОБА_10 викрав вищевказане майно та з викраденим з місця вчинення злочину зник обернувши його на свою користь, чим заподіяв матеріальної шкоди ОСОБА_9 на суму 1126-66 грн.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні, у зв'язку із збройною агресією російської федерації, в Україні уведено воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану в державі неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Тобто, станом на час вчинення злочину - на території України діяв воєнний стан.
Також, ОСОБА_8 , діючи повторно, 23.11.2023 приблизно о 16 год. 30 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю власників, шляхом відмикання хвіртки з тильної сторони домоволодіння, проник до огородженого подвір'я домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_11 , де почав демонтувати конструкцію з нержавіючого металу. У цей час вказані протиправні дії ОСОБА_8 були виявлені ОСОБА_10 , який проходив повз вказане домоволодіння, та який у свою чергу зробив зауваження з цього приводу. Незважаючи на висловлене зауваження та усвідомлюючи, що діє відкрито, ОСОБА_8 продовжив свої дії спрямовані на заволодіння чужим майном та відкрити для ОСОБА_10 вирвав частину труби довжиною 2,6 метри, діаметром 33 мм., вартістю 340 грн 1 коп. і з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене майно на свою користь, чим заподіяв матеріальної шкоди ОСОБА_11 на вказану суму.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні, у зв'язку із збройною агресією російської федерації, в Україні уведено воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану в державі неодноразово продовжувався, зокрема, на підставі Указу Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Тобто, станом на час вчинення злочину - на території України діяв воєнний стан.
Крім цього ОСОБА_8 , орієнтовно 02.01.2024, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у парку «Слави» по АДРЕСА_1 , зайшов поліетиленовий пакет із вмістом 28 патронів, таким чином придбав та в подальшому носив і зберігав при собі у правій зовнішній кишені своєї куртки до 04.01.2024, коли під час проведення відповідно до ст.34 Закону України «Про Національну поліцію» превентивного заходу - поверхнева перевірка, у зв'язку із попередньо вчиненим адміністративним правопорушенням, добровільно показав працівникам поліції, а саме дістав зі своєї кишені поліетиленовий пакет з вмістом 28 патронів, який в подальшому під час огляду місця події, в період з 11-25 год. до 11-51 год. вказаного дня біля магазину «Квіточка» по АДРЕСА_2 було вилучено. Вилучені у ОСОБА_8 28 патронів, відповідно до висновку експерта від 09.01.2024 є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї. Ці патрони є 5,45 мм - проміжними патронами, які споряджені кулею із сталевим осердям (7Н6, 7Н6М) промислового виробництва Луганського патронного заводу, м. Луганськ. Ці патрони придатні до стрільби.
Не погоджуючись з вироком суду, перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу в якій, не заперечуючи доведеності вини обвинуваченого, просив його змінити в частині призначеного покарання через неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність.
Призначити ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених за ч. 4 ст. 185 КК України та вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 09.03.2023, призначити покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
За ч. 4 ст. 186 КК України призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України - 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,визначити покарання у виді 7 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного на підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання за ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за ч. 4 ст. 185 КК України та вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 09.03.2023, і призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 7 років 3 місяців позбавлення волі.
У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 судом першої інстанції не застосовано закон , який підлягає застосуванню, а саме положення ч. 4 ст. 70 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, вчинено ним 20.02.2023 тобто до постановлення попереднього вироку Шполянського районного суду Черкаської області від 09.03.2023, яким ОСОБА_8 засуджено до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на 2 роки.
При призначенні покрання ОСОБА_8 необхідно керуватись положеннями як ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, так і ч. 1 ст. 71 КК України при призначенні покарання за сукупністю вироків, із вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 09.03.2023.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_6 , яка частково підтримала апеляційну скаргу прокурора, просила вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді 3 років обмеження волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених за ч. 1 ст. 162 КК України, з застосуванням положень ч. 1 ст. 72 КК України, та вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 09.03.2023, призначити покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі; вважати засудженим ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України - 3 роки позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до покарання у виді 7 років позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного на підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 7 років 3 місяців позбавлення волі; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обгрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по даному кримінальному провадженню вказані вимоги закону були дотримані не в повній мірі.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанцій у межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Законом № 3886-IX від 18.07.2024 у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, було внесено зміни, й підвищено верхню межу вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумів. Зазначені зміни набули чинності з 09.08.2024.
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24) зроблено висновок, що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX ПК, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_8 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
Водночас вартість викраденого майна, що встановлена за вироком і не оспорюється сторонами, становить 810 грн.
Зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_8 скоїв кримінальне правопорушення 20 лютого 2023 року.
Для кваліфікації правопорушення як адміністративного чи кримінального, необхідно виходити з того, що прожитковий мінімум станом на 1 січня 2023 року становив 2684 гривні, у зв'язку з чим нижня межа кримінальної караності крадіжки, вчиненої у 2023 році, настає, якщо вартість предмета становить 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, тобто 2684 гривні.
З урахуванням положень ст. 5 КК України, а також тієї обставини, що вартість викраденого майна на час вчинення кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, яке містить ознаки дрібної крадіжки за ст. 51 КУпАП.
Між тим, зважаючи на спосіб вчинення крадіжки, а саме скоєння її з проникненням у приміщення, колегія суддів уважає, що діяння ОСОБА_8 мають ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 162 КК України, у зв'язку з таким.
Частиною 3 ст. 337 КПК України встановлено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі (ч. 1 ст. 12 КК України).
З огляду на зміст ч. 1 ст. 162 КК України, дії, кваліфіковані за цією нормою, на відміну від кваліфікованих за ч. 4 ст. 185 КК України, є кримінальним проступком, а тому їх перекваліфікація покращує становище ОСОБА_8 .
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для кваліфікації кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_8 , як такого, що містить ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 162 КК України, колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених судом першої інстанцій, не вдаючись до оцінки/переоцінки доказів.
Об'єктивна сторона ст. 162 КК полягає, серед іншого, в незаконному проникненні до житла чи іншого володіння особи, зокрема, у незаконному проникненні до приміщення, як це встановлено судом першої інстанції у цьому провадженні.
Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи потрібно розуміти будь-яке вторгнення, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи з порушенням у встановленому законом порядку.
Суд першої інстанцій встановив, що ОСОБА_8 усвідомлюючи факт незаконного потрапляння до приміщення, зайшов у двір домоволодіння, де на господарському приміщенні з вікна вийняв кватирку, через яку відчинив із середини вхідні двері приміщення та проник до нього, доступ до якого був обмежений.
На підставі наведеного, враховуючи положення ч. 3 ст. 337 КПК України, колегія суддів уважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України та відповідно до ч. 2 ст. 404, ст. 408 КПК України змінити вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 17.04.2024 в частині призначеного ОСОБА_8 покарання.
Доводи прокурора про допущення судом першої інстанції неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосування закону, який підлягав застосуванню - положень ч. 4 ст. 70 КК України, є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.ст. 409, 413 КПК України підставою для зміни вироку є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні покарання є застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню, недотримання правил призначення покарання за сукупністю вироків або сукупністю злочинів.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, а в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 09.03.2023 Шполянським районним судом Черкаської області був засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України.
Згідно оскаржуваного вироку від 17.04.2024 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 було вчинено 20.02.2023, тобто до постановлення попереднього вироку від 09.03.2023, тому покарання останньому повинно бути призначено в тому числі за правилами ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень.
Разом з тим, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_8 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України колегія суддів ураховує висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 25.06.2018 року у провадженні № 51-830км18 (справа № 511/37/16-к) згідно якого у кримінально-правовій ситуації, коли вчинення нового злочину в період іспитового строку стає фактичною підставою для визнання (скасування) призначеного за попереднім вироком покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого звільнялась особа, таким що належить відбувати реально, його самостійне виконання при застосуванні ч. 4 ст. 70 КК України не допускається за наявності підстав для подальшого призначення остаточного покарання за правилами ч. 1 ст. 71 вказаного кодексу.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в даному кримінальному провадженні допущено неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність при призначенні покарання ОСОБА_8 , що відповідно до ст. 409 КПК України є підставою для зміни вироку суду в частині призначеного обвинуваченому покарання та призначення покарання, в тому числі на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Тому, слід перекваліфікувати дії обвинуваченого з ч.4 ст. 185 на ч.1 ст. 162 КК України та призначити ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 162 КК України покарання - 3 роки обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених за ч. 1 ст. 162 КК України, з застосуванням положень ч. 1 ст. 72 КК України, та вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 09.03.2023, призначити покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Вважати засудженим ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України - 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до покарання у виді 7 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного на підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання за ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за ч. 1 ст. 162 КК України та вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 09.03.2023, та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 7 років 3 місяців позбавлення волі.
Колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_8 у виді 7 років 3 місяців позбавлення волі відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
У решті вирок суду залишити без змін.
Керуючись ст. 404, 405, п. 2 ч. 1 ст. 407, ст.ст. 409, 412, 413, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року щодо ОСОБА_8 - змінити в частині призначеного йому покарання.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених за ч. 1 ст. 162 КК України, з застосуванням положень ч. 1 ст. 72 КК України, та вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 09.03.2023, призначити покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Вважати засудженим ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК України - 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до покарання у виді 7 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного на підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання за ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за ч. 1 ст. 162 КК України та вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 09.03.2023, та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 7 років 3 місяців позбавлення волі.
У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий
Судді