"14" листопада 2024 р. Справа № 363/5914/24
14 листопада 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши заяву ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про видачу судового наказу до ОСОБА_1 за вимогою про стягнення заборгованості за спожитий природній газ,-
13.11.2024 року заявник звернувся до суду із вказаною заявою, у якій просив видати судовий наказ за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ у розмірі 5149,08 грн., та судовий збір - 302,80 грн.
Так, зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг постачання природнього газу, зазначене також підтверджується копією долученого до заяви типового договору постачання природнього газу побутовим споживачем. Таким чином, заяву про видачу судового наказу подано з вимогою про стягнення заборгованості з постачання природнього газу.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України - судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Разом з тим, відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан. Даний стан продовжено Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від: 14 березня 2022 року №133/2022, 18 квітня 2022 року №259/2022; 17 травня 2022 року № 341/2022, 12 серпня 2022 року №573/2022, 7 листопада 2022 року №757/2022, 6 лютого 2023 року №58/2023, 1 травня 2023 року №254/2023, 26 липня 2023 року №451/2023, 6 листопада 2023 року №734/2023 до 14 лютого 2024 року, 6 травня 2024 року №271/2024 до 12 серпня 2024 року, 23 липня 2024 року № 469/2024 до 10 листопада 2024 року, 28 жовтня 2024 № 741/2024 до 08 лютого 2025 року.
Згідно з абз. 5 ч. 2 ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, постачальнику природного газу забороняється здійснювати будь-які дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості (у тому числі включати заборгованість у рахунок на оплату, подавати судові позови, проводити стягнення заборгованості у примусовому порядку, вчиняти заходи з припинення газопостачання у зв'язку з наявністю заборгованості тощо), яка врегульовується відповідно до абзацу другого частини третьої статті 2 цього Закону.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» постачальникам природного газу компенсуються заборгованість побутових споживачів, що врегульовується згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
При таких обставинах, враховуючи те, що Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» встановлено заборону здійснювати дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості, яка компенсується постачальникам природного газу згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а до заяви документів, на підтвердження того, що заборгованість, яку просить стягнути заявник не відноситься до заборгованості, яка компенсується постачальникам природного газу згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», не надано, суд вбачає відсутність виникнення права безспірної грошової вимоги до споживача ОСОБА_1 , у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.
Крім того, у матеріалах заяви відсутні докази того, що ОСОБА_1 є користувачем комунальних послуг, які надаються ТОВ «Київоблгаз Збут» за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Будівельників-4, 17, а долучені до заяви відомості у фінансовому стані абонента про те, що особовий рахунок № НОМЕР_1 оформлено на ОСОБА_1 , не свідчить, що саме остання користувалась послугами ТОВ «Київоблгаз Збут».
Відтак із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України - суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Частиною 1 ст. 166 ЦПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 165, 166 ЦПК України, суд,
У видачі судового наказу за заявою ТОВ «КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ» про видачу судового наказу до ОСОБА_1 за вимогою про стягнення заборгованості за спожитий природній газ - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.П. Дьоміна