справа № 361/8026/24
провадження № 2-о/361/364/24
07.10.2024
Іменем України
07 жовтня 2024 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
присяжних: Рущак К.М., Степанової С.О.,
за участю секретаря Лебідя В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила суд оголосити її чоловіка, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ічня Ічнянського району Чернігівської області, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 45 років на території села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області під час виконання ним бойового завдання із захисту територіальної цілісності та недоторканості України.
В обґрунтування вимог заяви зазначала, що 12 березня 2013 року вона та ОСОБА_2 уклали шлюб. У зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України її чоловік ОСОБА_2 був призваний на військову службу по загальній мобілізації до військової частини НОМЕР_2 ,звідки направлений до військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 ) на посаду командира інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти цієї військової частини. 10 лютого 2024 року зв'язок з її чоловіком ОСОБА_2 зник.
У березні 2024 року вона отримала від військової частини, де проходив військову службу її чоловік ОСОБА_2 , матеріали службового розслідування за фактом отримання бойового травмування, несумісного із життям, її чоловіком ОСОБА_2 ; факт отримання ним бойового травмування, що призвело до його загибелі, підтверджується рапортом заступника командира в/ч НОМЕР_1 , бойовим донесенням т.в.о. командира інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_3 (далі - в/ч НОМЕР_3 ), витягом із журналу бойових дій в/ч НОМЕР_3 за 11 лютого 2024 року. Поясненнями свідків: старшого солдата ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_4 .
За результатами службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 01 березня 2024 року № 91, виходячи із встановлених обставин та фактів, командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти в/ч НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_2 отримав 10 лютого 2024 року бойове травмування під час виконання ним бойового розпорядження на позиції “Ньютон 3», що призвело до його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 у населеному пункті Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Оскільки через постійні ворожі обстріли евакуювати тіло загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 немає можливості, його визнали таким, що зник безвісти.
Через неможливість забрати з бойової позиції тіло її чоловіка ОСОБА_2 , вона не має можливості отримати документи, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року, які є підставою для державної реєстрації смерті чоловіка та видачі їй свідоцтва про його смерть.
У зв'язку із неможливістю отримати свідоцтво про смерть її чоловіка ОСОБА_2 , оформлення спадщини після його смерті та отримання соціальних гарантій, вона змушена була звернулася до суду із цією заявою про оголошення його померлим.
Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Тимошенко Г.С. у судовому засіданні заяву підтримали, просили суд заяву задовольнити повністю, оскільки надані суду документи свідчать про загибель ОСОБА_2 під час виконання обов'язків військової служби по захисту Батьківщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заінтересована особа у справі: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за відсутності їхнього представника, прав заявника не оспорює.
Представник заінтересованої особи в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 у судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд встановив, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ічня Ічнянського району Чернігівської області, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_4 , виданого 11 грудня 2023 року.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 12 березня 2013 року ОСОБА_2 та заявник у справі ОСОБА_6 уклали 12 березня 2013 року шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 114.
Згідно із витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05 липня 2023 року № 45 молодшого сержанта ОСОБА_2 призначеного на посаду командира 2 інженерно-саперного відділення 3 інженерно-саперного взводу 2 інженерно-саперної роти в/ч НОМЕР_1 , який прибув із в/ч НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення та вважати його таким, що з 05 липня 2023 року справи і посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
Із витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від та 14 липня 2023 року видно, що молодшого сержанта ОСОБА_2 переміщено на посаду командира 1 інженерно-саперного відділення 3 інженерно-саперного взводу 1 інженерно-саперної роти в/ч НОМЕР_1 , вважається таким, що з 14 липня 2023 року справи і посаду прийняв, та приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 30 січня 2024 року № 32 молодшого сержанта ОСОБА_2 вважати таким, що вибув у відрядження до в/ч НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 на 30 діб, із 30 січня по 28 лютого 2024 року з метою виконання бойових (спеціальних) завдань.
У рапорті від 13 лютого 2024 року заступника командира в/ч НОМЕР_1 зазначено, що, виконуючи бойове розпорядження, військовослужбовець інженерно-саперної роти в/ч НОМЕР_1 брав участь у бойових діях, забезпечуючи здійснення заходів з національної безпеки та оборони у відсічі збройної агресії. Здійснюючи вказані заходи, 10 лютого 2024 року на позиціях біля села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області був атакований ворогом. У результаті ворожого обстрілу та скидів з дронів осколкових і кумулятивних боєприпасів, осколкові поранення несумісні з життям отримав військовослужбовець командир 1 інженерно-саперного відділення 3 інженерно-саперного взводу 1 інженерно-саперної роти в/ч НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_2 , його тіло загиблого наразі знаходиться на бойовій позиції “Ньютон».
Згідно із витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 14 лютого 2024 року № 112 наказано провести службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли отриманню бойового травмування, несумісного з життям (загибелі) військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_2 .
Із акта службового розслідування за фактом отримання бойового травмування несумісного з життям (загибелі) командира інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти в/ч НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_2 , затвердженого 01 березня 2024 року командиром в/ч НОМЕР_3 , видно, що о 18.00 год. ІНФОРМАЦІЯ_2 друга група у складі старшого солдата ОСОБА_3 , молодшого сержанта ОСОБА_2 та військовослужбовця 80 окремої десантно-штурмової бригади, висунулася у населений пункт Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Близько 21.30 год. того дня група закінчила встановлення третьої бухти невибухового загородження “Єгоза» біля позиції “Лисиця 1» та висунулася до позиції “Ньютон 3», щоб принести та встановити четверту бухту невибухового загородження “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Близько 21.45 год. група прибула на позицію “Ньютон 3», де потрапила під атаку ворожого безпілотного летального апарату, який почав скидати по групі невідомі вибухові боєприпаси. Після першого вибуху невідомого вибухового боєприпасу з ворожого безпілотного летального апарату, військовослужбовець 80 окремої десантно-штурмової бригади отримав осколкове поранення голови та загинув на місці, а ОСОБА_2 отримав два поранення ноги, перше - нижня частина стегна, друге - верхня частина литкового м'яза. Після чого, старший солдат ОСОБА_3 забрав у молодшого сержанта ОСОБА_2 рацію та наклав джгут на ногу останнього для зупинення кровотечі. Після накладення джгута старший солдат ОСОБА_3 заліз у найближче укриття у вигляді нори та затягнув в укриття пораненого ОСОБА_2 , де надав йому першу медичну допомогу, а потім доповів командиру по рації, що молодший сержант ОСОБА_2 отримав поранення і не може сам пересуватися та запросив групу для евакуації. У зв'язку з цим, була сформована група для евакуації пораненого молодшого сержанта ОСОБА_2 та старшого солдата ОСОБА_3 . Близько 04.30 год. 11 лютого 2024 року група евакуації висунулася на позицію “Ньютон 3». Біля 05.00 год. ранку група евакуації прибула на позицію “Ньютон 3» та почала проводити евакуацію. На початку евакуації, по групі почався ворожий обстріл, під час обстрілу, група повідомила, що ОСОБА_2 загинув, причина загибелі стала артеріальна кровотеча, яка відкрилася з місця осколкового поранення, яке він отримав 10 лютого 2024 року близько 21.45 год. Через прицільний ворожий обстріл група вимушена була залишити тіло молодшого сержанта ОСОБА_2 в укритті та відступити на тилові позиції, щоб зачекати закінчення обстрілу позиції “Ньютон 3».
Відповідно до висновків службового розслідування, причинами та умовами, що сприяли загибелі військовослужбовця, виходячи з обставин та фактів, що були встановлені, можна вважати, що командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти в/ч НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав 10 лютого 2024 року бойове травмування, що призвело до його загибелі під час виконання бойового розпорядження на позиції “Ньютон 3», загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у населеному пункті Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Події, що сталися під час виконання молодшим сержантом ОСОБА_2 обов'язків військової служби, а саме виконання бойових завдань щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Службовим розслідуванням встановлено дотримання молодшим сержантом ОСОБА_2 правил застосування засобів захисту в умовах бойових дій. При виконанні бойового завдання в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння він не перебував. Оскільки тіло загиблого ОСОБА_2 станом на 01 березня 2024 року перебуває на позиції “Ньютон 3», що знаходиться у населеному пункті Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, через постійні ворожі обстріли евакуювати тіло військовослужбовця ОСОБА_2 можливості немає.
За результатами службового розслідування пропонується вважати молодшого сержанта ОСОБА_2 як зниклого безвісти, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності та недоторканості України.
Наказом командира в/ч НОМЕР_3 (з основної діяльності) від 01 березня 2024 року № 91 службове розслідування, призначене наказом від 14 лютого 2024 року № 112, завершено. Молодшого сержанта ОСОБА_2 вважати як зниклого безвісти, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності та недоторканості України.
Зазначені обставини отримання поранення та ймовірної загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 на території села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та недоторканості України військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_2 підтверджуються бойовим донесенням т.в.о. командира інженерно саперного взводу в/ч НОМЕР_3 від 10 лютого 2024 року, витягом із журналу бойових дій в/ч НОМЕР_3 за 10 лютого 2024 року, письмовими поясненнями свідків військовослужбовців старшого солдата ОСОБА_3 та солдата ОСОБА_4 .
У ч. 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно із ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У ч. 3 ст. 46 ЦК України визначено, що фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Верховний Суд у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20 зазначив, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч. ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України). Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05.30 год. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який згідно із Указом Президента України від 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-IX, продовжено. з 05.30 год. 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року за № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, та визначено, що з 18 вересня 2023 року село Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Донецької області є територією активних бойових дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
За змістом п. 1 розділу І, п. 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5 (у редакції наказу від 24 грудня 2010 року № 3307/5), державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о); рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22 зазначив, шо доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема, можуть бути: письмові докази; речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.
Верховний Суд у постанові від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23 вказав, що за відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатися такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності.
Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 490/6057/19-ц виклав правовий висновок та зазначив про те, що встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв'язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
У ст. 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Оголошення померлим ОСОБА_2 заявнику ОСОБА_1 необхідно для державної реєстрації його смерті та отримання свідоцтва про смерть, прийняття спадщини після смерті чоловіка, отримання соціальних гарантій, тому від оголошення померлим військовослужбовця ОСОБА_2 залежить виникнення та реалізація особистих і майнових прав заявника у справі ОСОБА_1 , як дружини загиблого військовослужбовця.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи наведені вище обставини справи, відсутність більше шести місяців відомостей про місце перебування чоловіка заявника молодшого сержанта ОСОБА_2 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , факт отримання 10 лютого 2024 року ним бойового травмування у результаті ворожого обстрілу та скидів з дронів осколкових і кумулятивних боєприпасів, що призвело до його загибелі під час виконання ним бойового розпорядження на позиції “Ньютон 3» на території села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, суд дійшов висновку, що за викладених у заяві обставин датою ймовірної смерті військовослужбовця ОСОБА_2 є 11 лютого 2024 року, про що свідчать висновки службового розслідування, тому заява його дружини ОСОБА_1 про оголошення померлим її чоловіка ОСОБА_2 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 5, 13, 76, 89, 259, 263 - 265, 293, 305, 306, 308 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Оголосити громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ічня Ічнянського району Чернігівської області, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 45 років на території села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області під час виконання ним бойового завдання із захисту територіальної цілісності та недоторканості України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий-суддя Дутчак І.М.
Присяжні: Рущак К.М.
Степанова С.О.