24.10.2024 Справа №607/15452/24 Провадження №2-о/607/503/2024
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.,
з участю секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Кулина Назарій Віталійович, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
04.07.2024 заявник ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Кулина Н.В. через систему «Електронний суд» звернувся в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із заявою про встановлення факту належності йому посвідчення до почесного звання України №1975 (АБ 108902).
В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на те, що 02.10.2004, на підставі Указу Президента України №1165, йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України» та видано посвідчення № НОМЕР_1 , відтак у відповідності до п.5 ст.1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» він має право на пенсію за особливі заслуги перед Україною. Разом з цим, він немає можливості реалізувати своє право на отримання пенсії за особливі заслуги через розбіжності у записі по батькові, що вказані у його паспорті громадянина України, пенсійному посвідченні та посвідченні до почесного звання України № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , зокрема, у паспорті громадянина України та у пенсійному посвідченні його по-батькові вказано: « ОСОБА_2 », однак у посвідченні до почесного звання України № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 його по батькові зазначено « ОСОБА_3 ». Посилаючись на наведене, заявник просить задовольнити заяву.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.08.2024 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
02.09.2024 представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області через систему «Електронний суд» подав суду заперечення на заяву ОСОБА_1 , із змісту якого вбачається, що Управління заперечує з приводу заяви, оскільки у заяві про встановлення факту не надано доказів, що посвідчення до почесного звання «Заслужений працівник освіти України» належить заявнику. Окрім цього, із заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту необхідне йому для подальшого звернення до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії, а відтак встановлення даного факту пов'язане з вирішенням спору про право, а саме права на пенсію. З огляду на викладене представник вважає, що заява ОСОБА_1 має бути залишена судом без розгляду.
Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Кулина Н.В. у судове засідання не з'явились, проте попередньо адвокат Кулина Н.В. подав заяву про розгляд справи без його участі та участі заявника, заяву підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у судове засідання не з'явився, проте у запереченнях на заяву просив здійснювати розгляд справи без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини:
Судом встановлено, що відповідно до Диплому серії Э № 089859 виданого 27.06.1972, ОСОБА_1 в 1964 році вступив до Львівського ордена Леніна держуніверситету ім. І. Франка і в 1972 року закінчив повний курс за спеціальністю - українська мова і література. Також наявний запис російською мовою, згідно якого диплом видано ОСОБА_1 .
Наказом Управління народної освіти Виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради народних депутатів № 143-К від 19.06.1989 ОСОБА_1 призначено на посаду директора середньої школи № 14 м. Тернополя з 20.06.1989 порядком переводу з посади директора Товстолузької восьмирічної шкоди Тернопільського району - п. 5 ст. 36 КЗпП УРСР.
Наказом Управління освіти, культури, науки міської адміністрації Тернопільської міської ради Народних депутатів № 855-к від 23.09.1992, ОСОБА_1 призначено на посаду директора середньої школи № 14 в порядку переведення з 23.09.1992 за контрактом.
Розпорядженням виконавчого комітету Тернопільської міської ради Народних депутатів № 66-к від 16.06.1995, продовжено термін перебування ОСОБА_1 на посаді директора середньої шкоди № 14 м. Тернополя з 23.07.1995 до 22.07.2000 за контрактом.
Наказом Управління освіти Тернопільської міської ради № 197-к від 15.03.2001 «По особовому складу», продовжено ОСОБА_1 термін перебування на посаді директора середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 14 з 16.03.2001 по 15.03.2006 за контрактом.
04.01.2001 Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Могильниця Теребовлянського району Тернопільської області.
Відповідно до картки фізичної особи - платника податків виданої 15.12.2003 Державною податковою інспекцією м. Тернополя, ОСОБА_1 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .
Як вбачається із нагородного листа для представлення до відзначення державною нагородою України від 12.04.2004, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора Тернопільської комунальної середньої загальноосвітньої школи № 14 ім. Богдана Лепкого представлено до присвоєння звання «Заслужений працівник освіти України».
Тернопільська обласна державна адміністрація порушила клопотання про присвоєння почесного звання «Заслужений працівник освіти України» ОСОБА_1 , директору комунальної середньої загальноосвітньої школи № 14 ім. Богдана Лепкого м. Тернополя, за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти.
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України № 1/11-4672 від 07.09.2004, колегія Міністерства освіти і науки України підтримала клопотання Тернопільської обласної державної адміністрації «Заслужений працівник освіти України» ОСОБА_1 , директору комунальної середньої загальноосвітньої школи № 14 ім. Богдана Лепкого м. Тернополя.
Указом Президента України № 1165/2004 від 02.10.2004 «Про відзначення державними нагородами України працівників освіти», за вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, багаторічну плідну педагогічну і наукову діяльність та з нагоди Дня працівників освіти, присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України» з поміж інших ОСОБА_1 , директору Тернопільської комунальної середньої загальноосвітньої школи № 14 ім. Богдана Лепкого м. Тернополя.
02.10.2004 на підставі Указу Президента України від 02.10.2004 № 1165 видано посвідчення № НОМЕР_2 , АБ № 108902 на ім'я ОСОБА_1 про присвоєння почесного звання «Заслужений працівник освіти України».
Як вбачається із подання від квітня 2005 року до управління Пенсійного фонду України м. Тернополя, Адміністрація (Правління) спільно із профспілковим комітетом Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 14 ім. Богдана Лепкого представила ОСОБА_1 до призначення пенсії за віком.
Управлінням ПФУ в м. Тернополі заведено пенсійну справу № 179772/1918 щодо призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .
Згідно з індивідуальних відомостей про застраховану особу за 2000-2005 роки та 2007-2011 роки, Додатку до довідки ОК - 2 від 31.05.2005, а також Довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, у них зазначені відомості необхідні для призначення пенсії ОСОБА_1 , № облікової картки НОМЕР_5 , роботодавець - комунальна середня загальноосвітня школа № 14 ім. Богдана Лепкого м. Тернополя.
Відповідно до довідки № 03 від 13.01.2009 виданої Тернопільською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 14 ім. Б. Лепкого Тернопільської міської ради Тернопільської області, ОСОБА_1 , 1945 року народження працює в Тернопільській ЗОШ № 14 ім. Б. Лепкого на посаді директора з 20.06.1989 (Наказ № 560-АК по управлінню освіти від 19.06.1989)
Як слідує із посвідчення серії НОМЕР_6 виданого 23.06.2005 Управлінням ПФУ в м. Тернополі, ОСОБА_1 , 1945 року народження, призначено пенсію за віком, на термін з 13.01.2005 - довічно.
Постановою старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Тернопільській області Мулика П.І. від 27.07.2011 відкрито виконавче провадження № 27825636, з примусового виконання виконавчого листа №2а-7704 виданий 01.04.2011 Тернопільським міськрайонним судом, про зобов'язання УПФУ в м. Тернополі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 02.10.2010 по 01.04.2011 з урахуванням виплачених сум.
Наказом Управління освіти і науки Тернопільської міської ради № 09-к від 17.01.2018, ОСОБА_1 звільнено з посади директора Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 14 ім. Б. Лепкого Тернопільської міської ради Тернопільської області 17.01.2018 за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП.
24.11.2022 органом 6132 видано паспорт громадянина України № НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Могильниця Теребовлянського району Тернопільської області.
Відповідно до листа Головного управління ПФУ в Тернопільській області № 1900-0305-8/48533 від 04.10.2024, в Головному управлінні на обліку як одержувач пенсії перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер пенсійної справи 179772/1918). До заяви про зміну паспортних даних від 31.01.2024 додано паспорт громадянина України за № НОМЕР_7 від 24.11.2022, в якому реєстраційний номер облікової картки платника податків не зазначено. Водночас, в матеріалах паперової пенсійної справи наявна довідка Державної податкової інспекції м. Тернополя від 15.12.2003 про присвоєння ОСОБА_1 реєстраційного номера облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Як вбачається із листа ГУ ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України № 20615/6/19-00-12-02-03 від 15.10.2024, згідно інформаційного фонду ДПС України, громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було попередньо зареєстровано в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків 20.12.1996 за РНОКПП НОМЕР_5 із прізвищем, ім'ям та по батькові ОСОБА_1 . Однак, на підставі паспорта громадянина України у формі книжки НОМЕР_4 , який видано 04.01.2001 Тернопільським МВ УМВС України, громадянину ОСОБА_1 24.06.2014 проведено зміни реєстраційних даних та видано картку фізичної особи - платника податків з РНОКПП НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме належність правовстановлюючого документу особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім'я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.1 вказаної постанови, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України (в редакції, яка діяла до редакції відповідно до Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п.26 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, в судовому порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.
Така розбіжність в документах щодо написання імені не є спором про право та усувається при розгляді справи в порядку окремого, а не позовного провадження.
За результатами розгляду справи судом встановлено та не викликає сумніву факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 про присвоєння почесного звання «Заслужений працівник освіти України» виданого Президентом України на підставі Указу Президента України від 02.10.2004, при цьому необхідність його встановлення зумовлена реалізацією заявником права на оформлення передбаченого законом державного пенсійного забезпечення.
Водночас, іншої можливості встановити факт належності заявнику посвідчення про присвоєння почесного звання «Заслужений працівник освіти України» немає, оскільки чинним нагородним законодавством України внесення змін до документа, що посвідчує нагородження, не передбачено, що вбачається із листа Керівника апарату Офісу Президента України № 03-01/563 від 15.08.2024.
З приводу посилань представника заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про необхідність залишення заяви без розгляду, у зв'язку із наявним спором про право то суд зазначає наступне.
Юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У даному випадку, виключним способом захисту права ОСОБА_1 є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності йому посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 про присвоєння почесного звання «Заслужений працівник освіти України» виданого Президентом України на підставі Указу Президента України від 02.10.2004.
Згідно з законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту належності вказаного документу дає змогу ОСОБА_1 реалізувати свої конституційні права, передбаченого ст. 46 Конституції України.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.
Підставою звернення ОСОБА_1 до суду є встановлення належності йому вищевказаного Посвідчення оскільки існує невідповідність у написанні «по-батькові» в паспорті і в Посвідченні, а не спір про право на отримання надбавки до пенсії чи його розміру чи періоду (часу) нарахування.
Таким чином, суд відхиляє доводи представника заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про необхідність залишення заяви без розгляду, у зв'язку із наявністю спору про право.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт належності правовстановлюючого документу знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, окрім цього, встановлення факту є реалізацією гарантованого ст. 46 Конституції України права заявника на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, перешкодою чому є розбіжності у написанні по батькові заявника у правовстановлюючому документі, а тому суд вважає, що даний факт підлягає встановленню.
Керуючись статтями 259, 265, 268, 272, 273, 293, 294, 315-319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Кулина Назарій Віталійович, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,- задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 про присвоєння почесного звання «Заслужений працівник освіти України» виданого Президентом України на підставі Указу Президента України від 2 жовтня 2004 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 04.11.2024.
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Представник заявника: адвокат Кулина Назарій Віталійович, РНОКПП НОМЕР_8 , адреса місця праці вул. Карпенка, 22/49 м. Тернопіль.
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, ЄДРПОУ 14035769, місце знаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль.
Головуючий суддяН. Р. Кунець