Провадження № 2/359/1385/2024
Справа № 359/1091/24
«22» квітня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В..
при секретарі - Бокей А.В.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , про визнання шлюбу недійсним, -
встановив:
30.01.2024 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява, в якій ОСОБА_1 просить : визнати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований Відділом реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управління юстиції 20.12.2003 недійсним, який зареєстровано в Книзі реєстрації шлюбів 20.12.2003, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1263, в зв?язку з його фіктивністю (а. с. 2-3).
Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. 20.12.2003 було укладено шлюб між сторонами, який зареєстрований Відділом реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управління юстиції, актовий запис № 1263. Позивач стверджує, що вони з відповідачнм уклали шлюб без наміру створити сім'ю, не вели спільного господарства, не мали жодних намірів, які б свідчили про бажання створити сім'ю. На момент реєстрації шлюбу у них з відповідачем був спільний бізнес, саме це створило підстави та необхідність для укладення шлюбу, а не намір створити сім'ю.
Ухвалою від 13.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а. с. 19-20).
03.04.2024 відповідачем ОСОБА_2 подано письмову заяву про визнання позову (а.с.34).
Ухвалою від 03.04.2024 витребувано у Бориспільському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану про одруження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), актовий запис №1263 від 20 грудня 2003 року, вчинений у Відділі реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управлінні юстиції (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_3 , видане 18 липня 2007 року відділом реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управління юстиції) ( а. с. 50-52).
Протокольною ухвалою від 03.04.2024до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ОСОБА_4 (а.с.47-48).
Ухвалою від 03.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду ( а.с. 54).
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила задовольнити та, будучи допитаною в якості свідка, показала, що з початку 2000-х років була зареєстрована як фізична особа. Познайомилася по роботі з відповідачем, який запропонував вести спільний бізнес, допомагати їй з клієнтами та бізнес-ідеями. Гарантією у їх ділових відносинах мала стати реєстрація шлюбу. Зареєструвавши шлюб, вони спільно не проживали, спільного господарства не вели. Спілкуючись по роботі, у них сталися близькі стосунки. Вона завагітніла та вирішила залишити дитину, відповідач не заперечував, обіцяв надавати матеріальну допомогу, а коли народився син, відповідач приходив до дитини, проте родини вони не створили. У подальшому вона отримала кредит, придбала будинок, який виплатила за рахунок свого доходу. З 2016 року вони з відповідачем не спілкувалися. Вона спочатку звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, не усвідомлюючи наслідків такого рішення, оскільки насправді шлюб був фіктивний, тому вирішила відмовитися від позову, щоб визнати шлюб недійсним.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав, просив задовольнити та, будучи допитаний в якості свідка показав, що мав зв'язки в Австрії, проте для реалізації бізнес-ідеї йому була потрібна інша людина. Він познайомився з ОСОБА_5 , знав що у неї є бухгалтерська освіта, запропонував їй роботу, а також для гарантії отримання своєї частки прибутку запропонував зареєструвати фіктивний шлюб, на що позивачка погодилася. Вони віддали паспорти, отримали свідоцтво про шлюб. Його батьки дізналися про це через 5-6 років. З позивачкою вони співпрацювали протягом восьми років. В них сталися близькі стосунки, яких вони не планували. Потім дізнався від позивачки, що вона завагітніла та вирішила залишити дитину. Це було рішення позивачки, проте він вирішив підтримувати спілкування з дитиною після народження. Вони ніколи разом не проживали, наміру створити родину у них також не було.
Представник відповідача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Залучена до участі у справі третя особа - ОСОБА_4 не з'явився, подав пояснення по суті справи (а.с.68), відповідно до яких зазначив, що сторони є його батьками та, наскільки він пам'ятає, вони ніколи не жили разом, проте багато спілкувалися між собою, оскільки вели певний бізнес, деталі якого йому не відомі. За його особистими спостереженнями батьки не були сім'єю, все було схоже на партнерство заради отримання матеріальних благ.
Заслухавши показання сторін у якості свідків, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.(ч.3 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У судовому засіданні встановлено, що 20.12.2003 відділом реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в Книзі реєстрації шлюбів складено відповідний актовий запис № 1263, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_4 ( а. с. 9).
Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про зроблено актовий запис №193 від 17 травня 2004 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції (а.с.66).
28.01.2020 Києво-Святошинським районним судом Київської області було ухвалено рішення у цивільній справі № 369/12042/19, провадження № 2/369/1758/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яким позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено та розірвано шлюб, який зареєстровано 20.12.2003 відділом реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управління юстиції, актовий запис № 1263 ( а. с. 35-37).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року було прийнято заяву ОСОБА_1 про відмову від позову, визнано нечинним заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 січня 2020 року та закрито провадження у цивільній справі (а. с. 42-43).
Згідно із ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Дана норма також закріплена в ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, за змістом якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається
Відповідно до ст. 27 Сімейного кодексу України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Згідно з ч. 2 ст. 40 Сімейного кодексу України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що за рішенням суду шлюб обов'язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі фіктивності (ст. 40 СК України). Шлюб не може бути визнано недійсним, якщо на момент розгляду справи відпали обставини, які засвідчують відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.
Зі змісту шлюбно-сімейних правовідносин, поняття шлюбу, а також положень Сімейного кодексу України та зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що при розгляді спорів щодо фіктивності шлюбу судам необхідно встановити всі обставини справи, зокрема, стосунки подружжя до шлюбу, його тривалість, спільне проживання, у разі тимчасового або роздільного проживання, його причини, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, інші докази, які б свідчили про бажання створити сім'ю чи про його відсутність.
З показань позивача та відповідача, встановлено, що сторони не мали наміру створювати повноцінну сім'ю, разом не проживали, спільне господарство не вели. Факт народження дитини не може бути єдиною підставою вважати, що шлюб укладався сторонами з метою фактичного створення сім'ї, а не про людське око, без наміру створення правових наслідків, про що заявили сторони, будучи попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
Будь-які докази, які б спростовували такі твердження сторін та зроблені на їх підставі висновки суду, в матеріалах справи відсутні. Будь-яких ознак зловживання правом зі сторони позивача та відповідача судом не виявлено.
За приписами ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 44 Сімейного кодексу України у випадках, передбачених статтями 39-41 цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 45 Сімейного кодексу України недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.
Відповідно до п. 4.4 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, актовий запис цивільного стану може бути анульований на підставі: рішення суду.
Пунктом 4.6. Правил визначено, що відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України анулює первинні актові записи цивільного стану на підставі рішення суду про: анулювання актового запису цивільного стану; визнання шлюбу недійсним; визнання шлюбу неукладеним; визнання розірвання шлюбу фіктивним; скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою у випадках, передбачених статтею 118 Сімейного кодексу України. Актовий запис про розірвання шлюбу анулюється на підставі рішення суду про скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою у разі поновлення шлюбу за спільною заявою подружжя.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання шлюбу недійсним, у зв'язку з його фіктивністю підлягають задоволенню.
Вимоги щодо відшкодування судовий витрат позивачем не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 206, 223, 258, 259, 263-265, 266, 267, 273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою м.Луганськ Луганської області, (РНОКПП НОМЕР_1 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Луганськ Луганської області (РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстрований Відділом реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управлінні юстиції 20 грудня 2003 року, актовий запис №1263, недійсним.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду Київської області, або через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 02.05.2024.
Суддя: І. В. Муранова-Лесів