Справа № 606/1797/24
12 листопада 2024 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді - Марціцкої І.Б.
при секретарі с/з Пасько І.Б.
представника позивача ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого звернувся адвокат Істеревич Андрій Зіновійович до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Теребовлянської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
Адвокат Істеревич Андрій Зіновійович звернувлася в інтересах ОСОБА_2 в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Теребовлянської міської ради, та просить позбавити батьківський прав ОСОБА_3 Позов мотивовано тим, що відповідач, яка є матір"ю їхнього малолітнього сина, свідомо усунулася та нехтує виконанням своїх батьківських обов'язків. Позивач вказує, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не надає матеріальної допомоги на утримання, не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу. Враховуючи вказані обставини, відповідача слід позбавити батьківських прав по відношенню до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач та його представник в судовому засідання вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не надала.
Представник третьої особи в судове засідання не з"явилася, однак надала письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, з урахуванням змісту статей 223, 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Теребовлянського районного суду від 06.11.2019 було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 27.02.2018 Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі мати вказана ОСОБА_3 , в графі батько - ОСОБА_2 .
Згідно з довідки виданої Теребовлянською міською радою 04.07.2024 №02-23/817, ОСОБА_2 1984 р.н. зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним зареєстровані: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_6 , син ОСОБА_4 .
Як вбачається із виписки з історії №14729, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебував на стаціонарному обстеженні у 8 відділі КНП "ТОКПЛ" ТОР з 24.11. по 13.12.2022, діагноз психологічного розвитку із зниженням інтелекту, синдром емоційно - вольової нестійності з поведінковими формами реагування, затримка мовного розвитку; дитина проживає з батьком.
Згідно висновку органу опіки та піклування затвердженого рішенням виконавчого комітету Теребовлянської міської ради Тернопільської області від 30.09.2024 року №418 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зважаючи на те, що мати свідомо ухилилася від виконання батьківських обов"язків.У висновку вказано, що працівниками служби у справах дітей проведено акт обстеження умов проживання ОСОБА_3 та встановлено, що остання впродож 4-5 років за адерсою по АДРЕСА_2 не проживає, оскільки перебуває за кордоном, до батька дитини вона не телефонує і життям та здоров"ям свого сина вона не цікавиться. Малолітній ОСОБА_4 є учнем 1-Б класу Теребовлянського навчально-реабілітаційного центру, ОСОБА_7 належним чином забезпечений усім необхідним, матір дитини в школу не приходила, з дирекцією закладу чи з класним керівником жодним чином не спілкувалася.
Відповідно до висновку про оцінку потреб сім"ї, проведеної з 06.09.2024 по 11.09.2024 фахівцем соціальної роботи відділу соціальної роботи з вразливими категоріями населення центру соціальних послуг Теребовлянської міської ради наявні проблеми та обставини свідчать про те, що дитина виховується у неповній сім"ї, син живе з батьком; зважаючи на стан здоров"я Сашка, дитина потребує емоційного контакту, теплоти, ласки, спілкування, а відсутність матері в житті дитини ще більше погіршує психологічний стан хлопчика; батько вчасно виконує усі приписи медиків щодо лікування сина, а також старається дати синові догляд і увагу наскільки вміє; мама дитини самоусунулась від виконання своїх материнських обов'язків; ОСОБА_8 не цікавиться станом здоров"я сина, його емоційним станом, не надає жодних коштів на його утримання, не вітає з днем народження та іншими святами; сім"я потребує соціального супроводу і батько готовий до співпраці з фахівцем з соціальної роботи.
Відповідно до ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Згідно роз'яснень, викладених в цій Постанові ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов'язків.
Суд вважає, що позивач належними, допустимими та достатніми доказами довів, що відповідач не проявляє турботи та любові по відношенню до свого сина ОСОБА_7 , не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не забезпечує дитину необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, а також не спілкується з дитиною взагалі і, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу.
За таких підстав суд доходить висновку, що ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позов є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню.
При цьому суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з такого.
Мінімально необхідний рівень матеріального забезпечення дитини відповідного віку встановлений на законодавчому рівні.
Частина 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Так, згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2024 становить 3196 грн.
Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1 ст. 191 СК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає справедливими та фінансово можливими для відповідача і достатніми для забезпечення належного рівня дитини аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Приймаючи до уваги, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, а також які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав неповнолітніх осіб, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 4, 76-82, 89, 133, 141, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 .10.1999 року народження відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_2 , і.п.н. НОМЕР_2 ), на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований по АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_3 ), аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 16.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 2422,40(дві тисячі чотириста двадцять два ) грн.40 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто Теребовлянським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя І.Б. Марціцка