Справа № 601/3095/24
Провадження № 2/601/856/2024
13 листопада 2024 року Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Клим Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Коляди О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кременець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом,-
Сторони по справі з метою врегулювання даного спору на підставі взаємних поступок в судове засідання представили мирову угоду, згідно якої:
За ОСОБА_1 визнається право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1 . Право власності на 1/2 житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1 належить покійному ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06 травня 2003 року.
До укладення даної мирової угоди ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 , грошову компенсацію вартості її частки у спадковому майні, після смерті їхнього батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після затвердження судом даної мирової угоди сторони відмовляються від взаємних претензій один до одного щодо предмету позову.
Сторони просять визнати дану мирову угоду та закрити провадження по цивільній справі.
Відповідно до ст. 207 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву на будь-якій стадії судового процесу. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Окрім того, позивач в позовній заяві просить повернути 2 190 грн. судового збору внесеного в більшому розмірі ніж встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 4381,00 рн. згідно з платіжною інструкцією № 7 від 09 жовтня 2024 року, замість 2 191 грн. Отже клопотання позивача підлягає до задоволеня.
Окрім того, відповідно до відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищенаведене суд вважає, що позивачу слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого ними при поданні позову.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 142, 207, 208, 255 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -
Затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за якою:
За ОСОБА_1 визнається право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1 . Право власності на 1/2 житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1 належить покійному ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06 травня 2003 року.
Наслідки затвердження даної мирової угоди сторонам роз'яснено: повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Закрити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом.
Повернути ОСОБА_1 зайво сплачений нею судовий збір в розмірі 2190 (дві тисячі сто дев"яносто) гривень та 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, по квитанції №7 від 09 жовтня 2024 року, що становить 1095 (одна тисяча девяносто п'ять) гривень 50 копійок.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Головуючий: