Справа № 951/753/24
Провадження №3/951/438/2024
14 листопада 2024 року селище Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Чапаєв Р.В., розглянувши матеріали, що надійшли із відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як встановлено в судовому засіданні, громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.10.2024 о 16 год. 30 хв. в с. Бишки Тернопільського району по вул. Хоботи керувала автомобілем «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «DRAGER ALCOTEST 6810 ARCE-0218», тест №4485 від 13 .10.2024. Результат огляду 0,37‰ (проміле). З результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння згідна. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для перевірки поліцейськими документів у ОСОБА_1 стало порушення нею вимог п.9.4 Правил дорожнього руху, а саме водій не подала сигнал покажчиками повороту або рукою завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, а також після перевірки документів у водія встановлено, що вона не мала права керування транспортними засобами, чим порушила вимоги ч.2 ст. 122 та ч.2 ст.126 КУпАП.
Також в ході спілкування і складання адміністративних матеріалів поліцейськими було встановлено, що водій мала явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та поведінка, яка не відповідає обстановці.
В судове засідання ОСОБА_1 прибула, вину у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за описаних у справі про адміністративне правопорушення обставин визнала повністю.
Згідно із п.1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження водіями огляду на такий стан врегульований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Зокрема, згідно п.2, 3 Розділу І вказаної Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС України 09.11.2015 № 1452/735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результат тесту свідчить про установлення в ОСОБА_1 перевищення встановленого нормами чинного законодавства граничного показника вмісту алкоголю в крові, за якого водієві забороняється керувати транспортним засобом. Враховуючи те, що водій підтвердила факт вживання нею алкоголю, а також погодилась з результатами пройденого нею алкотесту, тобто жодних сумнівів щодо виявленого у неї за результатами огляду стану алкогольного сп'яніння не висловила, суд дійшов висновку про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Аналогічні положення містяться також у ст. 266 КУпАП, у якій визначена процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, крім повного визнання нею своєї вини, доводиться також матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме даними, зафіксованими у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 149831 від 13.10.2024, у якому викладено обставини вчинення правопорушення;
- відеозаписі з камери працівників поліції, на якому зафіксовано: рух транспортного засобу «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , зупинку вказаного транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , озвучення їй поліцейськими наявних в неї ознак алкогольного сп'яніння, пропозицію пройти перевірку на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 на місці зупинки, результат 0.37‰ проміле, з яким остання погодилась, пропозиція працівників поліції пройти повторний огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, від якого остання відмовилась, роз'яснення прав передбачених ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП, оголошення їй змісту протоколу про адміністративне правопорушення;
- результаті тесту газоаналізатора «DRAGER ALCOTEST 6810 ARCE-0218», тест №4485 від 13.10.2024, щодо виявлення стану сп'яніння у ОСОБА_1 , який показав результат 0.37‰ проміле;
- письмовому поясненні ОСОБА_1 від 13.10.2024;
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому відображено ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , назву газоаналізатора та результат огляду на стан алкогольного сп'яніння від 13.10.2024;
- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначені ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та її відмова від проходження зазначеного огляду від 13.10.2024;
- довідці, виданій ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП, згідно з якою ОСОБА_1 не отримувала посвідчення водія;
- довідці, виданій ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, згідно з якою ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за порушення вимог статті 130 КУпАП не притягалась;
- постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА №615668 від 13.10.2024, за якою на неї було накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.122 та ч.2 ст.126 КУпАП.
За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, її майновий стан, і приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Крім того, санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено обов'язкове додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк один рік. Згідно з наявною у матеріалах справи про адміністративне правопорушення довідкою від 14.10.2024 Відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , посвідчення водія не отримувала. Разом з тим, у законі - Кодексі України про адміністративні правопорушення не вживається поняття «наявність посвідчення водія» чи його «відсутність», мова йде саме про право керування транспортними засобами. Таке право особа набуває внаслідок проходження відповідного навчання, отримання навиків водіння, що дає підстави відповідним органам для видачі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії. Оскільки законом не передбачено альтернативного застосування стягнення за вчинення зазначеного правопорушення, тому суд з дотриманням вимог ч. 1 ст.130 КУпАП за результатами розгляду цієї справи застосовує щодо ОСОБА_1 також додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк. Стаття 30 КУпАП (із змінами та доповненнями) не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Вищенаведене кореспондується з правовим висновком, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 (справа № 702/301/20).
Отже на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, керуючись ст. 8, 130, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф має бути сплачений особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) грн в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Cуддя Р.В. Чапаєв