"14" листопада 2024 р. Справа № 596/1907/24
Провадження № 1-кс/596/253/2024
Слідчий суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Гусятинського відділу Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024211140000127 від 12 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,-
Прокурор Гусятинського відділу Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024211140000127 від 12 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене 13.11.2024 майно, а саме автомобіль марки «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_1 vin: НОМЕР_2 , 2005 року випуску вдасником якого є ОСОБА_4 житель АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що слідчим відділенням відділення поліції № 3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024211140000127 за фактом дорожньо-транспортної пригоди, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 12.11.2024 близько 10:35 год водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житель с. Личківці, Чортківського району, керуючи автомобілем «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Б. Лепкого в смт. Гусятин, Чортківського р-н. в сторону с. Чабарівка, Чортківського р-н., допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_2 , яка переходила дорогу в межах нерегульованого пішохідного переходу, справа-наліво за напрямком руху автомобіля. Внаслідок ДТП пішохід отримав тілесні ушкодження та була доставлена у КНП «Гусятинської КЛ». Вищевказаний транспортний засіб вилучений та поміщений на спеціалізований майданчик для тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції №3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником автомобіля марки ««ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_1 зеленого кольору vin: НОМЕР_4 випуску є ОСОБА_4 житель АДРЕСА_1 .
Прокурор посилається на те, що згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Враховуючи, що зазначений автомобіль марки «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_1 vin: НОМЕР_2 , 2005 року випуску, пов'язаний із кримінальним правопорушенням, являється засобом вчинення кримінально-протиправних дій, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, а використання транспортного засобу може призвести до зникнення, втрати, пошкодження чи інших наслідків, що може створити перешкоду у розслідуванні кримінального правопорушення, а також є джерелом підвищеної небезпеки та в подальшому може бути використаний як речовий доказ в суді, тому є необхідність -у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно.
Відповідно до ч. 3 статті 170 КПК, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Прокурор ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явився, згідно прохальної частини клопотання просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Особи, щодо майна яких вирішується питання про арешт, в судове засідання не з'явилися, їх неявка не є перешкодою у продовженні розгляду клопотання відповідно до норм КПК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного.
Частиною 1 статті 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.ст.170-173 КПК України.
Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч.ч. 1, 2 і 3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, або може бути конфісковане у підозрюваного та інше. Завданням арешту майна є збереження речових доказів, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є, зокрема, забезпечення кримінального провадження. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, тощо.
У відповідності до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути як найшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.
За змістом ст. 173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Таким чином чином, прокурором у клопотанні доведено, що метою накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено в ході проведення огляду 02.11.2024 року, є збереження речового доказу, а саме запобігання його приховуванню, знищенню, перетворенню, відчуженню. Підставою для арешту майна є наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення, яке може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.
На підставі наведеного клопотання підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим (дізнавачем), прокурором, на яких також покладається обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо відомостей про факт вчинення кримінального правопорушення та наявність підстав вважати тимчасово вилучене майно доказом в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно, на думку слідчого судді, є розумним і співмірним завданням кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись ст.ст.2, 98, 170-173, 309, 372, 392, 395, 532 КПК України, -
Клопотання прокурора Гусятинського відділу Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024211140000127 від 12 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 13.11.2024 року майно, а саме автомобіль марки «ВАЗ 21099» р.н. НОМЕР_1 vin: НОМЕР_2 , 2005 року випуску вдасником якого є ОСОБА_4 житель АДРЕСА_1 , який поміщений на спеціалізований майданчик для тимчасового утримання транспортних засобів відділення поліції №3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області.
Ухвала про арешт тимчасово вилученого майна підлягає виконанню негайно слідчим, який здійснює досудове розслідування в даному кримінальному провадженні та на якого покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна, щодо якого застосовано арешт.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленому ст.174 КПК України.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору та надіслати особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_7