Справа № 293/1076/24
Провадження № 2/293/464/2024
14 листопада 2024 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
І. СУТЬ СПРАВИ
12.07.2024 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом, згідно якого просила встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ступенем спорідненості - рідні брати та визначити їй, ОСОБА_1 додатковий строк терміном три місяці для прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Горбулів Черняхівського району Житомирської області помер її рідний дядько по лінії батька - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшли дві земельні ділянки, розташовані на території Горбулівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належали померлому на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЖТ №136526 від 18.03.2005. Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_3 , ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини, а також не підтвердженням факту родинних відносин із померлим. Позивач зазначає, що пропустила строк для прийняття спадщини в силу хвороби, а саме хронічної хвороби серця, що стало на заваді вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2024, справа №293/1076/24 передана на розгляд судді Збаражського О.М.
Ухвалою суду від 16.07.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
24.07.2024 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду у порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Підготовче засідання призначено на 11.09.2024.
11.09.2024 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області постановлено витребувати з Горбулівського старостинського округу Черняхівської селищної ради Житомирської області інформацію про осіб, які були зареєстровані та проживали в 1950-1960 роках в домогосподарстві ОСОБА_4 , 1919 року народження, яка народилась в с.Горбулів Потіївського району Житомирської області; витребувати з Горбулівського старостинського округу Черняхівської селищної ради Житомирської області інформацію про осіб, які були зареєстровані та постійно проживали в домогосподарстві ОСОБА_3 , 1942 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Горбулів Черняхівського району Житомирської області на час відкриття спадщини та протягом 6-ти місяців після його смерті, із наданням повних відомостей про вказаних осіб; витребувати у державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області належним чином завірену копію спадкової справи, заведену до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; підготовче засідання відкладено на 15.10.2024.
27.09.2024 до суду надійшла довідка про те, що спадкова справа до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводилася.
08.10.2024 до суду з Черняхівської селищної ради надійшли довідки.
Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 15.10.2024 підготовче провадження закрито, судовий розгляд справи по суті призначений на 14.11.2024.
14.11.2024 сторони в судове засідання не прибули. Позивач згідно заяви від 15.10.2024 просила справу розглядати за її відсутності, позов підтримала. Відповідач представника в судове засідання не направив, про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком.
Згідно заяви від 13.11.2024 відповідач просив розглянути справу за відсутності представника Черняхівської селищної ради.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Горбулів Черняхівського району Житомирської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, що міститься в матеріалах справи (а.с.12).
ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виданою Горбулівським старостинським округом Черняхівської селищної ради за №121 від 07.10.2024. На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 та протягом шести місяців після його смерті у вказаному будинку проживала та була зареєстрована ОСОБА_5 , згідно запису в погосподарській книзі №2, особовий рахунок № НОМЕР_1 за 2006-2010 роки (а.с.48).
За життя, 18.03.2005 ОСОБА_3 отримав земельну ділянку загальною площею 4,30га. на території Горбулівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження голови Черняхівської районної державної адміністрації від 19.10.2004, що стверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №136526 (а.с.13).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12.06.1979 року, батьками позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с.9).
Відомостями, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища підтверджується, що позивач ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу 10.02.2001 змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » на шлюбне « ОСОБА_9 » (а.с.8).
Згідно виписки з протоколу засідання ЛКК №238 від 17.06.2024 КНП «Радомишльська лікарня» Радомишльської міської ради, ОСОБА_1 у період 02.05.2007 по 15.05.2007 перебувала на лікуванні з діагнозом ІХС, стенокардія напруги ІІ ср. ст. (а.с.24).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 58 років в м.Радомишль Житомирської області помер батько позивача ОСОБА_2 (а.с.16).
Факт родинних відноси померлого ОСОБА_3 та батька позивача ОСОБА_2 підтверджується документами, що містяться в матеріалах справи, зокрема довідкою Горбулівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 13.11.206 за №443, де зазначено, що ОСОБА_2 здійснював поховання свого брата ОСОБА_3 ; довідкою Горбулівського старостинського округу Житомирської області Черняхівської селищної ради від 07.10.2024 за №123, згідно якої за відомостями, що містяться в погосподарській книзі №2 особового рахунку № НОМЕР_3 за 1955-1957 роки за адресою с.Горбулів Черняхівського району Житомирської області проживали разом із своєю матір'ю ОСОБА_10 два сини: ОСОБА_3 , 1942 року народження та ОСОБА_2 , 1954 року народження (а.с.49, 50-51).
04.08.2021 постановою державного нотаріуса Черняхівського районного нотаріального округу Житомирської області Пилипчука В.І. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв'язку із пропуском строку на прийняття спадщини та не доведеністю факту родинних відносини із померлим (а.с.20).
Відповідно до витягу із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заведена (а.с.46).
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом статей 15 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно статті 315 Цивільного процесуального кодексу України до фактів, що мають юридичне значення належить встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 319 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 3 статті 1223, частина 1 статті 1220, частина 1 статті 1270 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частина 1 статті 1269 Цивільного кодексу України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на наявність обставин, які перешкоджали їй своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та зазначила, що у встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулась до нотаріуса з відповідною заявою, оскільки тривало хворіла на хронічну хворобу серця та тим, що на час відкриття спадщини не мала документів, які підтверджували її родинні відносини із дядьком ОСОБА_3 .
Розглядом справи встановлено факт родинних відносин між батьком заявника ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_3 , оскільки підтверджується поданими позивачем письмовими доказами.
Враховуючи те, що встановлення цього факту породжує для позивача юридичні наслідки, від яких залежать її майнові права на спадщину, іншої можливості встановити цей факт позивач не має, у суду відсутні відомості щодо можливого порушення прав інших осіб, у зв'язку зі встановленням факту родинних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а тому вказана позовна вимога підлягає до задоволення.
Спадкова справа до майна померлого ОСОБА_3 не заводилась.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі №381/4482/16-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20.
Суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачем та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77, 78, 79 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує їй право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі “Наталія Михайленко проти України» (пункт 32).
У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції “майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні “законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі “Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). “Законне сподівання» на отримання “активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має “законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі “Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям “майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.
Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову також у межах заявлених вимог про визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною 9 статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи, що спір виник внаслідок дій позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд покладає судові витрати на позивача.
Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ступенем спорідненості: рідні брати.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
адреса реєстрації:
АДРЕСА_2
РНОКПП НОМЕР_4
Відповідач:
територіальна громада в особі Черняхівської селищної ради
Житомирського району Житомирської області
місцезнаходження за адресою: 12301, Житомирська область, Житомирський район,
с-ще Черняхів, Майдан Рад, 1
код ЄДРПОУ 04344156
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ