Справа № 289/3096/23
Номер провадження 2/289/229/24
13.11.2024 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Кириленка О.О.,
з участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі судового наказу Радомишльського районного суду Житомирської області від 04.04.2023 з 1/4 на 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу). В обґрунтування позову зазначив, що у зв'язку зі зміною сімейного стану, погіршення матеріального становища, йому тяжко виплачувати аліменти на утримання сина у визначеному рішенням суду розмірі. Зазначає, що має ще інших дітей від попередніх шлюбів. До того ж, позивач звертає увагу суду на те, що він утримує дітей своєї нової дружини, працевлаштований та має постійний заробіток у сумі 6900 грн. Також в позивача існує заборгованість в рамках виконавчого провадження №34284113 по сплаті аліментів, однак не зважаючи на погіршення свого матеріального стану він вживає заходи для погашення заборгованості по сплаті аліментів.
Ухвалою судді від 08.01.2024 відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 42).
Ухвалою суду від 06.03.2024 здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) до розгляду справи в порядку загального провадження (а.с. 48).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач до суду також не з'явилася, однак, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомила, тому суд, враховуючи повторну неявку відповідача без поважних причин та не подання нею відзиву, розглянув справу заочно, без її участі, оскільки в справі достатньо матеріалів про права і взаємовідносини сторін.
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 12, 13, 14).
Згідно рішення Подільського районного суду м. Києва від 14.05.2012, ухваленого у справі №2607/3977/12 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 21.03.2012 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 17).
Як вбачається із матеріалів справи сторони перебували з 28.08.2015 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 12.12.2022 (а.с. 15, 16).
Судовим наказом Радомишльського районного суду Житомирської області від 04.04.2023 у справі №289/703/23 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 29.03.2023 до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 18).
22.02.2023 позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_7 , яка має двох малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 20, 21, 22).
16.03.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Беляєвою Т.М. засвідчено справжність підпису ОСОБА_10 на заяві, згідно якої остання заявила про те, що отримувала грошові суми в якості матеріальної допомоги на утримання спільної дитини від ОСОБА_1 , який є батьком ОСОБА_4 , у розмірі 4000 грн. щомісячно з 15 по 20 числа, сплата відбувалася вчасно та у повному обсязі (а.с. 19).
Згідно довідки від 02.10.2023 №00000000023 позивач ОСОБА_1 працює в ТОВ «Навчально Виробнича компанія «Меблевий Експерт» з 02.11.2020 та займає посаду експедитора, і його дохід з 01.01.2023 по 30.09.2023 склав 6900 грн. (а.с. 24).
Відповідно до звітів про здійснені відрахування та виплати ІНФОРМАЦІЯ_7 з доходів позивача здійснено за період з квітня по червень включно 2023 року відрахування за виконавчим листом №2607/3977/2012 від 07.09.2012 (а.с. 25, 26, 27).
З матеріалів справи встановлено, що позивач сплачує кошти для погашення заборгованості зі сплати аліментів, які з нього стягуються Подільським РВ ДВС (а.с. 28-30). Окрім того, ОСОБА_1 сплачує на користь відповідача аліменти на утримання ОСОБА_5 згідно судового наказу по справі №289/703/23 (а.с. 31, 32).
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Ч. 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Крім того, в наказному, тобто безспірному порядку, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч.5 ст.183 СК України).
Частиною 1 ст. 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, платник аліментів, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Звертаючись до суду із позовом, позивач просив зменшити розмір аліментів, стягнутих за рішенням суду на утримання сина ОСОБА_11 з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку, посилаючись на наявність у нього на утриманні ще двох його неповнолітніх дітей, а також двох дітей його дружини, і також на те, що згідно ч. 5 ст. 183 СК України розмір аліментів, які стягуються на утримання двох дітей, має становити 1/3 частину заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 21 липня 2021 року у справі №691/926/20.
При зміні розміру аліментів, суд бере до уваги інтереси всіх дітей та сторін, так як згідно положень сімейного законодавства при наявності у платника аліментів інших дітей суд повинен виходити з рівності прав кожної дитини на належне матеріальне утримання.
Отже, зменшення розміру аліментів, які стягуються на утримання сина ОСОБА_11 забезпечить баланс інтересів дітей, оскільки діти позивача опиняться у рівному матеріальному становищі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 180, 182, 192 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-82, 259, 263-265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про зменшення розміру стягнення аліментів - задовольнити.
Розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі судового наказу Радомишльського районного суду Житомирської області від 04.04.2023 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - зменшити.
Стягувати аліменти із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О. О. Кириленко