Справа № 289/1531/24
Номер провадження 3/289/1189/24
13.11.2024 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколів про адміністративне правопорушення від 08.07.2024 року, серії ААД №745381, серії ААД №745401:
08 липня 2024 року, о 22 год. 17 хв., гр. ОСОБА_1 , на автодорозі Київ Чоп 86 км., с. Кочерів Радомишльський район, Житомирська область, керував транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Водій відсторонений від керування автомобілем відповідно до ст. 266 КУпАП шляхом зупинки т/з в дозволеному ПДР місці. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
08 липня 2024 року, о 22 год. 17 хв., гр. ОСОБА_1 , на автодорозі Київ Чоп 86 км., с. Кочерів Радомишльський район, Житомирська область, керував транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким т/з, чим вчинив правопорушення повторно протягом року (постанова ББА 314269 за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 28.03.2024 р.). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 "а" ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи в Радомишльському районному суді Житомирської області повідомлений належним чином. Причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомив, а тому, відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності останнього, письмові заперечення від якого до суду не надходили.
Також повідомлення про розгляд справи розміщено у відкритому доступі на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud0620, а відтак ОСОБА_1 повинен був цікавитись розглядом справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, або в закладі охорони здоров'я.
Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, диспозицією ч. 3 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі вчиненя особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.05.2024 у справі № 274/2920/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні 28.03.2024 та 11.04.2024 правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В силу ст. 283 КУпАП, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
З вищевказаної постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.05.2024 та матеріалів вказаної справи вбачається, що ОСОБА_1 не піддавався адміністративному стягненню двіччі протягом року, як передбачає диспозиція ч. 3 ст. 130 КУпАП, а вчинив дане правопорушення повторно протягом року, як передбачає диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП, а тому в його діях відсутня кваліфікуюча ознака ч. 3 ст. 130 КУпАП, тобто "дії вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню", а тому суд перекваліфіковує дії ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 130 КУпАП на ч. 2 ст. 130 КУпАП, що не порушує права ОСОБА_1 та не погіршує його становище.
Разом з тим, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 08.07.2024 року серії ААД №745381; відеозаписом поліцейських на диску від 08.07.2024 року, який наявний в матеріалах справи; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 08.07.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2566330 від 08.07.2024 року, якою застосовано до ОСОБА_1 штраф за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП; постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.05.2024; довідкою інспектора відділу адміністративної практики УПП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Н.Шеремет, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративні правопорушення мали місце внаслідок порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1
З довідки інспектора відділу адміністративної практики УПП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Н.Шеремет вбачається, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
На підставі вимог ст. 256 КУпАП, вказані матеріали справи судом поверталися для належного оформлення. Однак вказані недоліки в повній мірі усунені не були.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Таким чином, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі за протоколом серії ААД №745401 від 08.07.2024 щодо вчинення правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з закінченням передбаченого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення та їх суспільну небезпеку, особу правопорушника.
Разом з тим, з метою забезпечення однакового і правильного застосування судами законодавства у відповідності до правового висновку Пленому Верховного суду України, який викладено у постанові №14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №18 від 19.12.2008, вбачається, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення у справах про адміністративні правопорушення на транспорті. Можливості накладати на винну особу таке стягнення, як додаткове КУпАП не надає. Також вказується на те, що суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
З огляду на наведене, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на нього судом накладено адміністративне стягнення.
Керуючись ст.ст. 9, 30, 33, 34-35, 38, 40-1, 126, 130, 245, 251, 268, 276, 277, 280, 283, 284, 287, 289, 291, 317-1 КУпАП, суд,
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двух тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у м. Житомирській обл. / Житомир. 21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; р/р: UA368999980313060149 000006001 "Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху".
Стягувачем є Управління патрульної поліції в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Покровська, 96).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави, на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір.
Стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Роз'яснити особі до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її винесення.
Строк пред'явлення постанови суду до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК
Постанова набрала законної сили _________________ 20__ р.