Справа № 953/7721/24
н/п 2/953/3379/24
07 листопада 2024 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Муратової С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Драгана О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (ЄРДПОУ: 43575686, адреса: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, поверх 5-й, приміщення 68, 69) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
встановив:
20.08.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 55076,52 грн., що складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 36620,67 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 18455,85 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати: за сплати судового збору в сумі 2422,40 грн; на оплату послуг поштового зв'язку в сумі відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв'язку; на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, зокрема, що 04.07.2019 ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 та ТОВ «Нью Файненс Сервіс» був укладений договір кредиту та страхування №Z62.00507.005408933 (далі - Кредитний договір або Договір кредиту або Договір кредиту та страхування), що є змішаним договором відповідно до ст. 628 ЦК України та поєднує в собі елементи кредитного договору та договору страхування.
Відповідно до пунктів 3.2, 3.4 вказаного договору Позичальник акцептував Публічну пропозицію Банку про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБОФО), що з моменту його акцептування є невід'ємною складовою Договір кредиту та страхування. Таким чином обидва дані договори у сукупності визначають правове регулювання та регламентують взаємовідносини Банку та Позичальника в рамках кредитних правовідносин про що зазначено у п.6 Кредитного договору. Згідно п.9.1. ДКБОФО Банк надає Позичальнику споживчий кредит на підставі цього Договору та Договору кредиту, укладеного з Позичальником. Умови Договору кредиту в сукупності з умовами цього Договору визначають цілісні умови кредитування Позичальника, передбачені Законом України «Про споживче кредитування». У разі виявлення суперечностей між нормами Договору кредиту та цього Договору застосовуються норми Договору кредиту.
Відповідно до 9.27. ДКБОФО цей Договір в частині Споживчого кредиту є укладеним з дня прийняття Позичальником пропозиції щодо укладення даного Договору, підписанням Позичальником Договору кредиту та діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків за Договором кредиту та даним Договором.
Договір кредиту та страхування був підписаний Позичальником власноручно. Від імені Банку договір був підписний з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно п. 13.3. Публічної пропозиції АТ «ІДЕЯ БАНК» про приєднання до ДКБОФО в редакції, що діяла з 08.04.19 по 15.07.2019. Страховий агент, підписуючи Договір кредиту та страхування, діяв від імені ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна Страхування життя" (далі - Страховик) також ж з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи та відтиску печатки, відтворених за допомогою технічного пристрою.
Відповідно до п. 1.7. Кредитного договору банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на власні потреби в сумі 36851,00,00 гривень, включаючи витрати на страховий платіж в сумі 4806,65 грн., а Позивальник відповідно до п. 9.9. та п. 9.14.2. ДКБОФО зобов'язується повернути кредит разом з процентами до дня/числа кожного місяця, згідно з Графіком.
У пунктах 1.4. та 1.6. Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 36 місяців і датою повернення кредиту є 04.07.2022.
Згідно п. 1.3. Кредитного договору Позичальник за користування кредитом сплачує Банку річну змінювану процентну ставку, яка на день укладення Кредитного договору становила 15 % річних і в подальшому не змінювалась.
Згідно до п.9.12, 9.13 ДКБОФО нарахування процентів здійснюється два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту.
Відповідно до п.1.6 Кредитного договору повернення заборгованості за договором здійснюється відповідно до Графіку, що міститься у Додатку №l до Кредитного договору.
Як було зазначено вище Договір кредиту та страхування є змішаним і у розділі 2 містяться умови щодо страхування, відповідно до яких Позичальник уклав з ПрАТ «Страхова компанія «ТЗУ Україна Страхування життя» договір добровільного страхування життя. Розмір страхового внеску за цим договором страхування становить 4806,65 гривень. Вигодонабувачем за цим договором страхування с Банк.
За умовами Кредитного договору, а саме п.1.7., та відповідно до п.9.31 ДКБОФО Позивальник доручає, а Банк бере на себе зобов'язання сплатити за рахунок наданого Кредиту та від імені Позичальника страховий платіж за таким договором страхування в день надання Кредиту.
У пункті 3.12. Кредитного договору сторони погодили, що Банк відкриває позивальнику банківський поточний рахунок.
У відповідності до приписів Закону України «Про споживче кредитування» при укладенні Кредитного договору Банком була доведена до відома Позивальника інформація про умови кредитування, розмір реальної річної процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, що підтверджується власноручним підписом Позивальника під текстом Договору, а також під текстом Паспорту споживчого кредиту (додаток N?1 до Кредитного договору).
Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов'язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 36851,00,00 гривень, з яких також за рахунок суми кредиту сплатив на користь ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна Страхування життя" страховий платіж від імені Позивальника в сумі 4806,65 гривень, що підтверджується випискою з транзитного рахунку Позивальника, а також відповідними ордерами-розпорядженнями на перерахування коштів.
У подальшому Позичальник виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. Згідно виписки по рахунку Позичальника за весь строк з моменту укладення Кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом Позичальник сплатив Банку лише 2226,04 гривень. Останній платіж проведено 21.12.2019 року. Строк на який було надано кредит за Договором сплив 04.07.2022. Після закінчення строку кредиту Кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції та комісії.
У зв'язку із зазначеним, станом на 04.07.2022 сформувалася наступна заборгованість Позичальника перед Банком за Договором: ??заборгованість за основним боргом в сумі 36620,67 гривень; ??заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 18455,85 гривень, що разом становить 55076,52 гривень.
Станом на 16.11.2023 розмір заборгованості за основним боргом і відсотками не змінився.
16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Фактор) був укладений договір факторингу N?16/11-23.
ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» є фінансовою установою та має діючу ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, зокрема з надання послуг з факторингу видану розпорядженням Нацкомфінпослуг №1250 від 09.06.2020.
Розмір заборгованості в кожному окремому випадку розраховується Клієнтом станом на дату підписання друкованого Реєстру Боржників.
Відповідно до п.2.1. зазначеного договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 2.2. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом, та визначені в друкованому Реєстрі Боржників (Додаток №2), що підписується Сторонами в день укладання цього Договору та в Реєстрі Боржників в електронному вигляді (Додаток №l), що надсилається разом з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №3) Клієнтом Фактору засобами корпоративного зв'язку в день укладання цього Договору. Друкований Реєстр Боржників після належного його підписання вважається невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п.5.1 договору факторингу №16/11-23 Права Вимоги вважаються такими, що перейшли від Клієнта до Фактора саме в день підписання Сторонами друкованого Реєстру Боржників та Договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання Фактором зобов'язань передбачених п. 4.1. цього Договору (здійснення оплати за договором).
Пункт 5.2. договору факторингу №16/11-23 визначає, що в день підписання Сторонами друкованого Реєстру Боржників за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання Фактором зобов'язань передбачених п.4.1 цього Договору Клієнт втрачає права на будь-які платежі Боржників в оплату їх Заборгованостей за Первинними Договорами.
Відповідно до п.4.1. договору факторингу №16/11-23 Фактор виконав свої зобов'язання перед Клієнтом, що підтверджується відповідними платіжними документами: платіжна інструкція №566 від 17.10.2023 на суму 200 000,00 грн.; платіжна інструкція №608 від 17.11.2023 на суму 2 795 777,00 грн.
Також Клієнт і Фактор підписали всі додатки до договору факторингу, зокрема і друкований Реєстр Боржників. Таким чином Фактор набув право вимоги до Боржників за Первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.00507.005408933 від 04.07.2019.
Пунктом 5.4. договору факторингу №16/11-23 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим Договором третім особам, які згідно із Законодавством мають на це право.
Користуючись даним правом ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» (Клієнт) 29.12.2023 уклало з ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) договір факторингу №29/12-23.
ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» є фінансовою установою та має діючу ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання послуг з факторингу, видана згідно рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України №21/1311 від 11.09.2020. Отже, відступлення права вимоги відбулось законно з урахуванням ч. 2 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно п. 2.1. цього договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Умови оплати, визначені п.4.1. вказаного договору, повністю виконані Фактором, що підтверджується відповідними платіжними документами: платіжна інструкція №13 від 29.12.2023 на суму 30 000,00 грн.; платіжна інструкція №1 від 28.02.2024 на суму 500 000,00 грн.; платіжна інструкція №3 від 29.02.2024 на суму 1 900 000,00 грн.; платіжна інструкція №4 від 29.02.2024 на суму 403 447,18 грн.; платіжна інструкція №5 від 29.02.2024 на суму 100 000,00 грн., а разом на суму 2 933 447,18 грн.
Відповідно до п.5.1. договору факторингу №29/12-23 Права Вимоги вважаються такими, що перейшли від Клієнта до Фактора з моменту підписання Сторонами цього Договору.
Таким чином, відповідно до умов договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо Заборгованості Боржників за Первинними Договорами.
Відповідно до Додатку №2 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.00507.005408933 від 04.07.2019.
Згідно до Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.00507.005408933 від 04.07.2019, сформованої Первісним Кредитором (АТ «Ідея Банк») станом на 16.11.2023 заборгованість Боржника/Позичальника становить: ??заборгованість за основним боргом в сумі 36620,67 гривень; ??заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 18455,85 гривень, що разом становить 55076,52 гривень.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги - 16.11.2023. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.
Розмір заборгованості Позивальника підтверджується Довідкою-розрахунком заборгованості від 16.11.2023 та випискою з рахунку позичальника за період з 04.07.2019 по 16.11.2023.
Вищевказане підтверджує, що ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» правомірно, у передбачений законом спосіб і формі, на підставі договору факторингу набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.00507.005408933 від 04.07.2019, укладеним нею з ПАТ «Ідея Банк», а в подальшому таке право вимоги було у той же спосіб відступлене на користь ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ», яке є поточним кредитором за вказаним зобов'язанням.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2024, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 147).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін (а.с. 150).
В судове засідання представник ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в позовній заяві представник ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» адвокат Маслуженко М.П. просив провести судове засідання без сторони позивача, не заперечував проти винесення заочного рішення (а.с. 9, 11).
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, відзив на позовну заяву, відповідно до приписів ст. 178 ЦПК України, не подав, ніяких клопотань на адресу суду не направляв.
З цього приводу слід зазначити, що відповідно до п.п. 2 та 7 ч. 2 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Положеннями ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В даному випадку відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату судового розгляду справи, враховуючи наявні в матеріалах справи довідки поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «адресат відсутній за вказаною адресою». Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач будучи завчасно належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, повторно, без зазначення причин свого неприбуття, не з'явився у судове засідання, враховуючи те, що підстав для визнання явки учасників справи обов'язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, при цьому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об'єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 04.02.2019 між АТ «Ідея Банк», ТОВ «Нью Файненс Сервіс» і ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Z62.00507.005408933, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 36851,00 грн, строком на 36 місяців по 04.07.2022, зі сплатою відсотків за користування кредитом за змінюваною процентною ставкою в розмірі 15,0% річних, внесенням щомісячних платежів на погашення кредиту та плати за щомісячне обслуговування кредитної заборгованості банком відповідно в розмірі та строки, визначені в додатку №1 до договору, який є паспортом споживчого кредиту (а.с. 90).
Своїм підписом у договорі ОСОБА_1 підтвердив, що погоджується з тим, що Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк», тарифи та паспорт споживчого кредиту є невід'ємними складовими цього договору та зобов'язується виконувати їх; ознайомлений з Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, тарифами, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; акцептує публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк», які розміщені на офіційному веб-сайті банку.
Цього ж дня між банком і ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту, який є додатком до кредитного договору №Z62.00507.005408933 від 04.02.2019 (а.с. 130).
Із розрахунку заборгованості встановлено, що борг відповідача за Кредитним договором №Z62.00507.005408933 від 04.02.2019 становить 55076,52, яка складається з: 36620,67 грн. заборгованість за основним боргом; 18455,85 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.
Вказана заборгованість відповідачкою не заперечувалась та у встановленому законом порядку не спростовано.
16.11.2023 між AT «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» був укладений договір факторингу №16/11-23. Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Пунктом 5.4 договору факторингу №16/11-23 передбачено, що Фактор може відступити або передати всі або будь-які права та/або зобов'язання за цим Договором третім особам, які згідно Законодавством мають на це право (а.с. 65-77).
29.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОНАТІ» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» договір факторингу №29/12-23. Таким чином, відповідно до умов договору факторингу №29/12-23 від 29.12.2023 року ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо Заборгованості Боржників за Первинними Договорами. Відповідно до Додатку №2 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору факторингу серед інших, до ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.00507.005408933 (а.с. 52-64).
Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість в загальному у розмірі 55076,52 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з вимогами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
У відповідності до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судовим розглядом встановлено, що до теперішнього часу заборгованість за кредитним договором відповідачем на погашена. Доказів оплати заборгованості відповідач не надав.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачки 55076,52 грн. за кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги про стягнення судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн. (а.с. 13), а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Так, представник позивача просить стягнути витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200,00 грн.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Також, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
В даному випадку позивач підтверджує понесення ним витрат на професійну правничу допомогу підтверджуються наступними доказами, а саме: договором про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024 (а.с. 34-41); описом послуг та вартість таких від 01.04.2024 року (а.с. 43); актом приймання - передачі послуг з правничої допомоги №2 від 10.05.2024 (а.с. 21-26).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе стягнути розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7200,00 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 273-275, 280-284 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (ЄРДПОУ: 43575686, адреса: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, поверх 5-й, приміщення 68, 69) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (ЄРДПОУ: 43575686, адреса: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, поверх 5-й, приміщення 68, 69) заборгованість в розмірі 55076 (п'ятдесят п'ять тисяч сімдесят шість) грн. 52 коп., яка складається з: 36620,67 грн. заборгованість за основним боргом; 18455,85 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (ЄРДПОУ: 43575686, адреса: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, поверх 5-й, приміщення 68, 69) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та 7200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (ЄРДПОУ: 43575686, адреса: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, поверх 5-й, приміщення 68, 69).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя Муратова С.О.