Провадження №2-а/760/74/24
Справа №760/10373/22
13 листопада 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Усатової І.А.
за участю секретаря судового засідання Зеленчука М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Римарука Назара Олександровича, Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
У серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Римарука Назара Олександровича (далі - інспектор, відповідач-1), Управління патрульної поліції в м. Києві Департамент патрульної поліції (далі - УПП в м. Києві ДПП, відповідач-2), у якому просив суд скасувати визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАР № 5626346 від 27.07.2022 (далі - оскаржувана постанова) у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.07.2022 відносно нього інспектором було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5626346 від 27.07.2022.
Вказує, що даною постановою його було визнано винним у порушенні п. 2.1 «а» ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн.
Зазначає, що постанова мотивована тим, що 17.07.2021 о 22 год. 12 хв. ОСОБА_1 у м. Києві по вул. Харківське шосе, 140, керував т/з VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування Шевченківським районним судом м. Львова на строк 12 місяців від 27.04.2022, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Позивач вказує, що зазначена постанова була винесена інспектором безпідставно, із істотним порушенням прав позивача, оскільки він правил дорожнього руху не порушував та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а відтак наявні підстави для скасування зазначеної постанови, та закриття провадження у справі.
Зазначає, що про існування постанови Шевченківського районного суду м. Львова від не знав, а тому ПДР не порушував.
Посилається, що інспектор відмовив йому у відкладенні розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим порушив його право на захист, оскільки він не є юристом.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.08.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
12.09.2022 позивачем надіслано до суду позов у новій редакції, у якій позивач вказав відповідачів: інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Римарука Назара Олександровича та Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.09.2022 у справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивачу судом було надіслано копію ухвали суду від 14.09.2022. Відповідачам судом було надіслано копію ухвали суду від 14.09.2022 та копію позовної заяви із додатками.
У встановлений судом строк відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Судом встановлено, 17.07.2022 відносно ОСОБА_1 інспектором було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про справі про адміністративне правопорушення серії серії ЕАР № 5626346 від 27.07.2022.
Даною постановою ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні п. 2.1 «а» ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн.
Постанова мотивована тим, що 17.07.2021 о 22 год. 12 хв. ОСОБА_1 у м. Києві по вул. Харківське шосе, 140, керував т/з VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування Шевченківським районним судом м. Львова на строк 12 місяців від 27.04.2022, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місті вчинення правопорушення.
Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно із ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч. 1 ст.15 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 3 ст. 122 КУпАП, інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки, належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 25, 26, 42 Кодексу адміністративного судочинства України, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі.
Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 р. у справі за № 724/716/16-а.
Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, може бути Департамент патрульної поліції, від імені якого виступає інспектор УПП у м. Києві Римарук Н.О.
Про це і було зазначено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху та роз'яснено позивачу, що належним відповідачем у цій справі є Департамент патрульної поліції, на права якого може вплинути ухвалене за наслідками розгляду цієї справи. Тому, позивача було зобов'язано визначити коло відповідачів у справи, враховуючи наведені судом обставини.
Однак, клопотання про залучення Департаменту патрульної поліції, як суб'єкта владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи, позивачем не подавались, клопотання позивача про заміну неналежного відповідача також до суду подано не було.
Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача - інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Римарука Назара Олександровича та Управління патрульної поліції в м. Києві Департамент патрульної поліції, які не мають статусу юридичної особи.
Належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто, відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого інспектором винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.
Тобто, у даному випадку за правилами ст. 48 КАС України суд першої інстанції може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги допустити заміну первісного відповідача належним або залучити як другого відповідача.
Поряд з цим, за вимогами закону за відсутності відповідного клопотання позивача, суд позбавлений можливості залучити в якості належного відповідача Департамент патрульної поліції.
Так, за приписами ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Із наведеної вимоги закону слідує, що можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно за клопотанням позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховним Судом у постанові № 162/445/16-а від 02 вересня 2020 року.
Варто вказати на те, що інші доводи позивача не підлягають оцінці судом у цьому провадженні, оскільки, позов пред'явлений до неналежного відповідача, а тому і законність їх дій може бути перевірена лише у випадку пред'явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що адміністративний позов було заявлено до неналежного відповідача, позивачем в ході розгляду справи не було заявлено про заміну відповідача на належного та/або залучення в якості співвідповідача належного відповідача у даному спорі, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на їх пред'явлення до неналежного відповідача, оскільки, в силу вимог процесуального закону, суд із власної ініціативи за відсутності відповідного клопотання сторони позивача позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що він не позбавлений права звернутися із позовом до суду про скасування оскаржуваної постанови до належного відповідача та клопотати про поновлення строку звернення до суду як такого, що пропущений з поважних причин.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 247, 283-285 КУпАП України, ст. 242-246,250, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Римарука Назара Олександровича, Управління патрульної поліції в м. Києві Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя: І. А. Усатова