Справа №760/28088/24
1-кс/760/13114/24
05 листопада 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі Солом'янського районного суду м. Києва клопотання слідчий слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 03.11.2024 до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024100090003140 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Велика Доч Борознянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, волонтера ЗСУ, одруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в обґрунтування якого слідчий посилається на таке.
У провадженні СВ Солом'янського УП ГУНП у м.Києві перебуває кримінальне провадження №12024100090003140 від 03листопада 2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України при наступних обставинах.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні діє правовий режим воєнного стану з 24.02.2022, який діє по теперішній час.
Встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений в ході досудового розслідуванні дату та час, але не пізніше 03.11.2024, вступивши у злочинну змову з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою групою осіб, вирішили вчинити таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла, в умовах воєнного стану, яке належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та яким також користувалася ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме до приміщення квартири АДРЕСА_3 .
Так, 03.11.2024 приблизно о «19» год. «20» хв. реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням до житла, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на таємне заволодіння чужим майном, таємно, умисно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , прибули на автомобілі «HyundaiAvante», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » за адресою: АДРЕСА_4 , розподіливши між собою ролі, так що ОСОБА_8 , використовую чизаздалегідь пристосовану викрутку віджав вікно балкону квартири АДРЕСА_3 . У цей час ОСОБА_5 перебував поряд із будинком АДРЕСА_4 та спостерігав за тим, щоб дії ОСОБА_8 , носили таємний характер та не були викриті ОСОБА_9 або іншими особами.
В подальшому 03.11.2024 приблизно о «19» год. «30» хв. ОСОБА_8 , переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, шляхом віджиму вікна балкону проник до приміщення квартири АДРЕСА_3 , та почав здійснювати дії направлені на пошук цінних речей та грошових коштів, які перебували у приміщенні квартири.
В подальшому 03.11.2024 приблизно «19» год. «40» хв., ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні вищевказаної квартири, побачив у дерев'яній шафі, що знаходилася у спальній кімнаті даної квартири у сумці грошові кошти у сумі 8 000 гривень, 600 доларів США, 20 венесуельських боліварів, а також ювелірні вироби: золота каблучка, золоті сережки, золотий браслет, дві золоті коронки та в подальшому виліз через вікно балкону із приміщення квартири № 147 та пішов у напрямку припаркованого у дворі будинку по АДРЕСА_3автомобілю «HyundaiAvante» , реєстраційний номер « НОМЕР_1 », в якому в цей час перебував ОСОБА_5 , в подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_5 поїхали з місця скоєння кримінального правопорушення на даному автомобілі у бік місця проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_6 .
В подальшому 03.11.2024 о «19» год. «50» хв. за адресою: АДРЕСА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
В діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
03.11.2024 о 21 год. 51 хв. в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затриманий за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (фактичний час затримання 03.11.2024 о 19 год. 50 хв).
04.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заданим фактом, по кримінальному провадженню № 12024100090003140 від 03.11.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що вказують про необхідність застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий і прокурор дійшли висновку - про наявність ризиків.
На той факт, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, 09 червня 2020 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 186, ст. 257, ч.3 ст.289,ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є власністю засудженого останній належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний, корисливий злочин проти власності,усвідомлюючи невідворотність покарання у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, та знаючи про тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винуватим, ОСОБА_5 , може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_5 , офіційно не працюючий, не має постійного джерела доходу та місця реєстрації, тобто не має стійких соціальних зв'язків, що не перешкоджатиме останньому покинути територію міста Києва, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.
На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, особу підозрюваного, ОСОБА_5 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки будучи раніше судимим у вчиненні злочинів майнового характеру, на шлях перевиховання та виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив новий корисливий злочин на території Солом'янського району м. Києва.
Враховуючи те що ОСОБА_5 , на даний час не має постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові злочини майнового характеру.
На той факт, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вказує, те, що ОСОБА_5 ,може зникнути та перебувати тривалий час у розшуку вказує те, що він офіційно не працюючий, дітей чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має, тобто не має міцних соціальних зв'язкiв, що не перешкоджатиме останньому покинути місто Київ, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_5 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.
Жоден iз більш м'яких запобіжних заходів: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджуються вищевикладеними обставинами.
Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України, при обранні ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прошу врахувати наступні обставини:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаного кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється;
Крім того, питання щодо наявності захворювань, які вказували про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою і були підставами для його звільнення встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку. Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в Київському слідчому ізоляторі, не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у вiдповiдностi до «Порядку органiзацiї надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України вiд 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за № 990/25767.
Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Прошу суд врахувати, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
Згiдно з Положенням ст. 5 Конвенції про захист прав тa осново побожних свобод людини, а також практики.
підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рiшенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Разом з тим, у разі задоволення клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, прошу визначити розмір застави в сумі не менше 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки на думку сторони обвинувачення саме така сума застави зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважаю за доцільне, в разі внесення підозрюваним розміру застави, покладанні на підозрюваного ОСОБА_5 , наступних, передбачених п.п. 1, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків.
На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду із відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред'явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджуються належними доказами. Просив клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою - домашній арешт, оскільки вважали підозру необґрунтованою, а ризики, викладені у клопотанні - безпідставними.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У провадженні слідчого відділення Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 03.11.2024 до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024100090003140 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
03.11.2024 о 19 годині 52 хвилини ОСОБА_5 затримано в порядку ст..ст. 208-211 КПК України.
04.11.2024, відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 03.11.2024;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення від 03.11.2024 року;
- відомостями та обставинами встановленими під час огляду місця події 03.11.2024;
- протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України, під час якого вилучено речові докази.
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
Так, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, оскільки санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має молодий вік та задовільний стан здоров'я.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язків, а саме має постійне місце проживання, одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей.
Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст.178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має середньою освіту, офіційно не працевлаштований, є волонтером.
Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зазначає, що даних щодо негативної репутації підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано.
В дотримання вимог п. 7 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зазначає, що відомостей про майновий стан підозрюваного не надано.
На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст.178 КПК України в ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий, проте 09 червня 2020 року, відповідно до вироку Деснянського районного суду м. Чернігова притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 186, ст. 257, ч. 3 ст. 289,ч.1 ст. 263 КК України до покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, рішення не набрало законної сили.
Відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що розмір майнової шкоди у кримінальному провадженні на момент розгляду клопотання не встановлений.
На виконання вимог п. 12 ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що наявний ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, оскільки інкриміноване підозрюваному правопорушення вчинено повторно у період воєнного стану.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Крім того, суд враховує відомості щодо особи підозрюваного, який не має міцних соціальних зв'язків, оскільки має постійне місце проживання, одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не має місця роботи чи навчання.
Про наявність ризику, передбаченого ч. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного вчиняти інші кримінальні правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_5 притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 186, ст. 257, ч. 3 ст. 289,ч.1 ст. 263 КК України до покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна відповідно до вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.06.2020, проте на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Слідчий суддя також враховує характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено повторно в умовах воєнного, а також відсутність у ОСОБА_5 джерело прибутку.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризиків, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки вказаний ризик належним чином не обґрунтований у клопотанні, не віднайшов об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.
Крім того, слідчий суддя враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак, при вирішенні питання щодо заявленого клопотання, слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Мамедова проти Росії», ЄСПЛ зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа буде переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
При цьому ЄСПЛ зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії» ). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства (суду) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини та процесуальну поведінку підозрюваного, його майновий стан та міцність його соціальних зв'язків, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку із чим клопотання підлягає частковому задоволенню.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у розумінні вимог ч.1 ст.176 КПК України є більш м'яким запобіжний заходом ніж тримання під вартою, однак більш суворим ніж запобіжний захід у вигляді застави, з огляду на викладене, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про те, що за встановлених фактичних обставин, з урахуванням даних в їх сукупності про особу ОСОБА_5 , наявності постійного місця проживання, міцності його соціальних зв'язків, майновий стан та репутацію підозрюваного, слідчий суддя вважає, що доцільним, дієвим та таким, що досягне мети, визначеної ч.1 ст.177 КПК України є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в межах строку досудового розслідування строком на два місяці, тобто по 04 січня 2025 року включно із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в межах строку досудового розслідування строком на два місяці, тобто по 04 січня 2025 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 :
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у вказаному кримінальному провадженні;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд до України;
Ухвала слідчого судді діє по 04 січня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти негайно в залі суду.
Копію ухвали направити до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного під час дії відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1