Провадження №2/760/9626/24
Справа №760/17910/24
(заочне)
01 листопада 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., за участю секретаря судового засідання Духоти Ж.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
У серпні 2024 року представник позивача, адвокат Філоненко Я.В. звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва із вказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - відповідач).
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05 червня 1999 року між громадянкою України ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) та громадянином Туніської Республіки ОСОБА_2 державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції міста Києва зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за № 484, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від даного шлюбу народилась спільна дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є повнолітньою. Неповнолітніх дітей не мають.
Сімейне життя між позивачем та відповідачем не склалось, з 01 січня 2023 року сторони проживають окремо і спільне господарство не ведуть, шлюбно-сімейні відносини між ними припинено.
Причиною розірвання шлюбу є те, сторони мають різні погляди на шлюб та сім'ю, відсутні спільні інтереси.
Збереження сім'ї неможливо та суперечить їх інтересам, а тому примирення не можливо.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 вересня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про дату час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила. 27 вересня 2024 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі позивача, свої позовні підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення на сайті Солом'янського районного суду м. Києва на порталі "Судова влада України", оскільки згідно відповіді Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України, відомостей про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання відповідача не встановлено.
Таким чином, судом були вжиті всі визначені законом заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.
Крім того, у встановлений судом строк, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, тому відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність сторін.
Частиною першою статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
За загальним правилом статей 15,16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що 05 червня 1999 року між громадянкою України ОСОБА_5 та громадянином Туніської Республіки ОСОБА_2 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції міста Києва зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за № 484, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 31.07.2024. Прізвище після реєстрації шлюбу подружжя ОСОБА_1 .
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони не ведуть спільного господарства та не зацікавлені у продовженні сімейного життя, тобто шлюбно-сімейні відносини фактично припинили своє існування.
Згідно зі статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Статтею 112 СК України визначено, що шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином суд вважає, що подальше збереження шлюбних відносин суперечитиме інтересам позивача та відповідача, враховуючи, що жодна зі сторін не зверталася до суду з клопотанням про надання строку для примирення, тобто між подружжям відсутні будь-які намагання спрямовані на відновлення сімейних відносин.
Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
З огляду на викладене та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 105, 110, 112 СК України, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК, суд,
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції міста Києва, про що зроблено відповідний актовий запис за № 484, та повторно видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 31.07.2024.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя О. Майстренко