Справа №760/27915/24 1-кс/760/13032/21-кс/760/13032/24
04.11.2024 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення ВП № 1 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12024100090003130 від 01.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Аркадіївка, Згурівського району, Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, інваліда ІІІ групи, УБД (зі слів),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділення ВП № 1 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження № 12024100090003130, внесеного 01.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , яке відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка підозрюваного від 02.11.2024 року (а.с. 76).
Підозрюваного ОСОБА_5 доставлено до зали суду під вратою.
Клопотання обґрунтоване наступним.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 приблизно о 21:25 хвилин 01.11.2024, перебуваючи поряд із будинком АДРЕСА_3 , побачив двох неповнолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В цей час, неповнолітня ОСОБА_7 сиділа на лавці, а неповнолітня ОСОБА_8 та малолітня ОСОБА_9 відійшли в сторону. В цей момент, ОСОБА_5 наблизився до неповнолітньої ОСОБА_8 та схвативши її за волосся потягнув в бік. Неповнолітня ОСОБА_8 , втративши рівновагу впала на асфальт та ОСОБА_5 скориставшись її безпорадністю почав наносити їй удари ногами в область голови та тулуба.
В цей час, неповнолітня ОСОБА_7 побачивши протиправні дії ОСОБА_5 відносно її подруги ОСОБА_8 направилась до них та намагалась зупинити ОСОБА_5 . В свою чергу ОСОБА_5 , розвернувся та підійшов впритул до неповнолітньої ОСОБА_7 у якої в руках був її мобільний телефон марки «iPhone XS».
В цей момент у нього раптово виник злочинний умисел направлений на особисте збагачення за рахунок відкритого викрадення майна неповнолітньої ОСОБА_7 , вчиненого в умовах воєнного стану, а саме мобільного телефону марки «iPhone XS».
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 з метою особистого незаконного матеріального збагачення, 01.11.2024 приблизно о 21:30 годині, користуючись своєю перевагою у фізичній силі, темним часом доби та відсутності дорослих людей поряд, наблизився до неповнолітньої ОСОБА_7 , яку штовхнув в область спини. Від отриманого удару неповнолітня ОСОБА_7 втратила орієнтацію та впала на асфальт, в цей момент ОСОБА_5 не зважаючи на явну перевагу у силі та те що неповнолітня ОСОБА_7 знаходиться у безпорадному стані та не може підвестись на ноги, продовжив наносити їй удари ногами в область голови та тулуба. Після чого, ОСОБА_5 подолавши волю неповнолітньої ОСОБА_7 до опору, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного матеріального збагачення, наказав останній передати йому наявний у неї мобільний телефон марки «iPhone XS». Будучи наляканою діями ОСОБА_5 , неповнолітня ОСОБА_7 не бажаючи щоб продовжувалось фізичне насильство над нею, передала ОСОБА_5 мобільний телефон марки «iPhone XS», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , білого кольору, вартістю 9400 гривень, в середині якого перебувала сім карта оператора мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_3 , яка для потерпілої матеріальної цінності не становить, який перебував у чохлі фіолетового кольору, який для потерпілої матеріальної цінності не становить.
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, утримуючи при собі, відкрито викрадене чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 , майнову шкоду на загальну суму 9400 гривень.
Згідно довідки виданої Національною дитячою лікарнею «ОХМАТДИТ» МОЗ України у ОСОБА_7 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді забою, перелому ключиці.
За встановленими під час досудового розслідування обставинами 02.11.2024 року о 01:42 годині, ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, знищити або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на що слідчий звернувся з даним клопотанням до слідчого судді.
Окрім цього, слідчим, в прохальній частині клопотання зазначено, що, в порядку абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , не визначати розмір застави.
В судовому засіданні з розгляду даного клопотання, прокурор клопотання підтримав повному обсязі з підстав та мотивів зазначених в ньому.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказала на те, що при прибутті для захисту за призначенням, виявила в підзахисного тілесні ушкодження на обличчі, зазначила слідчому на необхідності перевірки цього факту. Вказала на те, що сталася кофліктна ситуація між її підзахисним та в тому числі потерпілими на грунті прослоховування пісень "російських виконавців", дій, спрямованих на відкрите заволодіння майном потрепілої її підзахисний не вчиняв. Також зазначила про те, що ризики, заявлені слідчим та підтримані прокурором є необгрунтованими, оскільки в їх підтверження жодних доказів не надано, а відтак вони грунтуються лише на припущеннях. В той же час, її підзахисний є УБД, нагороджений, в тому числі відзнакою Президента України, матеріальний стан його є задовільним, до жодної відповідальності за порушення чинного законодавства раніше не притягувавася. Додатково надала матетеріали в їх копіях для долучення до матеріалів справи та оригінали для оглядув судовому засіданні, а саме такі, що характеризують особу підозрюваного з позитивної сторони. Просила слідчого суддю застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. Також заявила клопотання, відповідно до якого просила слідчого суддю зобов'язати орган досудового розслідування внести до ЄРДР відомості за фактом нанесення її підзахисному тілесних ушкоджень .
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника та просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судове засідання також прибули громадяни, які (в тому числі за клопотанням захисника) виявили бажання надати слідчому судді пояснення стосовно характеристики підозрюваного, як особи та стосовно подій, які мали місце 01.11.2024 року.
Так, гр. ОСОБА_11 , пояснила, що є матір'ю підозрюваного, та була очевидцем подій, що мали місце 01.11.2024 року. Так, 01.11.2024 року близько 21:30 хв. ОСОБА_5 приїхав додому, де вони разом проживають.Син прийшов додому без рюкзака та наплічників, одяг був весь в крові. Коли вона мала намір викликати швидку, то виявила, що поясна сумка сина відкрита та в ній відсутній його мобільний телефон. Після виявлення відсутності мобільного телефону, вона сказал сину, що він ішов його шукати та пішла слідом за ним. Вийшовши на вулицю, вона побачила, як група людей, що знаходились біля рогу будинку вигукнули "Ось він іде". При цьому при даній події двоє чоловіків років 40-а світили в очі. Потім дівчина з кучерявим волоссям бризнула газовим балончиком сину в очі, їй до ротової порожнини. Почалась перепалка, ОСОБА_11 викликала швидку.
ОСОБА_12 пояснив, що знає підозрюваного з 2014 року, характеризує його як патріота, підозрюваний є учасником бойових дій, мешкає разом зі своєю матір'ю. Зазначив про те, що матеріальний стан в останнього є задовільним, а відтак посилання прокурора на те, що він може вчинити інше правопорушення, пов'язане з матеріальною вигодою не може мати місце та суперечить дійсним обставинам.
В судовому засіданні ОСОБА_13 пояснив, що знає ОСОБА_14 з 2013 року, був викладачем у підозрюваного в школі телебачення. Зазначив про те, що ОСОБА_5 являється соціально активною людиною, має місці соціальні зв'язки та велике бажання до професійного зростання в сфері кінозйомки.
Вислухавши доводи та пояснення учасників розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішення питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу, слідчим суддею оцінено долучені до матеріалів клопотання докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність у своєму взаємозв'язку з точки зору достатності для прийняття рішення.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ВП № 1 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100090003130 від 01.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, в якому 02.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України (витяг з ЄРДР а.с. 6, протокол затримання підозрюваного від 02.11.2024 року а.с. 58-63, повідомлення про підозру від 02.11.2024 року а.с. 70-74).
Отже, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому в умовах воєнного стану.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_15 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Зокрема, обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підтверджується долученими до матеріалами клопотання доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правлопорушення (а.с.8-9), протоколом огляду місця події від 01.11.2024 (а.с.10-11), заявою ОСОБА_16 (а.с.12), протоколом огляду місця подіїї від 02.11.2024 (а.с.13-14), запитом про залучення психолога (а.с.15), протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_17 від 02.11.2024 (а.с.16-18), протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.11.2024 (а.с. 22), додатком до вказаного протоколу (а.с.23), протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_9 від 02.11.2024 (а.с.24-26), протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_7 від 02.11.2024 (а.с.27-29), протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.11.2024 (а.с.30-33), додатком до вказаного протоколу (а.с.34), медичним документами стосовно тілесних ушкоджень ОСОБА_18 (а.с.36-40), протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 02.11.2024 (а.с.46-49), протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 02.11.2024 (а.с.50-53) та іншими матеріалами в їх сукупності.
При цьому, слідчий суддя досліджуючи документи, долучені до клопотання в частині тілесних ушкоджень потрепілої ОСОБА_7 зауважує, що характер отриманих тілесних ушкоджень останньою, що зазначений слідчим в клопотанні не знайшов свого підтвердження вказаними документами. Прокурором в судовому засіданні було пояснено дану розбіжність, як те, що вказаний слідчим діагноз, встановлений потерпілій є попереднім, однак дане пояснення не може враховуватися слідчим суддею, оскільки зазначений слідчим харакетр отриманих тілесних ушкоджень не встановлений за результатами медичного обстеження ОСОБА_7 в НДСЛ "Охмадит" МОЗ України (а.с.36-40).
В той же час, слідчий враховує кваліфікуючі складові кримінального правопорушення, про підозру у вчииненні якого повідомлено ОСОБА_5 , та враховуючи досліджені описані вище докази в своїй сукупності, приходить до висновку, що на даній стадії досудового розслідування кримінального провадженння, зазначена розбіжність не виключає обгрунтованості підозри.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.
Отже, слідчий суддя зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При оцінці доведеності ризиків, слідчий суддя, враховуючи надані учасниками докази в підтвердження їхніх позицій, дійшов наступного.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
Стосовно ризику впливати на потерпілого та свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, то слідчий суддя, враховуючи наявні матеріали клопотання, подані слідчим та підтримані прокурором, не знаходить підстав стверджувати, що підорюваний може впливати на останніх, та як наслідок доведеність в судовому засіданні заявленого ризику, оскільки прокурором не надано жодних доказів, які б свідчили чи вказули на ймовірність існування вказаного ризику, при цьому сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визання його винуватим у вчиненні такого, не може слугувати підставою для доведення існування вказаного ризику.
Окрім того, враховуючи наявні матеріали клопотання, в тому числі матеріали, беручи до уваги пояснення ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість зазначеного слідчим та підтриманого прокурором ризику стосовно вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, з огляду на те, що підозрюваний не працює та немає доходу, оскільки підозрюваний має сталі соціальні зв'язки, постійний дохід у вигляді соціальних виплат та задовільний матеріальний стан.
Тобто, слідчим суддею встановлено наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наявність доведеного ризику можливості перховування від органів досудовго розслідування та суду, а отже встановлено доведеність прокурором обставин, визначених ч. п. 1,2 ст. 194 КПК України, які наслідок можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
В той же час, в судовому засіданні прокурором на виконання вимог п. 3 ст. 194 КПК України не доведено неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, який би зміг забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризику, ймовірність існування якого встановлено в судовому засіданні.
Слідчий суддя зауважує, що тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, не може слугувати самостійною підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Положенням ч. 4 ст. 194 КПК України встановлено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи викладене, наявні матеріли клопотання, пояснення учасників розгляду клопотання, особу підозрюваного, сталість соціальних зв'язків останнього, наявність постійного місця реєстрації та проживання в м. Києві, його особисті характеристики, обставини вчинення кримінального правопорушення, про підозру у якому його повідомлено, встановлення обгрунтованості підозри та існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а також недоведеність прокурором неможливості застосування до останнього відмінного від тримання під вартою запобіжного заходу, слідчий суддя з урахуванням положень ч.4 ст. 194 КПК України дійшов висновку про необхідність, можливість та достатність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на останнього обов'язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України. Відтак про відмову в задоволенні клопотання слідчого, погодженого прокурором та задоволення клопотання захисника підозрюваного.
Що стосується клопотання захисника підозрюваного про зобов'язання органу досудового розслідування внесення відомостей до ЄРДР за фактом нанесення її підзахисному тілесних ушкоджень 01.11.2024 року, слідчий суддя вважає, що клопотання в даній частині задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Положенням п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження, яким є зокрема - бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпіли м, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Виходячи з аналізу вказаних положень, враховуючи відсутність відомостей про підтвердження подання захисником заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, відомостей про бездіяльність слідчого в частині невнесення таких до ЄРДР, а також невірно обраний процесуальний спосіб захисту в такому випадку,а саме поза межами, встановленими положеннями вказаних статей КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необгрунтованість клопотання захисника у вказаній частині.
Водночас, положеннями ст. 206 КПК України встановлено загальні обов'язки слідчого судді щодо захисту прав людини.
Положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Враховуючи обставини, встановлені в судовому засіданні з розгляду клопотання, а саме наявність видимих тілесних ушкоджень на обличчі підозрюваного, повідомлені ним та його захисником обставини отримання таких тілесних ушкоджень, факт існування яких на момент затримання ніким із учасників не спорюється, відсутність в прокурора відомостей стосовно внесення чи невнесення відмостей за вказаним фатком до ЄРДР, які і відомостей про повідомлення медичної частини ІТТ про медичний огляд підозрюваного та його висновки, враховуючи вказані положення КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне для забезпечення дотримання прав підозрюваного та реагування на описані факти, доручити прокурору в кримінальному провадженні перевірити факт щодо нанесення тілесних ушкоджень підозрюваному ОСОБА_5 01.11.2024, відповідно до оголошеної ним заяви в судовому засіданні з розгляду даного клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 181, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 206, 214, 303, 304, 395 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення ВП № 1 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12024100090003130 від 01.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР з приводу факту нанесення тілесних ушкоджень підозрюваному ОСОБА_5 01.11.2024 - відмовити.
На підставі ст.ст. 206, 214 КПК України прокурору в кримінальному провадженні перевірити факт щодо нанесення тілесних ушкоджень підозрюваному ОСОБА_5 01.11.2024, відповідно до оголошеної ним заяви в судовому засіданні з розгляду даного клопотання.
Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в межах строку досудового розслідування тобто до 02.01.2025 року включно, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
-не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме місто Київ, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-заборонити спілкуватись зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі суду негайно.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, який зобов'язати негайно поставити його на облік і повідомити про це слідчого слідчого відділення ВП № 1 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1