СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/6647/24
ун. № 759/22659/24
про відкриття провадження у справі
05 листопада 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-капітал» (далі - Товариство) про розірвання договору та стягнення коштів,
28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду з позовом до Товариства про розірвання договору та стягнення коштів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 30.10.2024.
Позов обґрунтований тим, що:
- ОСОБА_1 та Товариство уклали Договір №72-0810/2018-1 від 08.10.2018 про участь у Фонді фінансування будівництва, за умовами якого Довіритель зобов'язується передати управителю в управління грошові кошти з метою утримання Довірителем у власність житла, а Управитель зобов'язується прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені та за плату управління цими коштами;
-об'єктом будівництва є житловий комплекс за адресою: м. Київ, Святошинська площа, 1 (будинок 2);
-згідно з умовами Договору, планово-орієнтовний термін введення об'єкта будівництва в експлуатацію - 30.06.2020;
-однак станом на день подання позовної заяви будівництво будинку не завершено, будь-яких довідок чи сертифікатів Торгово-промислової палати про настання в Управителя форс-мажорних обставин за Договором на адресу позивача не надходило;
-всього на виконання умов Договору позивач сплатив 764028,72 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Житловий комплекс, який є об'єктом будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, справа підсудна Святошинському районному суду міста Києва.
Позовна заява подана з додержанням вимог ст. 175-177 ЦПК України. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 19 ЦПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У силу приписів п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3 028,00 гривень.
Ціна позову у цій справі становить 1 746 655,38 гривень, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на наведене, суддя дійшов висновку про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
До позовної заяви позивач додав клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Мотивував клопотання тим, що на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон), а тому він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 цього Закону.
Дослідивши вказане клопотання, суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (частина третя статті 22 Закону).
Наведена норма імперативно встановлює звільнення позивачів від сплати судового збору у справах про захист прав споживачів.
При цьому системне тлумачення норм статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Відповідно до статті 1-1 Закону цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону продавець - це суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.
У зазначеній справі підставою позову є несвоєчасне виконання Товариством умов договору про участь у фонді фінансування житлового будівництва, внаслідок чого позивач не набув права власності на квартиру у визначений договором строк.
Предметом позову є вимоги про розірвання вказаного договору та стягнення з Товариства коштів, сплачених позивачем на його виконання..
Отже, спір, який ініціював позивач, безпосередньо пов'язаний з порушенням його прав як споживача. Тому від сплати судового збору він звільнений на підставі ч. 3 ст. 22 Закону.
Водночас суд акцентує, що пільги зі сплати судового збору встановлюються законом (зокрема, у статті 5 Закону України «Про судовий збір» та в інших законах, наприклад у ч. 3 т. 22 Закону).
За змістом приписів статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може звільнити сторону від сплати судового збору за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Системне тлумачення наведених норм дозволяє виснувати, що суд може звільнити сторону від сплати судового збору лише у разі, якщо пільги з його сплати не встановлені законом. Якщо ж сторона звільнена від сплати судового збору на підставі закону, ухвалення додаткового судового рішення про звільнення від його сплати не вимагається.
З урахуванням викладеного, у задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору суддя відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 175-177, 187, 258, 260, 274, 353 ЦПК України, суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-капітал» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Протасів Яр, будинок 2-Д, офіс 2) про розірвання договору та стягнення коштів.
Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання у справі на 28 листопада 2024 року на 12 годину 30 хвилин у приміщенні Святошинського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Якуба Коласа, 27-а, каб. № 222).
У підготовче засідання викликати учасників справи.
Установити відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення цієї ухвали. Роз'яснити відповідачеві, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Установити позивачеві строк для подання відповіді на відзив - 5 (п'ять) днів з дня отримання відзиву на позовну заяву. Роз'яснити позивачеві, що копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.
Установити відповідачеві строк для подання заперечень - 5 (п'ять) днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснити відповідачеві, що копія заперечень та доданих до них документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.
Учасники справи, їх представники мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://sv.ki.court.gov.ua/sud2608.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи, копію позовної заяви з додатками надіслати відповідачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Кравченко