Справа №139/728/24
13 листопада 2024 року с-ще Муровані Курилівці
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в особі головуючої судді Коломійцевої В.І., отримавши від відповідача ОСОБА_1 заперечення на відповідь на відзив у якому міститься клопотання про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В провадженні Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін..
11 листопада 2024 року відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому заявив клопотання про витребування доказів на підставі ст. 84 ЦПК України, клопотання про надання оригіналів доказів - кредитних договорів, що є предметом позову, на підставі ч. 6 ст. 95 ЦПК України.
Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, суд вважає, що його слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 76, 81, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Одним із засобів встановлення таких даних є письмові докази (документи (крім електронних), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 ст. 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ч.3 ст. 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Судом встановлено, що відзив на позовну заяву відповідачем був поданий до суду 24 жовтня 2024 року, а клопотання про витребування доказів суду заявлено 11 листопада 2024, тобто з пропущенням строку для подання клопотання про витребування доказів. При цьому у відзиві відповідач не повідомляв суд про неможливість подання зазначеного клопотання у визначений законом строк.
За положеннями ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Таким чином, відповідачем було пропущено строк для подання клопотання про витребування доказів та у клопотанні не заявлено вимогу про поновлення пропущеного строку разом із вказівкою на причини пропуску строку. Будь-яких доказів в обґрунтування неможливості подання зазначеного клопотання у визначений законом строк з причин, що не залежали від нього ОСОБА_1 не надав.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України кожна особа несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на вищенаведене, беручи до уваги, що клопотання про витребування доказів було подано з пропуском строків та у клопотанні не заявлено про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням неможливості подання зазначеного клопотання у встановлений законом строк з причини, що не залежали від відповідача, суд вважає, що клопотання про витребування доказів не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 83,84, 126, 127, 353 ЦПК України, суд -
Клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: ___________