Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13763/24
13 листопада 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представників заявника ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42022102070000069 від 03.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 111-1, ч. 1 ст. 114, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 369 та ч. 1 ст. 436-2 КК України,
У жовтні 2024 року на адресу Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42022102070000069 від 03.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 111-1, ч. 1 ст. 114, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 369 та ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Клопотання обгрунтоване тим, що з огляду на те, що арешт було накладено на майно, що перебуває у власності ОСОБА_3 , яка немає жодного стосунку до подій та обставин, які перевірялися в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023100070002526 від 15.12.2023, з метою захисту прав та законних інтересів ОСОБА_3 адвокат вимушений звертатись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
В судовому засіданні захисники власника майна наполягали на розгляді даного клопотання, просили суд його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо розгляду клопотання, пояснивши, що матеріали кримінального провадження № 12023100070002556 було виділено в окреме провадження та скеровано за підслідністю до іншого органу досудового розслідування - слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, а матеріали кримінального провадження № 42022102070000069 з обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 скеровано до суду.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає поверненню заявникові з наступних підстав.
У Главі 10 КПК України «Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування» перелічено види заходів забезпечення кримінального провадження.
Так, відповідно до положень ст. 131 цього Кодексу арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Підстави та процедура розгляду клопотання про скасування арешту майна врегульовані нормою статті 174 КПК України, згідно положень якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до положень ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Зі змісту зазначеної норми випливає, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження чи їх скасування, в тому числі скасування арешту майна подається за правилами виключної підсудності за місцем розташування органу, яким проводиться досудове розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження № 12023100070002556, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.12.2023, направлено до Слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області для подальшого розслідування, а процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні здійснює СВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області. Крім того, встановлено, що матеріали кримінального провадження № 42022102070000069 з обвинувальним актом відносно ОСОБА_7 скеровано до суду для розгляду по суті.
Відтак, судом встановлено, що кримінальне провадження, в рамках якого подане дане клопотання, не розслідується органом досудового розслідування, який знаходиться у межах територіальної підсудності Подільського районного суду м. Києва.
Підсудність - це сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися по суті справа. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя у кримінальному провадженні. Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у Главі 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених у розділі 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення.
Стаття 34 КПК України регулює порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого тільки після надходження до суду обвинувального акту для розгляду по суті за правилами глави 27 та 28 КПК України.
Заяви, клопотання, скарги у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування, які подані до суду (слідчим суддям) з порушенням правил підсудності, не вирішуються шляхом зміни підсудності судом та/або закриття судового провадження.
При цьому, ст. 34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Отже, оскільки питання направлення клопотань, скарг, поданих під час досудового розслідування за підсудністю, КПК України не передбачено, відтак, клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42022102070000069 від 03.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 111-1, ч. 1 ст. 114, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 369 та ч. 1 ст. 436-2 КК України, слід повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Застосування аналогії процесуального закону, КПК України не передбачено.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про повернення вказаного клопотання особі, яка його подала.
На підставі викладеного та керуючись ст. 303, 304, 369-372 КПК України,
Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42022102070000069 від 03.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 111-1, ч. 1 ст. 114, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 369 та ч. 1 ст. 436-2 КК України - повернути особі, яка його подала.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_8