Справа № 135/1049/24
Провадження № 2/135/355/24
іменем України
12.11.2024 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Кривешко І.В.,
за участі секретаря судових засідань: Чаленко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась до Ладижинського міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 06 серпня 2000 року між сторонами зареєстрований шлюб. У даному шлюбі народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розірвання шлюбу є те, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Втратили почуття любові один до одного. Спільного господарства не ведуть, разом не проживають більше року.
Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам та перешкоджає вільній реалізації її майнових прав, щодо примирення позивач заперечує. За таких підстав позивач просить розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 06 серпня 2000 року Ладижинським відділом реєстрації актів громадського стану, Тростянецького району, Вінницької області, про що складено актовий запис № 69.
Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 09.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомлення (викликом) сторін, з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив та призначене судове засідання.
У судове засідання 12.11.2024 позивач, ОСОБА_1 , не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Неповнолітній син проживатиме разом з матір'ю. Після розірвання шлюбу просила залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
У судове засідання 12.11.2024 відповідач ОСОБА_2 , не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений судом належним чином. До суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Також зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Примиритися з позивачем не бажає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України щодо припинення шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Судом встановлено, 06 серпня 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Ладижинським відділом реєстрації актів цивільного стану Тростянецького району Вінницької області, про що складено актовий запис № 69 (а.с. 9).
У шлюбі народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 26.06.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області (а.с. 5).
Спільного господарства не ведуть, разом не проживають більше року.
Відповідач докази на спростування указаних обставин суду не надав.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Аналогічний принцип добровільності шлюбу закріплений в статті 51 Конституції України
У частинах 3 та 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на встановлені обставини не підтримання сімейних стосунків, формального існування шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу між сторонами суперечило б інтересам позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Аналіз вищевказаної норми права свідчить про наявність у особи, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу права на залишення прізвища, яке вона отримала перебуваючи у шлюбі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.3816056937.1 від 12.08.2024 (а.с. 11).
Відтак з урахуванням вказаних норм закону сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до частини 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у ст. 141 ЦПК України.
Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, крім судового збору, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 уклала договір про надання правової допомоги від 07 серпня 2024 року № 07/08 з адвокатом Павлюком С.М.. У матеріалах справи наявний ордер на надання правничої допомоги від 23.08.2024, акт наданих послуг по Договору 07/08 про надання правової допомоги від 07 серпня 2024 року та прибутковий касовий ордер №12/08 від 12.08.2024 на суму 700,00 грн. (а.с. 3, 6, 8, 10).
З урахуванням викладеного, ураховуючи, що позов задоволений повністю, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 700,00 грн, які позивач понесла у зв'язку із розглядом даної справи, є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також доведеними належними та допустимими доказами, а тому такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 104, 105, 112, 113 СК України, ст. 13, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 серпня 2000 року Ладижинським відділом реєстрації актів цивільного стану Тростянецького району Вінницької області, про що складено актовий запис № 69.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 700 (сімсот) гривень 00 копійок у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя Кривешко Ірина Володимирівна