справа №133/966/23
30.10.24 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020230000085 від 15.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вирішуючи клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України,-
В провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вказаний обвинувальний акт.
До Козятинського міськрайонного області 30.10.2024 надійшло клопотання прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про закриття на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020230000085 від 15.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Також у клопотанні міститься прохання направити копії матеріалів щодо вчинення ОСОБА_4 таємного викрадення майна начальнику відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області для забезпечення складання уповноваженою особою протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
У судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 , клопотання підтримав та просив задовільнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора щодо закриття кримінального провадження не заперечував.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали судового провадження, суд зазначає про таке.
Досудовим слідством ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за наступним епізодом.
Так, ОСОБА_4 , 09.02.2023 в обідню пору, під час дії воєнного стану, який відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 запроваджено в Україні з 24.02.2022, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, перебував на території кафе «Реберня» за адресою: АДРЕСА_1 , яке орендує ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , де тимчасово підробляв виконуючи господарські роботи.
В подальшому ОСОБА_4 , знаходячись на території кафе, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, впевнившись у відсутност власника та сторонніх осіб, які б спостерігали за його злочинними діями з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, вивіз сміття за допомогою будівельної тачки з посиленою рамою марки «Forte WB6414T» з території кафе до сміттєвого баку та в подальшому її викрав не повернувшись назад до кафе. Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № CE-19/102-23/3378-ТВ від 21.02.2023 вартість будівельної тачки з посиленою рамою марки «Forte WB6414T» становить 1650 гривень 00 копійок. Після чого, ОСОБА_4 з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1650,00 гривень.
Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, вчиненому в умовах воєнного стану.
Відповідно до положень п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлюється кримінальна протиправність діяння.
Згідно із положеннями ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Частиною 1 ст. 2 КК України визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.ч. 1, 6 ст. 3 КК України).
09.08.2024 року набрав чинності Закон України від «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ (далі Закон №3886-ІХ).
Незважаючи на те, що цим Законом України від 18.07.2024 №3886-ІХ внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, фактично ним було внесено зміни і до кримінального закону, яким визначається караність такого діяння, як викрадення чужого майна, оскільки визначивши розмір дрібного викрадення чужого майна, цим Законом змінено визначення розміру такого кримінально караного діяння як крадіжка, відповідальність за вчинення якої передбачена ст. 185 КК України.
Наслідком прийняття вищевказаного Закону стало те, що таємне викрадення чужого майна, вартість якого не перевищує розміру двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, перестало бути кримінально караним діянням.
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн, а 50% від його розміру становили 1342 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень ПК та Закону 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2684 грн (1342*2).
Тобто, вартість викраденого ОСОБА_4 майна в сумі 1650,00 грн є меншою, ніж два неоподатковуваних мінімума доходів громадян.
Частиною 7 ст. 42 Закону України «Про правотворчу діяльність» передбачено, що у разі викладення структурного елемента нормативно-правового акта в новій редакції попередня його редакція втрачає чинність з дня набрання чинності новою редакцією цього структурного елемента
Отже, з набранням чинності Законом України від 18.07.2024 №3886-ІХ скасована кримінальна відповідальність за вчинене особою таке діяння, як таємне викрадення чужого майна, вартість якого станом на 09.02.2023 не перевищує розміру 2684 грн.
Цей закон має зворотну дію, тобто поширюється на діяння, які були вчинені до набрання ним чинності 09.08.2024 включно.
Порядок вирішення питання про закриття провадження у зв'язку з його декриміналізацією визначено ст. 284 КПК України.
Відповідно ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 частини 1 цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
Статтею 479-2 КПК України визначено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 під час судового засідання проти закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України не заперечував, наслідки такого закриття йому роз'яснені та зрозумілі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене,та ті обставини, що вчинене обвинуваченим діяння декриміналізовано на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ, який набув чинності 09.08.2024, та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Частиною 8 ст. 38 КУпАП, передбачено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
З урахуванням положень ст. 5 КК України, а також тієї обставини, що вартість викраденого майна на час вчинення кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, дії ОСОБА_4 підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 51 КУпАП дрібна крадіжка.
Тому, суд вважає за необхідне направити матеріали відповідному органу поліції для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
Щодо розподілу процесуальних витрат, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у провадженні № 13-47кс20 (справа №598/1781/17), відповідно до якого питання розподілу процесуальних витрат може вирішуватись не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.
Згідно із ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Кримінальне провадження стосовно обвинуваченого закривається на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, що є нереабілітуючою підставою.
Закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав означає, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, однак, у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Отже, закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого з нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судово-товарознавчої експертизи.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21).
Згідно з матеріалами у цьому кримінальному провадженні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-23/3378-ТВ від 21.02.2023 складають 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 12 копійок
Відомості про заявлення цивільного позову у кримінальному провадженні у матеріалах відсутні.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284, 288, 314, 350, 369, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про закриття на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020230000085 від 15.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020230000085 від 15.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Стягнути зі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 на користь держави (ДСА України, Калинівський район/м. Калинівка, отримувач: ГУК у Вінницькій області м. Калинівка/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA468999980313080115000002776, код класифікації бюджету 24060300) витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи згідно із висновком № СЕ-19/102-23/3378-ТВ від 21.02.2023 року, в сумі 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 12 копійок.
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області у справі № 133/473/23 від 17.02.2023.
Речові докази: одноколісну будівельну тачку марки «Forte 31247» залишити у користуванні власника.
Копію ухвали та матеріалів направити до відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повна ухвала буде проголошена о 14:10 04.11.2024.
Суддя ОСОБА_6
Дата документу 30.10.2024