08.11.2024 Справа № 756/8375/24
Унікальний номер 756/8375/24
Номер провадження 2/756/3987/24
08 листопада 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту охорони здоров'я виконавчий орган Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація) до ОСОБА_1 про стягнення коштів на навчання,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2024 року Департамент охорони здоров'я виконавчий орган Київська міська рада (КМДА) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача кошти за навчання у розмірі 50430,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначають, що 03 вересня 2012 року між Головним управлінням охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - Управління) та ОСОБА_1 укладено договір № 81/к-Л-2012 про навчання в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця за спеціальністю «лікувальна справа».
Відповідно до пункту 2.1.1. Договору, Управління сплачує Університету вартість навчання Студента протягом 3 років (6 навчальних семестрів) відповідно до Міської цільової програми підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров'я міста Києва на 2011-2017 роки, яка затверджена рішенням Київської міської ради від 17.02.2011 року № 9/5396 «Про затвердження Міської цільової програми підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров'я міста Києва на 2011-2017 роки» в розмірі 35970, 00 грн. та в межах виділених на виконання заходів вказаної програми асигнувань з міського бюджету на кожен рік.
16 липня 2015 року між Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відповідачем укладено договір № 98-Л-2015 про проходження інтернатури випускників Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, які навчались за Міською цільовою програмою підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров'я міста Києва з подальшим працевлаштуванням.
Листом від 09 листопада 2018 року № 0510-351 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Голосіївського району м. Києва повідомив, що ОСОБА_1 згідно наказу Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 16 липня 2015 року № 847/к «Про працевлаштування лікаря ОСОБА_2 » не працевлаштувалась.
Станом на 05 грудня 2018 року заборгованість ОСОБА_1 за навчання за Міською цільовою програмою підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров'я міста Києва на 2011-2017 роки, з урахуванням проходження інтернатури, складає 50430,00 грн.
Позивач листом від 20.12.2018 року № 061-16505/10 направляв відповідачу вимогу щодо повернення коштів за навчання, проте лист повернуто без вручення.
Строк позивної давності обраховується з 09 листопада 2018 року, коли Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) дізнався про порушення відповідачем умов договору. Оболонський районний суд міста Києва ухвалою по справі № 756/2341/19 від 27 лютого 2019 року відкрив провадження по цивільній справі за позовом Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ОСОБА_1 про стягнення коштів. Ухвалою від 02 червня 2020 року через повторну неявку представника позивача в судові засідання постановив, залишення позову без розгляду.
В травні 2024 року позивач звернувся знов з позовною заявою до Оболонського районного суду міста Києва про стягнення коштів за навчання. Ухвалою суду від 17 червня 2024 року визнано неподаною та повернуто позовну заяву. Вказані обставини стали підставою для звернення з даним позовом.
Рух справи
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03 липня 2024 року справу передано на розгляд головуючому судді Шролик І.С.
Судом здійснено запит до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської державної адміністрації КП ГІОЦ.
17 липня 2024 року отримано відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від22 липня 2024 року відкрито провадження по справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Частина перша ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості для подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Представник позивача у судове засіданні 08 листопада 2024 року не з'явився, надіславши заяву з проханням про розгляд справи без їх участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання, призначене на 08 листопада 2024 року не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом надіслання судової повістки за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 . Клопотання про відкладення розгляду справи до суду відповідач не надіслала, про причину неявки суд не повідомила, відзив та інші заяви з процесуальних питань від неї до суду не надходили.
За таких обставин, враховуючи що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів, без участі належно сповіщеного відповідача, згідно положення ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, які вважає належними, допустимими та достатніми в їх сукупності, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 03 вересня 2012 року між сторонами укладено Договір № 81/к-Л-2012 про навчання студента в Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця, за спеціальністю «лікувальна справа» (а.с. 20-22).
Згідно п.п. 2.2.1 Договору від 03 вересня 2012 року № 81/к-Л-2012 встановлено, що Управління сплачує Університету вартість навчання Студента протягом 3 років (6 навчальних семестрів) відповідно до Міської цільової програми підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров'я міста Києва на 2011-2017 роки, яка затверджена рішенням Київської міської ради від 17.02.2011 року № 9/5396 «Про затвердження Міської цільової програми підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров'я міста Києва на 2011-2017 роки» в розмірі 35970,00 грн. та в межах виділених на виконання заходів вказаної програми асигнувань з міського бюджету на кожен рік.
16 липня 2015 року між Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Відповідачем було укладено договір № 98-Л-2015 про проходження інтернатури випускників Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, які навчались за Міською цільовою програмою підготовки лікарських кадрів для закладів охорони здоров'я міста Києва з подальшим працевлаштуванням (а.с. 24-26).
Наказом Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 липня 2015 року № 847/к «Про працевлаштування лікаря ОСОБА_1 » ОСОБА_1 було направлено для проходження заочного розділу інтернатури за спеціальністю «загальна практика-сімейна медицина» в Клінічну лікарню №15 Подільського району та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Голосіївського району м. Києва з подальшим направленням на очний цикл навчання до Національного медичному університеті імені О.О. Богомольця та працевлаштуванням ОСОБА_1 після закінчення навчання в інтернатурі з 01 серпня 2017 року до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Голосіївського району м. Києва (а.с. 30).
Відповідно до пункту 2.2.5. Договору, Управління має право на відшкодування коштів за навчання Студентом у разі відмови від відпрацювання в цьому ж чи іншому комунальному закладі охорони здоров'я міста Києва не менше трьох років.
Листом від 09 листопада 2018 року № 0510-351 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Голосіївського району м. Києва повідомив, що ОСОБА_1 згідно наказу Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 16.07.2015 року № 847/к «Про працевлаштування лікаря ОСОБА_2 » не працевлаштувалась. Таким чином, по закінченню навчання в інтернатурі, ОСОБА_1 не приступила до відпрацювання трьох років до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № Голосіївського району м. Києва з 01 серпня 2017 року(а.с. 23).
Відповідно до Рахунків-фактури, позивачем на виконання умов укладеного договру № 81/к-Л-2012 від 03 вересня 2012 року сплачено: за вересень-грудень 2012 року - 5995,00 грн.; січень-червень 2013 року - 5995,00 грн.; вересень-грудень 2013 року - 5995,00 грн.; січень-червень 2014 року - 5995,00 грн.; вересень-грудень 2014 року - 5995,00 грн.; січень - червень 2015 року - 5995,00 грн., та відповідно договору № 98-Л-2015 від 16.07.2015 року за вересень-грудень 2015 року - 5784,00 грн.; січень - червень 2016 року - 2892,00 грн., січено-вересень 2017 року - 5784,00 грн., тобто усього 50 430,00 грн. (а.с. 31).
Спір між сторонами виник з приводу стягнення з выдповыдача коштыв за навчання у зв'язку з порушенням відповідачем угоди «Про підготовку фахівців з вищою освітою» та не відпрацювання три роки за державним замовленням після закінчення інтернатури.
Нормативне обґрунтування. Застосовані судом норми діючого законодавства.
У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Оскільки частина друга статті 52 Закону України «Про освіту», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто вступу відповідача до університету, та вищезазначені нормативно-правові акти, які передбачали обов'язок студента відпрацьовувати за направленням, були чинними, то такі цивільні правовідносини, що виникли між сторонами з моменту укладання угоди про підготовку фахівців з вищою освітою, регулюються саме ними.
Згідно з частиною другою статті 52 Закону України від 23 травня 1991 року «Про освіту», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Обов'язок випускника відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання за умов, що були погоджені між сторонами, передбачено частиною другою статті 52 Закону України «Про освіту» (яка була чинною з 23 березня 1996 року по 06 вересня 2014 року, у тому числі на час укладення типової угоди про підготовку фахівця з вищою освітою від 07 липня 2009 року № 254), пунктом 2 Указу Президента України від 23 січня 1996 року №77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року №992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням» (чинний на час укладення типової угоди про підготовку фахівця з вищою освітою 07 липня 2009 року № 254) та пунктом 21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 грудня 1997 року №367.
Зазначеними вище нормативними актами визначено, що випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направлені на роботу; незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов'язку прибути на роботу за призначенням; у разі, якщо його звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
За змістом норм ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Так, відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В порушення умов укладеного договору від 16 липня 2015 року № 847/к відповідач ОСОБА_1 після закінчення навчання не прибула та не приступила до роботи КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Голосіївського району м. Києва на посаді лікаря відповідної спеціаьності й не відпрацювала три роки, тому згідно положення п.3.1. договору має повернути до бюджету сплачені за навчання кошти за весь період навчання.
З відомостей, наданих позивачем про витрачені кошти за навчання відповідача встановлено, що загальні витрати становлять 50430,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість своїх позовних вимог, за наявності таких доводів та доказів у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання судових витрат, які у цій справі складаються зі судового збору, суд виходить з положень статті 141 ЦПК України, а тому з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати у розмірі 3028 грн.
Керуючись ст.12,13,76-81,89,141,258,263-265,268,280-282 Цивільного процесуального кодексу України суд,
Позов Департаменту охорони здоров'я виконавчий орган Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація) до ОСОБА_1 про стягнення коштів на навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ 02012906 (розрахунковий рахунок: UA488201720344290020000048310 в Державній казначейській службі України у м. Києві, МФО 820172, ЄДРПОУ 02012906), кошти за навчання у розмірі 50430,00 (п'ятдесят тисяч чотириста тридцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ 02012906 (розрахунковий рахунок: UA488201720344290020000048310 в Державній казначейській службі України у м. Києві, МФО 820172, ЄДРПОУ 02012906) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 08 листопада 2024 року.
Суддя І.С. Шролик