Романівський районний суд Житомирської області
290/1340/24
Іменем України
13 листопада 2024 року смт. Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2024 року акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі АТ «Універсал Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 24 вересня 2021 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання останньою анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.
За умовами укладеного договору АТ «Універсал Банк» надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 50000,00 грн, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Своїм цифровим власноручним підписом в анкеті-заяві ОСОБА_1 підтвердила, що зазначена анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови укладеного договору не виконує, позивач просить стягнути з неї заборгованість, яка утворилась станом на 4 червня 2024 року, в розмірі 48601,55 грн, в тому числі: заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) - 48601,55 грн.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом подати відзив не скористалася.
Судом встановлено, що 24 вересня 2021 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, в якому остання просила відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов.
У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згодна з тим, що ця заява разом із умовами і правилами надання банківських послуг щодо продуктів Мonobank/UniversalBank, тарифами, які розміщені на відповідних сайтах, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становить між нею та банком договір про надання банківських послуг.
В анкеті-заяві відповідач висловила свою згоду саме на укладення договору про надання банківських послуг із використанням мобільного додатку та доступу до електронних інформаційних ресурсів, для чого отримала відповідний електронний ключ та електронний підпис.
Згідно з анкетою-заявою відповідач просила встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом до 62 календарних днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць із першого дня користування кредитом.
Тобто, зі змісту анкети-заяви вбачається, що відповідач надала дозвіл на встановлення кредитного ліміту на суму, вказану в мобільному додатку.
Окрім того, в анкеті-заяві зазначено: «Засвідчую генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем…, що буде використовуватися мною для вчинення правочинів та платіжних операцій. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на клієнта».
Відповідачу згенеровано ключову пару з особистим електронним ключем та відповідним їй відкритим ключем, реквізити якого містяться в анкеті-заяві.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за договором від 24 вересня 2021 року перед АТ «Універсал Банк» станом на 4 червня 2024 року, в розмірі 48601,55 грн, в тому числі: заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) - 48601,55 грн. Разом з цим, у вказаному розрахунку відсутні відомості про те ким і коли він складений, якою посадовою особою, не зазначено її прізвище , ім'я, по батькові.
АТ «Універсал Банк» не надало належних та допустимих доказів видачі відповідачу банківської картки, відкриття відповідачу рахунку, а також виписки з такого рахунку, з якого можна було б встановити факт користування ОСОБА_1 банківською карткою та наявність у неї заборгованості за кредитом. А відтак, складений позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу.
Згідно статті 634 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями частини 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 підписала 24 вересня 2021 року.
При підписанні вказаної анкети-заяви відповідач погодилася з тим, що дана заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
Анкета-заява від 24 вересня 2021 року містить анкетні дані відповідача, її контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність, та не містить даних про розмір кредитних коштів. В анкеті-заяві та будь-яких інших документах, долучених до позовної заяви, не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди, відсутні відомості про те, що відповідач отримала платіжну картку, строк дії цієї картки. Матеріали справи також не містять доказів, яке рішення було прийнято Банком за заявою відповідача, яка картка їй була видана, а також доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді умов і правил надання банківських послуг щодо продуктів Мonobank/UniversalBank, паспорту споживчого кредиту «Чорної картки Monobank».
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, анкету-заяву до договору про надання банківських послуг ОСОБА_2 підписала 24 вересня 2021 року, долучені ж до матеріалів позовної заяви умови і правила надання банківських послуг щодо продуктів Мonobank/UniversalBank обслуговування в АТ «Універсал Банк» затверджені Протоколом Правління №49 від 30 листопада 2022 року та набули чинності 1 грудня 2022 року, тобто після підписання відповідачем анкети-заяви.
За приписами частини 1 статті 1046, частини 2 статті 1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей. Саме в обов'язок позивача входить довести не лише факт підписання договору, а і факт передачі грошей.
Аналогічні за змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справі № 6-1967цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 жовтня 2020 року в справі № 194/1126/18.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів видачі відповідачу банківської картки, відкриття йому рахунку, встановлення кредитного ліміту, зарахування на неї коштів, а також виписки з такого рахунку, з якої можна було б встановити факт користування відповідачем банківською карткою та наявність у неї заборгованості за кредитом, позивач не підтвердив, які конкретні умови він запропонував позичальнику при підписанні анкети-заяви, а тому у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості слід відмовити.
Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову акціонерного товариства «Універсал Банк» (адреса місця знаходження: вул. Автозаводська, 54/19 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 21133352) до ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М.М. Кірічук