Справа № 288/881/24
Провадження № 2/288/299/24
13 листопада 2024 року. смт.Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Поліщука Р. М.,
за участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ружинської селищної ради Бердичівського району, Житомирської області, третя особа: приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Ходаківська Леся Миколаївна про визнання права власності на спадкове майно,
В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Ружинської селищної ради Бердичівського району, Житомирської області, третя особа: приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Ходаківська Леся Миколаївна про визнання права власності на спадкове майно.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2024 року дану справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання.
Позивач в підготовче судове засідання, призначене на 23 жовтня 2024 року не з'явився, поштове повідомлення вкручено особисто.
В підготовчому судовому засіданні 13 листопада 2024 року позивач ОСОБА_1 залишив залу судових засідань після виходу суду в нарадчу кімнату для прийняття рішення по заявленому клопотанню про відвід всьому складу суду, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення справи, розгляд справи у його відсутність суду не надав.
Відповідач та третя особа в підготовче судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали заяви про розгляд справи без їх участі.
Суд, дослідивши матеріали, справи приходить до наступного висновку.
Статтею 12 ЦПК України врегульовано, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Основними засадами цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно зі статтею 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до частини шостої статті 223 ЦПК України наслідки, визначені частинами третьою - п'ятою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.
Пунктом третім частини першої статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, відповідно до вимог процесуального закону, суд може залишити позовну заяву без розгляду лише при наявності одночасно двох умов: належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та не подання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Системний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказував на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України, суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, безпричинно залишив залу судових засідань та не з'явився без поважних причин у судові засідання, а заява про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходила, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 131, 198-200, 223, 257, 258-261, 353-354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ружинської селищної ради Бердичівського району, Житомирської області, третя особа: приватний нотаріус Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Ходаківська Леся Миколаївна про визнання права власності на спадкове майно - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Р. М. Поліщук