Справа № 286/2442/24
13.11.2024 м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
представника потерпілої сторони ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі кримінальне провадження за №12024065500000119 від 15.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Махаринці Козятинського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за наступних обставин.
ОСОБА_4 , з 13.10.2023 відповідно до власно поданої заяви до Овруцького управління Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості набув статусу безробітного та був ознайомлений з п.4.2.7 індивідуального плану працевлаштування безробітного від 12.10.2023 року, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики від 19.12.2018 року №1912 та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» про необхідність інформування територіального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення протягом трьох робочих днів щодо обставин, які впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг. В подальшому ОСОБА_4 , з метою отримання передбаченої вищевказаним законодавством допомоги по безробіттю, забезпечивши себе роботою, самостійно, шляхом укладання цивільно-правової угоди з ПСК «Овруцький кооперативний ринок» Овруцької районної спілки споживчих товариств, не повідомляючи достовірну інформацію представникам територіального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення про факт працевлаштування та отримання прибутку в сумі 4570 грн (на руки отримано 3678,85 грн.), в період з 01 листопада 2023 року по 17 листопада 2023 року, відвідуючи його (центр зайнятості) 17.11.2023, 21.11.2023; 23.11.2023, 27.11.2023 в статусі безробітного, не проінформувала Овруцьке управління центру зайнятості, що в АДРЕСА_2 , що підтверджується актом розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення та умисно, з метою заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою працівників Овруцького управління Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості, які згідно посадових обов'язків на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» протягом вказаного вище періоду, в порушення діючого законодавства здійснювали нарахування допомоги по безробіттю, внаслідок чого ОСОБА_4 незаконно отримав бюджетні кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в сумі 1350 грн..
В судовому засіданні прокурор просив закрити кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з декриміналізацією.
Обвинувачений та представник потерпілої особи щодо цього не заперечували.
Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману на суму 1350 грн..
9 серпня 2024 року набрав чинності Закон України № 3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким статтю 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено в новій редакції.
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) передбачено, що відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З набранням чинності цим Законом змінився розмір дрібного викрадення з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підвищення максимального розміру вартості майна, викрадення якого кваліфікується як дрібне і тягне за собою адміністративну відповідальність, автоматично підвищує мінімальний розмір вартості майна, за викрадення якого настає відповідальність кримінальна.
Відповідно до ч. 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2023 року неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги складав 1342,00 грн., а два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі 2684,00 грн..
Згідно з ч. 2, 3 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 за результатами розгляду справи № 278/1566/21 сформулювала висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК з урахуванням положень Закону № 3886-IX.
Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з п. 4-1 ч. 1ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 цієї статті, здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1 цього Кодексу.
Ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 або п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що вартість майна, яким заволодів обвинувачений становить 1350 грн., його діяння станом на день розгляду провадження судом, і з урахуванням положень Закону № 3886-ІХ, ст. 5 КК України, підлягає кваліфікації як адміністративне, а не кримінальне правопорушення, що виключає подальший судовий розгляд.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 284, 395, 477 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Речові докази: персональну справу на ОСОБА_4 - залишити Овруцькому управлінню Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом 7 днів з дня її проголошення.
Копія ухвали вручається обвинуваченому та прокурору негайно після її проголошення.
Суддя ОСОБА_1