Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/3435/24
12 листопада 2024 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024060500000286 від 13.08.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городець Овруцького району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, безробітного, в силу ст.89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, з угодою про визнання винуватості від 04.09.2024,-
ОСОБА_4 у невстановлений час, однак не раніше 10 жовтня 2019 року, за місцем проживання нині покійного ОСОБА_6 , що в с. Городець Овруцького району, відшукав та таким чином придбав три металеві та одну скляну банку з сипучою речовиною та, керуючись заздалегідь виниклим умислом, направленим на зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, переніс вказані ємності з сипучою речовиною до приміщення житлового будинку за місцем проживання, що по АДРЕСА_1 , де, в порушення вимог пункту 9 абзацу другого Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему», а також в порушення вимог Наказу МВС України від 21 серпня 1998 року № 622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», відповідно до яких особа для придбання, зберігання і використання вибухових матеріалів повинна отримати відповідний дозвіл органів поліції, не маючи такого дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, і допускаючи можливість їх настання, розпочав незаконно зберігати вказані речовини, які відповідно до висновку експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 28 серпня 2024 року № СЕ-19/106-24/12421-ФХВР є вибуховою речовиною метальної дії - димним порохом, масою 297,4 г., сумішшю вибухових речовин метальної дії - нітроцелюлозного (бездимного, одноосновного) пороху й димного пороху, масою 41,2 г, та вибуховою речовиною метальної дії - нітроцелюлозним (бездимним, двохосновним) порохом, масою 162 г.
Так, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу є забороненим, не повідомив до територіального відділення поліції про таке зберігання та не здійснив їх добровільну видачу до 13 серпня 2024 року, коли в ході проведення обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено вказані вибухові речовини.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання вибухової без передбаченого законом дозволу.
4 вересня 2024 року між прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, за участю захисника ОСОБА_5 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, яку подано до суду разом з обвинувальним актом. За умовами вказаної угоди ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні та сприяти розслідуванню кримінального провадження.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 у відповідності до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б покарання ОСОБА_4 , відсутні.
З урахуванням особистих даних ОСОБА_4 , обставин, що пом'якшують покарання, сторони узгодили вид та міру покарання, передбачені санкцією ч.1 ст. 263 КК України, у виді 3-х років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України, ствердив добровільність укладення угоди і просив її затвердити, погодився на призначення узгодженого покарання.
Прокурор та захисник обвинуваченого вважали наявними підстави для затвердження угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ч.5 ст.12 КК України, є тяжким злочином. Потерпілих у даному провадженні немає.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції ч. 1 ст. 263 КК України. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу винного, та його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставини, що пом'якшують покарання.
Суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, свої права, зазначені в п.1 ч.4. ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України, та наслідки невиконання взятих на себе зобов'язань, що передбачені ст.476 КПК України.
Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової вибухово-технічної експертизи становлять 6058,24 грн., що підтверджується довідкою Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, які у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Підстави для його зміни чи скасування до набрання вироком законної сили відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 394, 473 - 476, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 4 вересня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024060500000286 від 13.08.2024, укладену між прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_4 відраховувати з дня ухвалення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 6058 грн. 24 коп. процесуальних витрат на проведення судової експертизи.
Речові докази: чотири ємності з метальною вибуховою речовиною (порохом) - знищити.
На вирок суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст.394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку вручається обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1