Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/3485/24
12 листопада 2024 року м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Гришковець А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
10.09.2024 до суду надійшли матеріали з Головного управління ДПС у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №494/06-30-24-06 від 08.08.2024 ОСОБА_1 18.06.2024 об 11 год. 41 хв. в с. Товкачі Коростенського району Житомирської області здійснювала підприємницьку діяльність, а саме: реалізацію товару через мережу інтернет без державної реєстрації суб'єктом господарювання з метою отримання доходу (прибутку), що підтверджується платіжною інструкцією щодо перерахування грошових коштів громадянці ОСОБА_1 за реалізацію товару Р24А2874787072D4243 від 18.06.2024, сума попередньої оплати склала 0,10 гривень, чим порушила ст. 58 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV (зі змінами та доповненнями), ст. 50 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (зі змінами та доповненнями) та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
14.10.2024 в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, зазначивши, що не займається господарською діяльністю, а лише здійснює продаж своїх особистих речей, які стали їй не потрібні чи не підійшли після їх придбання. За весь період, після реєстрації на сайті, вона продала лише пару своїх речей. Заявила клопотання про відкладення судового розгляду з метою отримання правової допомоги.
В судове засідання 12.11.2024 ОСОБА_1 не з'явилася, однак, надала заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати без її участі. При цьому зазначила, що свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнає, оскільки будь-які докази, які долучені до адміністративного протоколу, не підтверджують її винуватість. Здійснення нею не систематичного продажу своїх як нових та і використаних речей не заборонено Законом. Докази про те, що вона особисто передала або відправила поштою та при цьому особа отримала якусь річ, відсутні. В описовій частині протоколу взагалі відсутні відомості про те, який саме товар нею нібито було продано, тобто відсутній об'єкт правопорушення, та вона відповідно отримала за це кошти. Також, звертає увагу суду на закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Враховуючи пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, як надані нею в судовому засіданні, так і наведені в письмовій заяві, та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП полягає у порушенні законодавства, що регулює здійснення провадження господарської діяльності. Базовим об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності, що регулюються такими законодавчими актами, як: Господарський кодекс України, Закони України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» та іншими нормативно-правовими документами.
У протоколі про адміністративне правопорушення, що розглядається, зазначено про порушення ОСОБА_1 положень ст. 58 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV (зі змінами та доповненнями) та ст. 50 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації. Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.
Згідно ст. 50 ЦК України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.
При цьому, положеннями ч.1 ст. 1 Закону України «Про підприємництво» поняття «підприємництво» визначене як безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
В ч.4 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» № 3 від 25 квітня 2003 року Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Під господарською діяльністю, згідно статті 3 Господарського кодексу України, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
З огляду на зазначене, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 164 КУпАП, з'ясуванню підлягають як факти здійснення підприємницької діяльності (діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку) особою без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, так і факти систематичності такої діяльності (три і більше разів протягом календарного року), її самостійність та ініціативність, наявність в особи господарської компетенції щодо такої діяльності.
Поряд з цим, вказаний протокол не містить відомостей про те, кому саме ОСОБА_1 здійснила продаж товару, протягом якого часу вона здійснювала відповідну діяльність, всі встановлені окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов'язковими для висновку про здійснення господарської діяльності.
У провину ОСОБА_1 поставлено реалізацію товару, але при цьому більше жодної інформації про склад правопорушення протокол не містить. Так, зокрема, не зазначено який саме товар реалізувався, його кількість, де та кому було здійснено його продаж, оскільки жодних пояснень особи, що притягується до адміністративної відповідальності чи покупців до протоколу не додано. Відповідно у зв'язку з цим неможливо встановити об'єктивну сторону правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено акт про неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення, роздруковані скрін-шоти з інтернет-платформи OLX.UA з переліком оголошень та платіжну інструкцію.
Слід зауважити, що доказів направлення ОСОБА_1 повідомлення про виклик до Головного управління ДПС у Житомирській області, відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення» від 02.07.2016 № 566, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 року за № 1046/29176 (роздруківка трекінгу з сайту "Укрпошта" або повернення рекомендованого повідомлення про доставку листа-запрошення), матеріали справи не містять.
Роздруковані скрін-шоти з інтернет-платформи OLX.UA, які зроблені з екрану смартфону, та копія платіжної інструкції, згідно якої ОСОБА_1 отримала кошти у розмірі 0 грн. 10 коп. з позначенням платежу «Переказ власних коштів. Передплата за сумку» від ОСОБА_2 , не є достатніми та достовірними доказами, які б підтверджували провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без реєстрації як фізичної особи підприємця, оскільки ніяким чином не підтверджують саме систематичність такої діяльності.
Суд не може покласти в основу рішення у справі посилання контролюючого органу на те, що особа, яка розмістила оголошення, має більше 10 успішних доставок на сайті ОЛХ з вересня 2014 року та має відгуки від покупців, адже ці факти не можуть бути встановлені за допомогою лише світлин з сайту. Будь-яких інших доказів суду не надано.
Таким чином, до протоколу не долучено доказів, які б вказували на те, що діяльність ОСОБА_1 , пов'язана із реалізацією продукції, містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і саме на власний ризик. Сам же по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи.
Відтак, проаналізувавши у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібрані головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб, суд установив, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, не є доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», у розрізі такого.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є недоведеним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 8 липня 2020 року (справа №463/1352/16-а).
Згідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За встановлених обставин та визначення правового врегулювання, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття справи.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 164, 280, 283, п.3 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А. Л. Гришковець