провадження №1-кс/279/1304/24
Справа № 279/5811/24
13 листопада 2024 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 розглянувши клопотання представника скаржника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту на майно за матеріалами досудового розслідування по кримінальному провадженню №12024060490000582 від 11.09.2024 за ст.246 ч.1 КК України ,-
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про часткове скасування арешту на майно в рамках кримінального провадження №12024060490000582 від 11.09.2024 за ст.246 ч.1 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді від 12.09.2024 року на трактор синього кольору марки «HUANGHAI JINMA» реєстраційний номер: НОМЕР_1 з металевим причепом чотирьох-колісним з трубчастими отворами.
Перевіривши матеріали клопотання, вважаю, що його слід повернути з таких підстав.
Положеннями ст. 131 КПК України встановлено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Положенням кримінального процесуального законодавства України не врегульовано питання повернення заяви про скасування арешту майна.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
З аналізу ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт.
Стаття 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, особою, яка звернулась із клопотанням, до матеріалів клопотання не долучила належно завірену копію ухвали слідчого судді про накладення арешту, що унеможливлює встановити власника майна.
Викладені обставини перешкоджають розгляду клопотання у відповідності до правил, визначених ст. 174 КПК України.
Беручи до уваги, що клопотання про скасування арешту майна подано без додержання вимог ст. 174 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що його слід повернути для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-175 КПК України,
Клопотання представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про часткове скасування арешту на майно за матеріалами досудового розслідування по кримінальному провадженню №12024060490000582 від 11.09.2024 за ст.246 ч.1 КК України, повернути особі, яка його подала.
Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає .
Слідчий суддя
Коростенського міськрайонного суду ОСОБА_1