Справа 279/4239/24
провадження №2/279/1592/24
"13" листопада 2024 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді Коваленко В.П.
секретаря Зубкової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №279/4239/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
Позивач ТОВ « Коллект Центр» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 43798,25 гривень та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою був укладений вищезазначений кредитний договір №3192622, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 5 000 грн. із зобов'язанням повернути його зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. 29.11.2021 року ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а останнє 10 березня 2023 року відступило ТОВ "Колект Центр" право вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідачка зобов'язання за договором належним чином не виконала, внаслідок чого перед позивачем виникла вищезазначена заборгованість. Оскільки відповідачка ухиляється від добровільного погашення боргу, позивач змушений звернутися з позовом до суду.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відзиву на позов не надійшло.
Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 05.08.2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №3192622, за умовами якого відповідачка отримала кредитні кошти в розмірі 5 000 грн строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування в розмірі 1,5 % на день, а також комісії за надання кредиту в розмірі 1 000 грн.
Зазначений договір підписано електронним підписом відповідачки, який відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт погодження відповідачкою умов кредитування.
10.02.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 29-11-102, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідачки.
10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір факторингу № 10-03/2023/01, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» передає (відступає) ТОВ "Коллект Центр" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Коллект Центр" приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідачки.
З розрахунку заборгованості за договором слідує, що заборгованість ОСОБА_1 перед товариством станом на день звернення до суду 24.06.2024 року становить 43798,25грн. з яких: 4850,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 38048,25 грн. - заборгованість по відсоткам; 900 грн - комісія.
З вказаного розрахунку також слідує, що відповідачка жодних коштів на погашення своїх боргових зобов'язань за вказаним договором не вносила.
Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
За змістом ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію», якщо згідно з актом цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Оскільки відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту та комісії.
Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідачки відсотків за користування кредитним коштами, суд звертає увагу на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такий правовий висновок було підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.
Отже, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 30 днів, а також відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії кредитного договору, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в межах строку дії кредитного договору.
З огляду на викладене з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами в розмірі ( 5000 х1.5% х30 днів ) 2250,00 гривень.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 3 028 грн 00 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а також надано документи на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.
Разом із тим, відповідно до ч.ч. 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог (18,27%), з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2928,32 грн. (553,22 грн. - судовий збір, 2375,10 грн.- витрати на правничу допомогу).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265,268ЦПК України,ст.ст.526,1050,1054 ЦК України, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Коллект Центр» , заборгованість за кредитними договором № 3192622 від 05.08.2021 року, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», у розмірі 8000 ( вісім тисяч) гривень , а також 2928,32 гривень судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Коростенського
міськрайонного суду В.П.Коваленко