65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"04" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4344/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Кастровій М.С.
розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7, код ЄДРПОУ 40081216) до Фізичної особи-підприємця Ільєнкова Вячеслава Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення штрафних санкцій за невиконання умов Договору від 06.09.2023 № П/НХ-23664/НЮ в розмірі 382 994,70 грн., з яких 205 111,80 грн. - штраф за поставку товару неналежної якості та комплектності товару, 177 882,90 грн. - штраф за порушення строків доставки товару
Представники:
Від позивача - Токаренко Х.О. (адвокат, довіреність від 13.08.2024);
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Ільєнкова Вячеслава Валерійовича (далі - Відповідач) про стягнення штрафних санкцій за невиконання умов Договору від 06.09.2023 № П/НХ-23664/НЮ в розмірі 382 994,70 грн., з яких 205 111,80 грн. - штраф за поставку товару неналежної якості та комплектності товару, 177 882,90 грн. - штраф за порушення строків доставки товару.
Ухвалою суду від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.11.2024.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Позовні вимоги із посиланням на статті 11, 509, 525, 526, 527, 599, 615, 626, 627, 628, 629, 655, 662, 664, 673, 679, 688 Цивільного кодексу України, 173, 193, 224, 230, 231 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору від 06.09.2023 № Р/НХ-23664/НЮ.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. На адресу суду надійшов конверт разом із ухвалою суду від 07.10.2024, якою було повідомлено Відповідача про судове засідання 04.11.2024 з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Правильність адреси Відповідача підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно із яким місцезнаходженням фізичної особи-підприємця Ільєнкова В.В. є: АДРЕСА_1 .
Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд
06.09.2023 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № П/НХ-23664/НЮ (далі - Договір від 06.09.2023).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 Договору від 06.09.2023 постачальник (Відповідач) зобов'язався поставити та передати у власність покупцю (Позивач) товар, відповідно до Сепицифікації № 1 (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору. Найменування товару: Код ДК 021:2015:34990000-3 - Регулювальне, запобіжне, сигнальне та освітлювальне обладнання (колійні та сигнальні знаки). Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначається у Специфікації № 1 (Додаток 1) до цього Договору.
Згідно із пунктами 2.3, 2.4, 2.5 Договору від 06.09.2023 постачальник гарантує якість товару, що постачається протягом: Гарантійного строку експлуатації на позиції згідно Специфікації: п. 1, п. 2, п. 5, п. 9 - 25 років; п. 3, п. 4, п. 6, п. 7, п. 8 - 5 років; п. 10 - п. 17 - 7 років з дати виготовлення. Гарантійного строку зберігання 2 роки від дати виготовлення. Гарантійні строки експлуатації та зберігання на товар встановлюється в будь-якому випадку не меншими, ніж встановлено нормативно-технічною документацією та виробником. При виявленні невідповідності кількості та/або якості, та/або комплектності, та/або асортименту товару виклик представника постачальника для участі у прийманні товару та складання Акта про фактичну якість і комплектність продукції є обов'язковим. Товар, якість якого не відповідає умовам цього Договору та/або щодо якого постачальником не надано або не надано не в повному обсязі документи, передбачені п. 2.2 цього договору, не приймається покупцем до врегулювання питання сторонами. При виявленні виробничих дефектів у гарантійні строки експлуатації та зберігання, виклик представника постачальника для складання двостороннього акта є обов'язковим.
Пунктом 4.2 Договору від 06.09.2023 встановлено, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки товару: 61080, м. Харків, вул. Південнопроектна, 2а, Виробничий підрозділ «Харківський головний матеріально-технічний склад» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
Відповідно до підпункту 8.3.4 пункту 8.3 Договору від 06.09.2023 постачальник зобов'язався забезпечити вивіз та провести заміну невідповідного асортименту, неякісного або некомплектного товару, усунути виявлені дефекти за власний рахунок.
Згідно із підпунктами 8.4.1, 8.4.2 пункту 8.4 постачальник має право: своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату за поставлений товар. Користуватися іншими правами, визначеними цим договором.
Судом встановлено, що Відповідачем на виконання умов Договору від 06.09.2023 було поставлено Позивачу товар на загальну суму 1 185 886,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 29.11.2023 № 12, в якій зроблено відмітку про отримання представником (комірником) АТ «Укрзалізниця» за довіреністю від 30.11.2023 № 581.
Позивачем повністю сплачено поставлений товар Відповідачем в сумі 1 185 886,00 грн., що підтверджується прибутковим ордером від 04.12.2023 № НХГ104-140.
25.06.2024 Позивачем цінним поштовим відправленням, за трек номером 6105249795133, було направлено на адресу Відповідача претензію від 25.06.2024 № НГ-34/1252 з вимогою сплатити штраф за поставку товару неналежної якості у сумі 205 111,80 грн. та замінити неякісний товар.
Також 15.07.2024 Позивачем цінним поштовим відправленням, за трек номером 6105200037365, було направлено на адресу Відповідача претензію від 15.07.2024 № НЗІ-34/1465 з вимогою сплатити штраф за порушення строків поставки товару в сумі 177 882,90 грн.
Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників справи.
Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до частин першої, другої статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).
Згідно із частинами першою, четвертою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Частиною першою статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до частин першої, другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (частина четверта статті 231 Господарського кодексу України).
Суд на підставі частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки викладені в пункті 67 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 912/3237/18, згідно із якими застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, можливо, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки невиконання грошового.
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною другою статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із частинами першою, другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу за поставку товару неналежної якості та комплектності товару, слід зазначити наступне.
Підпунктом 9.3.2 пункту 9.3 Договору від 06.09.2023 встановлено, що постачальник за цим договором несе таку відповідальність: за поставку товару неналежної якості, комплектності або асортименту постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 (двадцять) % від вартості поставленого неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний, некомплектний товар та/або товар неналежного асортименту.
Позивачем розраховано суму штрафу за поставку товару неналежної якості в розмірі 205 111,80 грн. наступним чином (1 025 559,00 Х 20 % = 205 111,80).
Як зазначалось вище пунктом 2.4 Договору від 06.09.2023 передбачено, що при виявленні невідповідності кількості та/або якості, та/або комплектності, та/або асортименту товару виклик представника постачальника для участі у прийманні товару та складання Акта про фактичну якість і комплектність продукції є обов'язковим.
Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження поставки Відповідачем товару неналежної якості, зокрема тих, на які наявне посилання у позовній заяві, а саме:
1) лист покупця від 22.04.2024 № НХ-02-06/341 про виклик представника постачальника для участі в складанні акта про фактичну якість і комплектність на який посилається Позивач у позовній заяві.
2) лист постачальника від 01.05.2024 про відмову від здійснення процедури засвідчення невідповідності якості товару та складання акта на який посилається Позивач у позовній заяві.
3) докази часткової заміни Відповідачем у липні 2024р. неякісного товару.
4) Акт про фактичну якість і комплектність продукції.
При цьому, слід зазначити, що оскільки відповідно до пункту 2.4 Договору від 06.09.2023 складання акту про фактичну якість і комплектність продукції є обов'язковим, саме цей доказ є допустимим. Не є таким актом надані Позивачем порівняльні таблиці. Крім того, вони не містять відомості про ціну одиниць товару та загальну вартість неякісної продукції.
Позивачем не надано суду вище наведені докази, що унеможливлює встановлення обставин, що входять до предмету доказування у цій справі.
А відтак, Позивачем не доведено обставину поставки Відповідачем товару неналежної якості на суму 1 025 559,00 грн.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з Відповідача штрафу за поставку товару неналежної якості та комплектності в розмірі 205 111,80 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу за порушення строків доставки товару, слід зазначити наступне.
Підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 Договору від 06.09.2023 встановлено, що постачальник за цим договором несе таку відповідальність: при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених у пункті 4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
Позивачем розраховано суму штрафу за прострочення строків поставки в розмірі 177 882,90 грн. наступним чином (1 185 886,00 Х 15 % = 177 882,90).
Як зазначалось вище пунктом 4.2 Договору від 06.09.2023 встановлено, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки товару: 61080, м. Харків, вул. Південнопроектна, 2а, Виробничий підрозділ «Харківський головний матеріально-технічний склад» регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
У видатковій накладній від 29.11.2023 № 12 зроблено відмітку про отримання товару представником (комірником) АТ "Укрзалізниця" за довіреністю від 30.11.2023 № 581.
Відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже перебіг двадцятиденного строку, встановленого пунктом 4.2 Договору від 06.09.2023, відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України, починається з наступного дня після відповідної календарної дати надання письмової рознарядки покупцем.
Позивачем не надано суду письмової рознарядки з певною датою, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності АТ "Укрзалізниця" до приймання товару відповідно до пункту 4.2 Договору від 06.09.2023.
Отже суд позбавлений можливості встановити обставину початку перебігу двадцятиденного строку на поставку товару. А Відповідачем не доведено прострочення цього строку.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з Відповідача штрафу за порушення строків поставки товару в розмірі 177 882,90 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А відтак, сума судового збору покладається на Позивача.
Керуючись частинами першою, другою статті 11, частинами першою, другою статті 14, частиною першою статті 202, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 629, статтею 632, частиною першою статті 691, частинами першою, другою статті 692, частинами першою, другою статті 712 Цивільного кодексу України, статтею 193, частинами першою, другою статті 265 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 11 листопада 2024 р.
Суддя Ю.А. Шаратов