вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.11.2024м. ДніпроСправа № 904/5993/23
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю
Суддя Красота О.І.
Без участі представників сторін
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни і просить суд стягнути пеню у розмірі 14 289,66 грн., 3% річних у розмірі 940,33 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 234,19 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору № ПР/ДН-2-16-029/НКМ-В про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.08.2016 до договору оренди від 21.08.2009 № 12/02-3558-ОД в частині повного і своєчасного відшкодування таких витрат.
Ухвалою суду від 20.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позов не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600236615623 (а.с. 76).
З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 у справі № 904/2196/21 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни про виселення, стягнення заборгованості з орендної плати, заборгованості з відшкодування витрат на утримання орендованого майна та неустойки встановлено, що 21.08.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та фізичною особою - підприємцем Ментій Тетяною Миколаївною було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 12/02-3558-ОД, за яким відповідачу було передано в строкове платне користування будівлю магазину загальною площею 196,1 кв.м, що перебувало на балансі Державного підприємства "Придніпровська залізниця".
У разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендаря (п.п. 2.5, 2.6 договору).
Відповідно до п. 5.5 договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати відповідно до вимог чинного законодавства збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 21.08.2009 по 20.08.2010 включно (п. 10.1 договору).
Зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін за погодженням балансоутримувача, і оформлюються додатковими угодами. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною (п. 10.3 договору).
Відповідно до пункту 10.7 договору реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників).
Відповідно до п. 10.12 договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.
21.08.2009 між Регіональним відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та Фізичною особою-підприємцем Ментій Тетяною Миколаївною підписано Акт приймання - передачі в оренду будівлю магазину, що знаходиться на балансі ДП "Придніпровська залізниця".
Додатковими угодами від 21.06.2010, від 28.08.2013, від 04.04.2014, від 14.11.2014 сторонами договір продовжувався, останньою додатковою угодою договір продовжено по 31.03.2015.
Додатковою угодою від 26.02.2015 до договору оренди № 12/02-3558-ОД пункт 10.1 договору оренди доповнено абзацем 2 та викладено його в наступній редакції: "Цей договір є пролонгованим з 01.04.2015 року до моменту створення (реєстрації) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", але не більш ніж по 28.02.2018р".
18.08.2015 Міністром інфраструктури України затверджено Передавальний акт ДП "Придніпровська залізниця" від 03.08.2015, а 01.12.2015 комісією з реорганізації юридичної особи ДП "Придніпровська залізниця" підписано Заключний передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", а також Зведений передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця" та правонаступництво щодо якого переходить до ПАТ "Українська залізниця".
10.03.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", що є правонаступником усіх прав та обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту, та Фізичною особою - підприємцем Ментій Тетяною Миколаївною без участі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області укладено додатковий договір до договору № 12/02-3558-ОД, пунктом 1 якого передбачено, що орендодавцем майна, визначеного договором №12/02-3558-ОД, є ПАТ "Українська залізниця". Також, внесено зміни до пунктів 3.1, 3.6 договору оренди №12/02-3558-ОД та продовжено термін його дії по 31.03.2016 включно (п. 8 додаткового договору).
У вересні 2018 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, Орендодавець, третя особа) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця", Товариство, позивач) про визнання недійсним додаткового договору від 10.03.2016 до договору оренди № 12/02-3558-ОД від 21.08.2009 (далі - додатковий договір), укладеного між ПАТ "Українська залізниця" та фізичною особою-підприємцем Ментій Тетяною Миколаївною (далі - ФОП Ментій Т.М., Орендар, Підприємець, відповідач), з посиланням на статті 203, 215, 236, 651, 653, 761 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 5, 10 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2018 у справі № 904/4125/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2019, позов задоволено повністю. Визнано додатковий договір недійсним з моменту укладення.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.06.2019 у справі № 904/4125/18 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2018 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.02.2019 у справі № 904/4125/18 залишено без змін.
У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що згідно з частиною 2 статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди.
Зі змісту частини 2 статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що саме наявність нового власника майна (тобто особи, якій належить право власності на майно, а не будь-яке інше речове право) визначається в якості умови переходу прав і обов'язків орендодавця.
Відповідно до частини 4 статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація ПАТ "Українська залізниця" відбулася 21.10.2015.
Згідно з частиною 1 статті 182 і частиною 4 статті 334 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на дату укладання оспорюваного додаткового договору) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В силу частини 3 статті 4 Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", який є спеціальним законом у спірних правовідносинах у співвідношенні з нормами ЦК України, внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця" може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 18.10.2016 за ПАТ "Українська залізниця" право власності на будівлю магазину № 12, розміщену за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Літке, 68а, зареєстроване лише 21.09.2016.
Відтак, Товариство, як новий власник, набуло право власності на орендоване нерухоме майно з 21.09.2016 та саме з цієї дати ПАТ "Українська залізниця" вважається зареєстрованим власником майна та, як наслідок, належним орендодавцем за договором оренди № 12/02-3558-ОД у розумінні статті 770 ЦК України та статей 15, 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Аналізуючи пункти 38, 44 постанови Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 904/4125/18, господарський суд констатує, що легітимним орендодавцем за договором оренди № 12/02-3558-ОД від 21.08.2009 позивач став з 21.09.2016, тому саме з 21.09.2016 останній має право отримувати орендну плату за договором оренди № 12/02-3558-ОД від 21.08.2009 у повному обсязі.
Додатковими договорами від 18.03.2016, від 18.07.2016, від 15.09.2016, від 29.11.2016 строк дії договору продовжувався, зокрема, по 31.03.2017.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2019 у справі № 904/7826/17, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2020, встановлено, що додатковими угодами до договору оренди №12/02-3558-ОД сторони неодноразово продовжували строк його дії, а саме: додатковою угодою від 21.06.2010 - до 19.08.2013 включно; додатковою угодою від 28.08.2013 - до 31.12.2013; додатковою угодою від 04.04.2014 - до 31.12.2014; додатковою угодою від 14.11.2014 - до 31.03.2015; додатковою угодою від 26.02.2015 - з 01.04.2015 до моменту створення (реєстрації) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця"), але не більше ніж по 28.02.2018.
Оскільки, додатковою угодою від 29.11.2016 було встановлено строк дії договору з 01.11.2016 по 31.03.2017 (п'ять місяців), то відповідно строк дії договору було продовжено до 31.08.2017, до 31.01.2018, до 30.06.2018, до 30.11.2018, до 30.04.2019, до 30.09.2019 та до 28.02.2020 включно.
До такого самого висновку прийшов й Центральний апеляційний господарського суд під час розгляду справи № 904/2473/18, який постановою від 06.02.2020 встановив, що строк дії договору оренди №12/02-3558-ОД від 21.08.2009 було продовжено - до 31.08.2017, до 31.01.2018, до 30.06.2018, до 30.11.2018, до 30.04.2019, до 30.09.2019 та до 28.02.2020 включно.
Предметом позову (у справі № 904/2196/21) була вимоги позивача про виселення, стягнення з відповідача (орендаря) 384 126,25 грн. - орендної плати за період з серпня 2019 по листопад 2020 року, 364 802,36 грн. - неустойки за період з лютого 2020 по листопад 2020 року та 14 695,75 грн. відшкодування витрат на утримання орендованого майна.
Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2019 у справі № 904/7826/17, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2020, встановлено, що договір оренди від 21.08.2009 №12/02-3558-ОД є продовженим до 28.02.2020.
У справі № 904/2196/21 судом встановлено, що ПАТ "Українська залізниця" стало власником спірного нерухомого майна 21.09.2016.
У договорі відсутня умова про те, що в разі відчуження власником об'єкта оренди договір оренди припиняється, то у такому разі новий власник майна автоматично в силу закону набуває прав та обов'язків орендодавця за договором оренди, і цей договір для нього зберігає чинність, незалежно від того, укладали сторони додаткові угоди чи ні.
Відтак, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №12/02-3558-ОД від 21.08.2009 є чинним для нового власника майна та обов'язковим до виконання сторонами. Також є чинними всі додаткові угоди до цього договору, що укладені між сторонами, за виключенням додаткового договору від 10.03.2016, який було визнано судом недійсним (справа № 904/4125/18).
Докази звільнення відповідачем займаного приміщення та повернення його позивачеві у справі № 904/2196/21 не були надані.
Також, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 у справі № 904/2196/21 встановлено, що 01.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (балансоутримувач) та Фізичною особою - підприємцем Ментій Тетяною Миколаївною (орендар) укладено договір № ПР/ДН-2-16-029/НКМ-В (далі договір про відшкодування витрат), відповідно до п. 1.1 якого балансоутримувач структурний підрозділ "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснює обслуговування майна, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Літке, 68А (майно), загальною площею 196,1 кв.м, а також утримання прилеглої території, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на утримування орендованого майна, експлуатаційні витрати та комунальні послуги, у тому числі на компенсацію плати податку за землю, пропорційно до займаної ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.
Орендар користується майном, загальною площею 196,1 кв.м, яке розміщене на 1 поверсі будівлі крамниці №12 відповідно до плану розміщення орендованого майна, що додається до договору (Додаток №1), вартість якого, згідно зі звітом про оцінку (незалежну), станом на 22.11.2012 становить 429851,0 грн. (п. 1.2 договору про відшкодування витрат).
Згідно з п. 1.3 договору про відшкодування витрат орендоване майно використовується для розміщення об'єкту торгівлі продовольчими та промисловими товарами, в т.ч. товарів підакцизної групи.
Згідно з п. 2.1.1 договору виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням орендованого майна та прилеглої території. Розмір плати за обслуговування майна та прилеглої території залежить від переліку та складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачем, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) згідно додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором.
Пунктом 2.1.4 договору передбачено обов'язок балансоутримувача виконувати розрахунок витрат балансоутримувача на утримування орендованого майна згідно фактично понесених витрат на обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі.
У відповідності з п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат орендар зобов'язаний не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача за утримування орендованого майна та прилеглої території згідно виставленого рахунку фактично наданих послуг.
Цей договір набуває чинності з моменту укладення та діє протягом строку дії договору оренди. У будь-якому разі його умови розповсюджуються на відносини сторін до повернення майна орендарем балансоутримувачу згідно з актом приймання-передачі (п. 7.1 договору про відшкодування витрат).
До договору додано розрахунок щомісячних платежів по відшкодуванню витрат балансоутримувача (без врахування ПДВ) на утримання нерухомого орендованого майна на 01.08.2016 по орендарю ФОП Ментій Т.М. на приміщення магазину №12 м. Кривий Ріг, вул. Літке, 68а. У п. 2 даного розрахунку зазначено, що витрати пов'язані з ведення розрахунків до договорів оренди нерухомого майна та договору щодо відшкодування витрат балансоутримувача згідно розрахунку калькуляції, становлять 34,63 грн./міс.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 у справі № 904/2196/21 позов задоволено частково, ухвалено:
- виселити Фізичну особу-підприємця Ментій Тетяну Миколаївну із займаного приміщення з нерухомого майна - будівля магазину (реєстраційний номер 659606512110) загальною площею 196,1 кв.м, за адресою: Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Літке, 68а, яке належить Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця";
- стягнути з Фізичної особи - підприємця Ментій Тетяни Миколаївни на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" заборгованість з орендної плати за період серпень 2019 року - лютий 2020 року у розмірі 189 832,05 грн., неустойку за період березень 2020 року - листопад 2020 року у розмірі 363 431,82 грн., заборгованість з відшкодування витрат на утримання орендованого майна у розмірі 6 135,52 грн. та судовий збір у розмірі 10 629,98 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2022 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни на рішення залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 у справі № 904/2196/21 залишено без змін.
До того ж, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022 у справі № 904/2887/22 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи - підприємця Ментій Тетяни Миколаївни про стягнення 1 453,47 грн. встановлено, що 01.08.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі структурного підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Ментій Тетяною Миколаївною (орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № ПР/ДН-2-16-029/НКМ-В (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що балансоутримувач структурний підрозділ "Криворізька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснює обслуговування майна, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Літке, 68А (надалі - майно), загальною площею 196,1 кв.м, а також утримання прилеглої території, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна, експлуатаційні витрати та комунальні послуги, у тому числі на компенсацію плати податку на землю, пропорційно до займаної ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.
Орендар користується майном, загальною площею 196,1 кв.м, яке розміщене на 1 поверсі будівлі крамниці № 12 відповідно до плану розміщення орендованого майна, що додається до договору (додаток № 1), вартість якого, згідно зі звітом про оцінку (незалежну), станом на 22.11.2012 становить 429 851,0 грн. (п. 1.2 договору).
Орендоване майно використовується для розміщення об'єкту торгівлі продовольчими товарами та промисловими товарами, в тому числі товарів підакцизної групи (п. 1.3 договору).
Згідно з п. 2.1.1 договору розмір плати за обслуговування майна та прилеглої території залежить від переліку та складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачем, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) згідно додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору. Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим договором.
Пунктом 2.2.3 договору визначено, що орендар зобов'язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача за утримання орендованого майна та прилеглої території згідно виставленого рахунку фактично наданих послуг.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що за несвоєчасні розрахунки згідно п. 2.2.3 договору орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України на дату нарахування пені за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту укладання та діє протягом строку дії договору оренди. У будь-якому разі його умови розповсюджуються на відносини сторін до повернення майна орендарем балансоутримувачу згідно з актом приймання - передачі.
До договору додано розрахунок щомісячних платежів по відшкодуванню витрат балансоутримувача (без врахування ПДВ) на утримання нерухомого орендованого майна на 01.08.2016 по орендарю ФОП Ментій В.В. на частину приміщення магазину № 15 (другий поверх) м. Кривий Ріг, вул. Кириленко,14а. У п. 2 даного розрахунку зазначено, що витрати, пов'язані з веденням розрахунків до договорів оренди нерухомого майна та договору щодо відшкодування витрат балансоутримувача згідно розрахунку калькуляції, становлять 34,63 грн./міс.
Розрахунки до договору на 2017, 2018, 2019 та на 2020 роки не містять суми відшкодування (щомісячних) витрат надання послуг з ведення розрахунків до договорів оренди нерухомого майна та договору про відшкодування витрат балансоутримувача, лише зазначено, що відшкодування проводиться згідно розрахунку калькуляції СП "Криворізька дирекція залізничних перевезень".
Згідно з п. 3 Розрахунку на 2021 рік витрати, пов'язані з веденням розрахунків до договорів оренди нерухомого майна та договору щодо відшкодування витрат балансоутримувача згідно розрахунку калькуляції, становлять 53,20 грн, а на 2022 рік - 61,72 грн.
Позивач у справі № 904/2887/22 зазначив, що виконав умови договору та здійснив витрати на утримання орендованого майна: за період з жовтня 2020 року по лютий 2022 року у розмірі 25 421,87 грн.
На відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та послуг з ведення розрахунків по договору № ПР/ДН-2-16-029/НКМ-В від 01.08.2016 період з жовтня 2020 року по лютий 2022 року позивачем виставлені рахунки-фактури на загальну суму 25 421,87 грн:
№ 115/10 від 13.10.2020 на суму 507,55грн,
№ 127/11 від 10.11.2020 на суму 507,55грн,
№ 139/12 від 10.12.2020 на суму 1 897,12грн,
№ 2/1 від 12.01.2021 на суму 63,84грн,
№ 15/2 від 10.02.2021 на суму 951,26грн,
№ 28/3 від 10.03.2021 на суму 2 237,15грн,
№ 41/4 від 13.04.2021 на суму 507,55грн,
№ 55/5 від 11.05.2021 на суму 507,55грн,
№ 69/6 від 10.06.2021 на суму 2 237,15грн,
№ 83/7 від 12.07.2021 на суму 507,55грн,
№ 97/2 від 10.08.2021 на суму 516,52грн,
№ 110/9 від 10.09.2021 на суму 2 240,14грн,
№ 122/10 від 18.10.2021 на суму 510,54грн,
№ 135/11 від 10.11.2021 на суму 510,54грн,
№ 146/12 від 16.12.2021 на суму 2 240,22грн,
№ 1/1 від 10.01.2022 на суму 74,06грн,
№ 9/2 від 10.02.2022 на суму 9 405,58грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2022 у справі № 904/2887/22, яке набрало законної сили 09.12.2022, позов задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" штрафні санкції за договором №ПР/ДН-2-16-029/НКМ-В від 01.08.2016, нараховані на заборгованість за період з жовтня 2020 року по лютий 2022 року у розмірі 1 453,47 грн., з яких: пеня у розмірі 892,03 грн; інфляційні втрати у розмірі 401,85 грн; 3% річних у розмірі 159,59 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн. (загальний період нарахування з 01.05.2021 по 23.02.2022).
Надалі, згідно з актом державного виконавця від 02.12.2022 Відповідач звільнив приміщення з нерухомого майна - будівлі магазину за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Літке, 68а, на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2022 у справі № 904/2196/21.
Позивач зазначає, що виконав умови Договору № ПР/ДН-2-16-029/НКМ-В від 01.08.2016 та здійснив витрати на утримання орендованого майна за період з серпня 2021 року по грудень 2022 року у розмірі 72 048,93 грн.
На відшкодування витрат на утримання орендованого майна та послуг з ведення розрахунків за Договором № ПР/ДН-2-16-029/НКМ-В від 01.08.2016 у період з серпня 2021 року по грудень 2022 року Позивачем виставлені рахунки-фактури на загальну суму 65 435,38 грн., а саме:
- № 97/8 від 10.08.2021 на суму 516,52 грн.,
- № 110/9 від 10.09.2021 на суму 2 240,14 грн.,
- № 122/10 від 18.10.2021 на суму 510,54 грн.,
- № 135/11 від 10.11.2021 на суму 510,54 грн.,
- № 146/12 від 16.12.2021 на суму 2 240,22 грн.,
- № 1/1 від 10.01.2022 на суму 74,06 грн.,
- № 9/2 від 10.02.2022 на суму 9 405,58 грн.,
- № 14/3 від 11.03.2022 на суму 6 613,55 грн.,
- № 19/4 від 11.04.2022 на суму 4 739,82 грн.,
- № 22/5 від 11.05.2022 на суму 4 739,82 грн.,
- № 25/6 від 10.06.2022 на суму 6 613,55 грн.,
- № 28/7 від 11.07.2022 на суму 4 739,82 грн.,
- № 31/8 від 10.08.2022 на суму 4 739,82 грн.,
- № 34/9 від 12.09.2022 на суму 6 613,55 грн.,
- № 37/10 від 10.10.2022 на суму 4 739,82 грн.,
- № 40/11 від 10.11.2022 на суму 4 739,82 грн.,
- № 43/12 від 02.12.2022 на суму 1 658,21 грн.
Однак Відповідач не відшкодував Позивачу здійснені останнім витрати на утримання орендованого майна, що і є причиною виникнення спору.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи умови п. 2.2.3 Договору № ПР/ДН-2-16-029/НКМ-В від 01.08.2016, строк виконання Відповідачем зобов'язання з відшкодування Позивачу здійснених ним витрат на утримання орендованого майна за період з серпня 2021 року по грудень 2022 року є таким, що настав.
Однак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Відповідач рахунки-фактури за період з серпня 2021 року по грудень 2022 року на загальну суму 65 435,38 грн. не оплатив.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вказувалось вище, пунктом 4.2 Договору № ПР/ДН-2-16-029/НКМ-В від 01.08.2016 передбачено, що за несвоєчасні розрахунки згідно п. 2.2.3 договору орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України на дату нарахування пені за кожний день прострочення платежу.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за загальний період з 24.02.2022 по 11.07.2023 у розмірі 14 289,66 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що розрахунок зроблено вірно, тому позовна вимога щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 14 289,66 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період з 24.02.2022 по 11.07.2023 у розмірі 940,33 грн. та інфляційні втрати за загальний період з 24.02.2022 по 11.07.2023 у розмірі 6 234,19 грн.
Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що розрахунок зроблено вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 940,33 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 234,19 грн. підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ментій Тетяни Миколаївни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ ВП 40081237) пеню у розмірі 14 289,66 грн., 3% річних у розмірі 940,33 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 234,19 грн., судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
12.11.2024