Провадження № 1-кп/714/86/24
ЄУН : 714/792/24
"12" листопада 2024 р. м. Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області у складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю : секретаря судових засіданьОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисникаОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12022262020002148 відносно
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, не працевлаштована, інвалід ІІ групи, раніше не судимої,-
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, -
Обвинувачена ОСОБА_5 , не будучи зареєстрованою як фізична особа-підприємець та не маючи ліцензії на право здійснення торгівлі підакцизними товарами, за невстановлених органом досудового розслідування обставин, у грудні 2023 року незаконно придбала з метою збуту незаконно виготовленні 10 пачок тютюнових виробів марки «Lucky Strike» без марок акцизного податку України, які зберігала в орендованому магазині за адресою : АДРЕСА_2 з тією же метою, а 08 січня 2024 року незаконно збула вказані тютюнові вироби покупцю ОСОБА_6 означені за ціною 350 гривень.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 204 КК України, як незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та збут незаконно виготовлених тютюнових виробів.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину визнала і суду показала, що наприкінці грудня 2023 року, точної дати не може згадати, знаходячись у магазині який орендує її син за адресою АДРЕСА_2 , незнайома їй особа попросила купити в нього декілька пачок (блоків) тютюнових виробів, через те, що працівниками митниці було відмовлено у перевезені цигарок через кордон. Так як сама палить, то погодилася та придбала в останнього тютюнові вироби. Тютюнові вироби були різних марок, проте чи було на них марки акцизного податку не знає, оскільки цигарки були запечатані у блоках. Вказані цигарки зберігала у допоміжному приміщенні магазину частину яких безкоштовно надала робочим які допомагали під час роботи, а деяку частину використала для власного вживання.
08 січня 2024 року, під час роботи магазину, один з покупців придбавши деякі товари поприсив її продати при можливості один блок цигарок на що вона погодилася та продали йому 10 пачок тютюнових виробів марки «Lucky Strike» за ціною 350 гривень. Нікому раніше тютюнові вироби не продавала. Сама вона припинила підприємницьку діяльність у 2023 році та виключно допомагає синові, який зареєстрований як підприємець та здійснює діяльність у сфері продовольчих та господарських товарів. Шкодує про вчинене та розкаюється.
Сукупність доказів здобутих органом досудового розслідування та досліджувані судом відображають обставини за яких ОСОБА_5 було вчинено кримінальне правопорушення та підтверджують її винуватість.
Так, в ході проведення 08 січня 2024 року негласної слідчої дії (контролю за вчиненням злочину), особа на прізвище ОСОБА_6 близько 12 год. придбав у магазині розташованому в с. Дяківці Чернівецького району Чернівецької області 10 пачок тютюнових виробів марки «Lucky Strike» без марок акцизного податку України за ціною 350 гривень.
За наслідками обшуку проведеного 18 квітня 2024 року в магазині розташованому в АДРЕСА_2 , де обвинувачена здійснювала господарську діяльність будь-яких речей, предметів, в т.ч. підакцизних товарів не виявлено.
Згідно з протоколом дослідження від 19 січня 2024 року тютюнові вироби марки «Lucky Strike», без марок акцизного податку які були придбані під час контрольної закупки не відповідають вимогам ДСТУ ГОСТ 3935:2004.
Аналіз та оцінка вищенаведених доказів у їх сукупності, які повно і всебічно досліджені в судовому засіданні, дає можливість суду дійти висновку про доведеність обвинувачення ОСОБА_5 та кваліфікацію її дій за ч. 1 ст. 204 КК України, так як обвинувачена у незаконний спосіб придбала з метою збуту, зберігала з цією самою метою та реалізувала, тобто збула підакцизний товар, на яких були відсутні марки акцизного податку України.
Водночас, слід зазначити, що принцип презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини є однією із загальних засад кримінального провадження.
Так, згідно із ст. 17 КПК яке кореспондується з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Один із аспектів цього принципу відображено в частині 4 статті 95 КПК, у якій зазначено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Суд оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (частина 1 статті 94 КПК).
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому КПК порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина 1 статті 84 КПК).
Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, сформульовані законодавцем у частині 1 статті 91 КПК. Згідно з частиною 2 цієї статті, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого (ч. 1 ст. 92 КПК). Відтак, саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з обвинуваченням яке ставиться у вину ОСОБА_5 , остання незаконно придбала незаконно виготовлені тютюнові вироби марки «Lucky Strike» без марок акцизного податку України у кількості 500 пачок та зберігала їх з метою подальшого збуту у магазині розташованому в АДРЕСА_2 та особисто збувала мешканцям області та інших областей незаконно виготовлені тютюнові вироби.
В означеній частині обвинувачена винною себе не визнала. Як сама зазначила обвинувачена, частину придбаних у грудні 2023 року тютюнових виробів в невідомої особи використала особисто, а частину надала безкоштовно робочим та виключно 10 пачок цигарок вона продала невідомій особі, що не оспорюється та визнається.
За наведених обставин, попри відсутність інших доказів на підтвердження можливого придбання обвинуваченою саме 500 пачок тютюнових виробів та саме марки «Lucky Strike» без марок акцизного податку України, їх подальше зберігання та збут незаконно виготовлених тютюнових виробів, то в цій частині обвинувачення підлягає виключенню.
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд у відповідності зі статтями 50, 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини що пом'якшують і обтяжують покарання. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Верховний Суд у своїй постанові від 10 червня 2020 року за 161/7253/18 (N 51-2615 км 19) зауважив, що суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого.
У певних випадках процес виправлення засудженого може відбуватися настільки інтенсивно, що ця мета реально досягається значно раніше від закінчення визначеного вироком суду строку покарання або взагалі відсутня реальна потреба в застосуванні такої форми реагування. Тоді покарання або подальше його відбування втрачає свій сенс як в соціальному, так і в юридичному аспектах, суперечить принципам справедливості і гуманізму, сприйматиметься засудженим та оточуючими як прояв надмірної жорстокості.
У такому разі можливе застосування звільнення від покарання та його відбування, що також виступає фактичною реалізацією принципу невідворотності кримінальної відповідальності та кримінально правового реагування на поведінку особи, яка вчинила злочин.
Одним з таких видів звільнення від покарання, як одна з форм реалізації кримінально правового реагування, визначений зокрема у ч.4 ст. 74 КК України, відповідно до якої, особа, яка вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути за вироком суду звільнена від покарання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.
У такому випадку суд, постановивши обвинувальний вирок, у самому вироку зазначає, що покарання особі не призначається, тобто суд постановляє обвинувальний вирок без призначення покарання або засуджує без покарання. Водночас, при засудженні особи без призначення покарання, один з найголовніших елементів реалізації кримінальної відповідальності осуд особи, яка вчинила злочин, залишається і знаходить своє відображення в обвинувальному вироку.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 вчинила нетяжкий злочин, по місцю проживання характеризується виключно з позитивної сторони, є особою похилого віку, інвалід 2 групи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась.
За даними Чернівецького обласного наркологічного диспансеру обвинувачена ОСОБА_5 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває. Також не перебуває ОСОБА_5 на обліку у лікаря-психіатра, про що свідчить лист-відповідь ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня».
Як пом'якшуючі покарання обвинуваченої обставини, суд згідно ст. 66 КК України визнає щире каяття та активне сприяння органу досудового розслідування у розкритті кримінального правопорушення.
При наведених вище обставинах, зважаючи на кількість збутих обвинуваченою тютюнових виробів яких вона незаконно придбала та зберігала, ураховуючи позитивну характеристику ОСОБА_5 за місцем проживання, її вік та стан здоров'я, відомостей про відсутність судимостей, обставин які пом'якшують покарання обвинуваченої, а також її бездоганну поведінку та сумлінне ставлення до праці, суд доходить висновку, на час розгляду справи в суді остання не можна вважати суспільно небезпечною, а тому її слід звільнити від покарання.
В порядку ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_5 також слід стягнути на користь держави витрати за судову експертизу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_5 винуватою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України та на підставі ч.4 ст. 74 КК України звільнити від покарання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 956 (дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.
Речові докази : 10 пачок тютюнових виробів марки «Lucky Strike»
отриманні під час оперативної закупки - знищити (а.с. 168,169).
Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти діб з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя :