Справа №766/23772/21
н/п 1-кп/766/1147/24
12.11.2024 року місто Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності в кримінальному провадженні, яке внесене 10.06.2021, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021232040000920,
24 вересня 2024 року до Херсонського міського суду Херсонської області від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, внесеному 10.06.2021до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021232040000920, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 закінчились та останній просить звільнити його від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав клопотання, просив його задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126, за вчинення кримінального проступку, тобто на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання, просив його задовольнити та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КК України, за вчинення вчинення кримінального проступку, тобто на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.
Прокурор у судовому засіданні щодо задоволення клопотання не заперечувала, просила врахувати понесені по справі судові витрати.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Вислухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, дослідивши клопотання та надані матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Так, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.06.2021 о 13 годині 25 хвилин, перебуваючи на парковому майданчику поблизу будинку АДРЕСА_1 , переслідуючи прямий умисел, направлений на спричинення у відношенні іншої особи насильницьких дій, що завдають фізичного болю та не спричиняють тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснив раптовий напад на потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був поєднаний з залякуванням, прилюдністю дій та відібранням дитини, в ході якого наніс удар кулаком лівої руки в область грудної клітини потерпілого, чим завдав фізичного болю, але не спричинив тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , органом досудового розслідування було кваліфіковано за ч. 1 ст. 126 КК України, а саме умисне завдання удару, яке завдали фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність, особа звільняється від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Отже, суд, при розгляді клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, не повинен установлювати винуватість обвинуваченого чи обґрунтованість підозри, як і не зобов'язаний отримати у судовому засіданні від обвинуваченого визнання своєї винуватості, окрім згоди на звільнення від кримінальної відповідальності.
До цих висновків суд доходить з конструкції ч. 1 ст. 49 КК України, згідно з якою передбачений ст. 49 КК України порядок звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності таких умов:
- закінчення зазначених у законі строків;
- не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості;
- не ухилення особи від слідства або суду;
- згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності.
Крім того, відповідно до положень п. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
З висновку, зазначеного у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини «Грабчук проти України» (Заява N 8599/02) від 21.09.2006, видно, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону.
Тим більш, саме статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 24.05.2018 (справа № 200/4664/14-к), яка є обов'язковою для застосування судами відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Згідно з ч. 1-4 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
З поданого клопотання видно, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, за учинення якого в редакції КК України на час вчинення кримінального правопорушення було передбачене покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.
Тож, оскільки ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, яке за своїм змістом відповідно до статей 5, 12 КК України наразі є кримінальним проступком, з дня події кримінального правопорушення, яке, згідно з повідомленням про підозру, мало місце 24.11.2021 року, минуло понад два роки, а суду не надано відомостей про те, що ОСОБА_4 у вказаний період часу учинив нове кримінальне правопорушення чи переховувався від слідства або суду, суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.
Цивільний позов у провадженні заявлявся потерпілим ОСОБА_6 на суму 5 000,00 гривень моральної шкоди та 15 000,00 грн. матеріальної шкоди, та був долучений ухвалою суду про призначення справи до судового розгляду від 22.12.2021 року разом із додатками до обвинувального акту.
Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертиз № 485 від 30.07.2021 року розмірі 451,68 грн. та № 330/485 від 27.09.2021 року в розмірі 451,68 грн., а загалом це 903,36 грн. відповідно до ст. 124 КПК країни підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 через неявку останнього у судове засідання - залишити без розгляду, роз'яснивши йому право на звернення до суду за захистом своїх цивільних прав в порядку цивільного судочинства, при цьому суд керується положеннями ч. 7 ст. 127 та ст. 129 КПК України.
Керуючись статтями 7, 124, 126, 127, 129, 284, 286, 288, 314, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності в кримінальному провадженні, яке внесене 10.06.2021, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021232040000920 - задовольнити.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КК України у зв'язку із закінченням строку давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2021за №12021232040000920 стосовно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України - закрити.
Процесуальні витрати на проведення експертиз у розмірі 903,36 (дев'ятсот три ) гривні 36 копійок відповідно до ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 08.02.1987 на користь держави.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити без розгляду, роз'яснивши останньому право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Херсонський міський суд Херсонської області.
Повний текст ухвали складено та проголошено 12.11.2024 року
СуддяОСОБА_1