Справа № 587/10/24
06 листопада 2024 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненко О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу заявою відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 12 вересня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди відмовлено за безпідставністю позовних вимог. ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу.
В судове засідання заявник не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Згідно з положенням пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження розміру витрат на правову допомогу до заяви додаються належним чином завірені копії укладеного відповідачем із адвокатським об'єднанням основного договору про надання професійної правової допомоги № 124/01/19-01/2024/МСП від 19 січня 2024 року, договору приєднання, узгодженого сторонами Завдання (калькуляцію-рахунок) від 19 січня 2024 року до вказаного Договору, Звіту (Акт) №1 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02 лютого 2024 року, виставленого позивачу рахунку на оплату вартості правових послуг адвокатського об'єднання № 17 від 02.02.20024 року, платіжної інструкції № 0.0.3456386885.1 від 08.02.2024 року про часткову оплату правничих послуг на суму 6 000 грн. 00 коп., платіжної інструкції № 0.0.3890187614.1 від 17.09.2024 року про часткову оплату (доплату) правничих послуг на суму 3 240 грн. 00 коп., звіту (акту) № 2 від 12.09.2024 року, виставленого позивачу рахунку на оплату вартості правових послуг адвокатського об'єднання № 20 від 12.09.20024 року, платіжної інструкції № 0.0.3890152350.1 від 17.09.2024 року про оплату правничих послуг на суму 17 250 грн. 00 коп.
Відповідно до п.6.1. основного договору про надання професійної правової допомоги № 124/01/19-01/2024/МСП від 19 січня 2024 року, за надання правової допомоги клієнт (замовник) здійснює оплату послуг адвокатського об'єднання, зокрема по цивільним справам від 1500 грн за одну годину фактично наданих послуг, а також за участь у судовому засіданні у межах міста, в якому розташоване постійне (тимчасове) робоче місце адвоката, або в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів адвоката чи через суд, що знаходиться у межах міста, в якому розташоване постійне (тимчасове) робоче місце адвоката - від 2 700 (двох тисяч сімсот) гривень за один судодень (незалежно від фактичної погодинної роботи адвоката під час представлення інтересів Клієнта в суді).
Оплата послуг, гонорару успіху, фактичних витрат здійснюється згідно із узгодженим сторонами завданням, яке є додатком до цього договору, в безготівковій формі, згідно з договором, у триденний строк після підписання завдання та/або виставлення відповідного рахунку, якщо інший строк не передбачений завданням та/ або звітом (актом) про надання професійної правничої (правової) допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи та матеріалів, наданих заявником, між адвокатським об'єднанням "Мамай, Самілик та партнери" та відповідачем були узгоджені, укладені та підписані звіти (акти) наданих правничих (правових) послуг по договору № 124/01/19-01/2024/МСП від 19 січня 2024 року про надання професійної правничої (правової) допомоги, а саме звіт (акт) № 1 від 02.02.2024 на суму 9 240,00 грн, № 2 від 12 вересня 2024 року на суму 17 250 ,00 грн.
Згідно вказаних актів позивачу були надані наступні послуги: інтерв'ювання Клієнта, збір та правовий аналіз інформації, що стосується суті виниклого у клієнта(відповідача по справі) з ОСОБА_2 . юридичного спору в рамках цивільної справи, вивчення та детальний правовий аналіз позовної заяви позивачки, збір вивчення та фактичне застосування до спірних правовідносин сторін нормативно-правової та процесуальної правової бази, відповідної судової практики вітчизняних судів та міжнародних судових установ, складення від імені відповідача, попереднє направлення позивачу від імені відповідача і надання методологічної допомоги у поданні до суду відзиву на позовну заяв, складення та направлення позивачу заперечення на відповідь на відзив позивача тощо.
Посилаючись на ці обставини, враховуючи те, що рішенням Сумського районного суду Сумської області від 12.09.2024 року у справі № 587/10/24 у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено в повному обсязі, згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати відповідача в сумі 26 490 грн. 00 коп., пов'язані з наданням професійної правничої допомоги, заявник просив стягнути з позивачки по справі.
Дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши правові позиції сторін, суд приходить до наступних висновків.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні 12 вересня 2024 року представником відповідача було заявлено, що надання остаточного розрахунку доказів понесених судових витрат буде здійснено протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. З матеріалів справи вбачається, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подана відповідачем по справі 17 вересня 2024 року, тобто в строк, передбачений положенням статті 141 ЦПК України.
Разом з тим суд вважає, що з позивачки на користь відповідача необхідно стягнути 4000 гривень, що буде співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи і на думку суду, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 4 000 (чотири тисячі) гривень у рахунок відшкодування витрат на професійну правову допомогу, відмовивши в інший частині вимог за їх необґрунтованістю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.А.Степаненко