Справа № 471/1172/24
Провадження №3/471/566/24
Номер рядка звіту 307
08 листопада 2024 року с-ще Братське
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Жила Н.М., за участю секретаря - Холоденко І.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соколівка Братського району Миколаївської області, працюючого у ФГ "Нива" на посаді механізатора, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №361212 від 10.08.2024 року, ОСОБА_1 протягом року притягувався до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. 10.08.2024 р. близько 12:40 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в ході сварки висловлювався на адресу сестри співмешканки - ОСОБА_2 нецензурною лайкою та кидався битися, на зауваження не реагував, чим міг завдати шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_3 , чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинені вказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 10.08.2024 р. зранку його співмешканка ОСОБА_4 повернулася додому від своєї сестри ОСОБА_2 , в якої проживала перед цим три доби та вживала алкогольні напої. Через деякий час, поки він був в будинку, ОСОБА_4 знову пішла з дому. Вважаючи, що остання повернулася до сестри - ОСОБА_2 , він пішов до останньої додому, щоб забрати ОСОБА_4 .. Коли він підходив до двору ОСОБА_2 , остання вибігла до нього з молотом та образами. Він забрав в останньої молот, викинув його та повернувся додому. ОСОБА_4 до нього не виходила. На адресу ОСОБА_2 він не висловлювався нецензурною лайкою, не кидався битися, камінням не кидався. Через деякий час до нього приїхали працівники поліції та склали відносно нього вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення, з яким він не погодився, оскільки він не вчиняв дії вказані у протоколі, а тому не підписав його. Наступного дня ОСОБА_2 зателефонувала йому та попросила вибачення, пояснивши, що не розібралася в тому, що їй розповіла ОСОБА_4 і вибігла до нього з молотом.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Частиною другою ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Об'єктом вищевказаного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єкт адміністративного правопорушення - загальний, Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних елементів, у разі відсутності хоча б одного з них дії особи не можна розцінювати як насильство.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" встановлено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно п. 17 ч.1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, працівником поліції до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення додано копію рапорту старшого інспектора чергового чергової частини ВП № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 10.08.2024 р., протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.08.2024 р., письмові пояснення ОСОБА_2 від 10.08.2024 р., копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 10.08.2024р., копію постанови від 01.05.2024 року Братського районного суду Миколаївської області, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Так, з письмових пояснень ОСОБА_2 слідує, що 10.08.2024 до останньої прийшла її сестра ОСОБА_4 , щоб побути деякий час через сварку з чоловіком. Близько 12:40 год. до її двору прийшов чоловік сестри - ОСОБА_1 , який одразу почав кидатися до неї битися хапав руками за шию, висловлював на словах погрози через те, що її сестра, тобто його дружина ОСОБА_4 знаходилася у неї, на зауваження не реагував. Вважає тілесні ушкодження незначними.
Рапорт старшого інспектора-чергового чергової частини ВП № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 10.08.2024 р., долучений до вищезазначеного протоколу, містить дані про реагування щодо повідомлення про вчинення домашнього насильства, однак не є доказом вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених в протоколі. Також у вказаному рапорті зазначено, що відносно ОСОБА_1 було винесено терміновий заборонений припис серії АА №605035, але підтверджуючого документу не надано до матеріалів справи. В протоколі серії ВАД №3612112 від 10.08.2024 року в графі «Потерпілий (і)» зазначено ОСОБА_2 , натомість у фабулі протоколу зазначено, що міг завдати шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_3 ..
Стаття 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає сферу дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" на ОСОБА_2 , яка згідно вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, є сестрою співмешканки ОСОБА_1 та не пов'язана з останнім спільним побутом, не поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрем відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;3) про закриття справи.
Відповідно ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
За таких обставин, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях останнього події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Жила Н.М.