Справа № 146/1282/24
"11" листопада 2024 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Мороза І.С.
за участі секретаря судового засідання Іванової Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Томашпіль цивільну справу
ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ТОВ «Діджи Фінанс»
відповідач: ОСОБА_1
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
13 серпня 2024 року до Томашпільського районного суду, посилаючись на ст.ст. 526, 530 ЦК України, звернувся представник ТОВ «Діджи Фінанс», що розташоване по вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8 в м. Київ до ОСОБА_1 , який проживає по АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Представник ТОВ «Діджи Фінанс» позов обґрунтував наступним.
21 квітня 2021 року між ТОВ «Слон Кредит» ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №585736. Власноручним підписанням договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з умовами публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон Кредит», яка розміщена на сайті фінансової компанії, в повному обсязі, з урахуванням паспорту споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тарифів та складають Договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач погодив та зобов'язався виконувати його умови.
Згідно договору про надання споживчого кредиту № 585736 від 21 квітня 2021 року відповідачу надається кредит у гривні, а відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Таким чином, відповідач уклав договір 585736 від 21 квітня 2021 року з ТОВ «Слон Кредит» та на підставі платіжного документу відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 13000 грн.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, внаслідок чого, 28 серпня 2023 року згідно умов Договору факторингу №2808-23, ТОВ «Слон Кредит», відступлено право вимоги за кредитним договором № 585736 від 21 квітня 2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс», набуто право вимоги до відповідача. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс»,) є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 29144,01 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 11963,15 грн.; заборгованість за відсотками становить 17180,86грн.
У зв'язку з порушенням зобов'язань ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ ТОВ «Діджи Фінанс», за кредитним договором № 585736 в розмірі 29144,01 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 11963,15 грн.; заборгованість за відсотками становить 17180,86 грн.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 16 серпня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження, перше судове засідання призначено на 2 вересня 2024 року.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 2 вересня 2024 року розгляд справи відкладено на 27 вересня 2024 року.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 27 вересня 2024 року розгляд справи відкладено на 15 жовтня 2024 року.
Ухвалою Томашпільського районного суду від 15 жовтня 2024 року розгляд справи відкладено на 11 листопада 2024 року.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
В судове засідання представник ТОВ «Діджи Фінанс» не з'явився, однак згідно вимог, що містяться в позові просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі, в разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про слухання справи, відзиву на позовну заяву до суду не подав, доказів про поважність причини своєї неявки в судові засідання до суду не надав, в зв'язку з чим суд ухвалив провести по даній справі заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Згідно ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України, встановлено обов'язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Враховуючи положення даної норми, суд визнає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши права та обов'язки сторін, оцінивши докази в їх сукупності прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до договору про надання споживчого кредиту №585736 від 21 квітня 2021 року укладеного між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 , товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором, сума кредиту складає 16250 грн, строк кредиту 1096 днів з кінцевим терміном повернення 21 квітня 2024 року. Тип процентної ставки - фіксована, процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно)- 25% в день; за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня й до кінця строку надання кредиту 90% річних. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування - у розмірі 13 000 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству у будь-який спосіб; - у розмірі 3250 грн на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5. договору.
На виконання умов договору ТОВ «Слон Кредит» виконало взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором та надало кредит в розмірі 16250 гривень.
Згідно Договору факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 року укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор), та ТОВ «Фінансова компанія «Слон Кредит» (клієнт), клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 року, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 585736 у загальній сумі 29144,01 гривень.
Відповідно до ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов'язковість судового рішення.
Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, згідно ч. 2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, які регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.
Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В даному випадку відповідно до вимог ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч.1 ст.207 ЦК). Відповідно до ч. 2 вказаної статті Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідач ОСОБА_1 не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитними договорами, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договорів, що має відображення у розрахунках заборгованості за договорами, тобто відповідач зобов'язання за договором не виконав.
У зв'язку з порушенням зобов'язань ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором № 585736 в сумі 29144,01 грн, із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 11963,15 грн.; заборгованість за відсотками становить 17180,86 грн.
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погасив, що є порушенням законних прав ТОВ «Діджи Фінанс».
Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зважаючи на підтвердження позивачем заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 29144,01 грн.
Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач ТОВ «Діджи Фінанс» понесло судові витрати, що складаються з 2422,40 гривень, сплаченого судового збору.
Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
Водночас, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається з п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 11 грудня 2023, детального опису робіт, акта виконання робіт, позивачем сплачено 6000 гривень за правову допомогу.
Тому враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України із відповідача підлягають до стягнення на користь позивача, витрати пов'язані з оплатою правової допомоги в розмірі 6000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 258, 263, 264, 265, 268, 279, 289, 354 ЦПК України
Позов ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 585736 від 21 квітня 2021 року в розмірі 29144,01 грн (двадцять дев'ять тисяч сто сорок чотири гривні одна копійка).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» 6000 грн. (шість тисяч гривень) судових витрат, що складаються із витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК» МФО: 300346, адреса: 07405, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 243-А, а/с 897;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: І. С. Мороз