іменем України
Єдиний унікальний номер 142/749/24
Номер провадження 1-кп/142/82/24
08 листопада 2024 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Крижопільського відідлу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 та клопотання захисника про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту
у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020190000060 від 02 березня 2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яворівка Піщанського району Вінницької області, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
09 вересня 2024 року до Піщанського районного суду Вінницької області з Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020190000060 від 02 березня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2024 року вказане кримінальне провадження було передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року в даному кримінальному провадження було призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 10 вересня 2024 року задоволено клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 , продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 08 листопада 2024 року включно, покладено на обвинуваченого наступні обов'язки: заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово; прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 142/749/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за першою вимогою.
05 листопада від прокурора у провадженні - начальника Крижопільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому прокурор просить суд продовжити дію застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, терміном на 60 днів, із забороною цілодобово залишати житло, що за адресою АДРЕСА_1 .
Підготовче судове засідання 05 листопада 2024 року у зв'язку із неявкою обвинуваченого було відкладено на 10-30 год. 07 листопада 2024 року.
07 листопада 2024 року від прокурора надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , в якому просить суд застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 днів.
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 року, у невстановленому в ході розслідування місці незаконно придбавав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку надалі зберігав з метою її подальшого збуту. Збут психотропної речовини здійснював із використанням банківських послуг та послуг операторів мобільного стільникового зв'язку, передаючи психотропні речовини особам, що проживають на території Тульчинського району Вінницької області, які попередньо у нього замовляли психотропну речовину та переказували кошти на його банківську картку. У подальшому, в домовленому місці передавав дану речовину покупцям, чим фактично здійснював збут психотропних речовин. Так, 10.04.2024 року ОСОБА_4 із свого мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував до ОСОБА_6 , жителя АДРЕСА_2 , який, як йому було відомо, зловживає наркотичними засобами і психотропними речовинами та запропонував придбати у нього психотропну речовину «солі» за 1700 грн. На дану пропозицію ОСОБА_6 , що проводив оперативну закупку психотропних речовин, погодився та після цього ОСОБА_4 надав йому номер свого карткового рахунку АТ «А-Банк» НОМЕР_2 . У подальшому, 10.04.2024 року, об 11 годині 16 хвилин ОСОБА_6 через термінал, розташований за адресою: АДРЕСА_2 перерахував на картковий рахунок ОСОБА_4 кошти в сумі 1700 грн. Отримавши кошти, ОСОБА_4 , у невстановленому в ході досудового розслідування місці та у невідомої особи придбав психотропну порошкоподібну кристалічну речовину. Придбавши психотропну речовину, ОСОБА_4 , зателефонував до ОСОБА_6 та запропонував останньому прибути до селища Крижопіль Тульчинського району Вінницької області для отримання придбаної речовини. Далі, 10.04.2024 року, близько 18 години, ОСОБА_6 , направився до селища Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, для зустрічі із ОСОБА_4 . Під час руху, ОСОБА_6 , зателефонував до ОСОБА_4 та вони домовились про місце зустрічі, а саме на території автостоянки залізничного вокзалу станції Крижопіль, розташованої по АДРЕСА_3 . При цьому, ОСОБА_4 , повідомив, що особисто прийти не зможе та пришле свого знайомого. Прибувши до автостоянки залізничного вокзалу станції Крижопіль до ОСОБА_6 підійшов ОСОБА_7 , якому не було відомо про вміст пакунку, та який передав ОСОБА_6 полімерний пакет із вмістом порошкоподібної кристалічної речовини білого кольору, що був загорнутий у фольгу та поміщений у порожню пачку від сигарет. Придбану ОСОБА_6 особливо небезпечну психотропну речовину вилучено працівниками поліції. Згідно висновку судової експертизи матеріалів речовин та виробів, надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору, масою 1,6512 г, яку видав ОСОБА_6 , містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, масою 1,1758 г. Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, а також їх збут, за аналогічних обставин та дій, які заздалегідь були обдумані та заплановані, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», 08.06.2024 ОСОБА_4 неподалік від місця свого проживання по АДРЕСА_1 , отримав грошові кошти в сумі 1700 гривень від ОСОБА_6 , який проводив оперативну закупку психотропних речовин. Отримавши кошти, ОСОБА_4 , у невстановленому в ході досудового розслідування місці та у невідомої особи придбав психотропну порошкоподібну кристалічну речовину. Придбавши дану речовину, ОСОБА_4 , зателефонував до ОСОБА_6 та запропонував останньому прибути до його місця проживання, для отримання придбаної речовини. Далі, 10.06.2024 року, о 15 годині 40 хвилин, ОСОБА_6 , направився автомобілем ВАЗ 2101 зеленого кольору до місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , для зустрічі із ним. Прибувши, неподалік місця проживання ОСОБА_4 , останній сів до автомобіля ОСОБА_6 та повторно незаконно збув особливо небезпечну психотропну речовину, а саме передав йому прозорий полімерний пакет із вмістом порошкоподібної кристалічної речовини білого кольору. Придбану ОСОБА_6 особливо небезпечну психотропну речовину вилучено працівниками поліції. Згідно висновку судової експертизи матеріалів речовин та виробів, надана на дослідження речовина, яку видав ОСОБА_6 , містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP. В досліджуваній кристалічній речовині, масою 1,5755 г, маса PVP становить 1,3007 г.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду від 07.08.2024 року підозрюваному ОСОБА_4 продовженою дію застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання, та в подальшому ухвалою Піщанського районного суду від 10 вересня 2024 року строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжено на 60 днів до 08 листопада 2024 року включно.
Прокурор зазначає, що обвинувачений ОСОБА_4 у судове засідання 05.11.2024 року не прибув. Згідно повідомлення начальника відділення поліції №1 від 19.10.2024, ОСОБА_8 допустив порушення покладених на нього ухвалою суду обов'язків, а саме був відсутній за місцем проживання 10.09.2024 року. Обвинувачений також не з'явився у судове засідання 07.11.2024 року Крім того, вироком Вінницького міського суду від 02.10.2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст.309 КК України до штрафу, розміром двох тисяч нмдг (34000) грн., що свідчить про продовження ОСОБА_9 , злочинної діяльності пов'язаної із незаконним обігом наркотичних та психотропних речовин (справа 127/25389/24)
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 . прокурор просить врахувати: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчинені кримінальних правопорушеннях, щодо яких він обвинувачується, так як санкцією інкримінованої статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Прокурор зазначає, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 переховується від суду, всупереч діючої ухвали суду про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, влаштувався на роботу у м.Вінниця та за місцем проживання у с.Яворівка не проживає, у зв'язку із чим відділенням поліції не здійснюється за ним контроль. Без застування запобіжного заходу до ОСОБА_4 , останній впливатиме на свідків, з метою уникнення покарання, що обґрунтовуються необхідністю допиту цілого ряду громадян, яким ОСОБА_4 знайомий та незаконно збував їм психотропні речовини. Також, незаконно розшукати та впливати на особу, яка здійснювала закупівлю психотропної речовини з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки останній протягом тривалого часу був із вказаною особою добре знайомий. Крім того, обвинувачений може вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки іншого доходу окрім як пов'язаного із незаконним обігом психотропних речовин у ОСОБА_4 не має. За таких обставин ОСОБА_4 , може вчиняти нові кримінальні правопорушення, переховуватись від суду, може уникати покарання у виді позбавлення волі від 6 до 10 років, незаконно впливати та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що передбачено ризиками визначеними у ч. 1 ст. 177 КПК України та свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. На даний час кримінальне провадження №1202402019000060 від 02.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307 КК України, перебуває на розгляді у Піщанському районному судді та судовий розгляд не завершено. З огляду на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, на даний час продовжують існувати, доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів. Запобігти даним ризикам можливо лише шляхом застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Більш м'які запобіжні заходи на думку прокурора не будуть дієвими та не можуть бути застосовані, оскільки особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання; особиста порука не може бути застосована, оскільки у ОСОБА_4 на даний час відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього в суд на першу вимогу, а домашній арешт не зміг забезпечити належну поведінку ОСОБА_4 , який в судові засідання не являється та за місцем проживання відсутній. Звертаючись із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 прокурором на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307 КК України, відсутність на даний час у нього постійного доходу, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
В підготовчому судовому засіданні 08 листопада 2024 року прокурор ОСОБА_3 відмовилась від підтримання поданого 05 листопада 2024 року клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 підтримала, просила суд його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заперечуючи проти клопотання прокурора вказав, що про судове засідання призначене на 5 листопада 2024 року не знав, повідомлений не був, повістка не приходила.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки матеріали справи не містять доказів належного повідомлення обвинуваченого ОСОБА_4 про судові засідання призначені на 5 та 7 листопада 2024 року, крім того вважав, що прокурором не доведено, що жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти названим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, вивчивши зміст клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Чинним КПК України передбачено, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.
Статею 186 КПК України, передбачено, що клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно положень ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до п. 9 Інформаційного Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 р. «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» виключною (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов 'язків, а також запобігання ризикам зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК.
Згідно положень ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Крім іншого, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу мають бути оцінені в сукупності всі юридично значимі обставини, визначені в ст. 178 КПК України.
Згідно Постанови №14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 р. «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов 'язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.
Крім іншого, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу мають бути оцінені в сукупності всі юридично значимі обставини, визначені в ст. 178 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Прокурор, звертаючись з клопотанням про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та при розгляді клопотання в судовому засіданні, довела про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики передбачені ст.177 КПК України, та запобігти даним ризикам можливо лише шляхом застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Більш м'які запобіжні заходи на думку прокурора не будуть дієвими та не можуть бути застосовані, оскільки особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання; особиста порука не може бути застосована, оскільки у ОСОБА_4 на даний час відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього в суд на першу вимогу, а домашній арешт не зміг забезпечити належну поведінку ОСОБА_4 , який в судові засідання не являється та за місцем проживання відсутній.
Однак, при розгляді клопотання в судовому засіданні прокурором не були доведені обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як зазначено в п. 143 Рішення ЄСПЛ «Бойченко проти Молдови» (№ 41088/05 від 11.07.2006р.) одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатніми для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою. Аналогічні висновки зроблено Європейським судом з прав людини в справх «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови».
В рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) вказано підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 11.04.2013 у справі «Вєренцов проти України» ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його усталеної практики, яка відображає принцип, пов'язаний з належним відправленням правосуддя, у рішенні судів мають адекватно зазначатися підстави, на яких вони грунтуються. Ступінь застосування цього обов'язку наводити підстави може змінюватися залежно від характеру рішення та повинен визначатися з огляду на обставини справи.
При цьому надана прокурором копія вироку Вінницького міського суду від 02 жовтня 2024 року про засудження ОСОБА_4 за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 34000 грн. містить відмітку про ненабрання ним законної сили, та станом на час розгляду клопотання матеріали кримінального провадження не містять відомостей про належне повідомлення ОСОБА_4 про судові засідання призначені на 05 та 07 листопада 2024 року, через неявку в які обвинуваченим прокурором подано наступне клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги не доведення стороною обвинувачення обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відтак, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його молодий вік, не працює і постійного джерела доходу не має, має постійне місце проживання та реєстрації в АДРЕСА_1 , беручи до уваги, що в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, як то ризик переховування від суду, вчинення незаконного впливу на свідків в кримінальному провадженні, ймовірність вчинення інших кримінальних правопорушень, продовжують існувати на даний час, та будь-які дані про їх зменшення чи відсутність відсутні, враховуючи, що прокурором недоведено недостатність застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора та захисника про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу підлягають частковому задоволенню, та вважає, що домашній арешт як більш м'який запобіжний захід, забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також в повнній мірі зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
А тому, суд вважає за необхідне продовжити застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, з покладенням на нього обов'язків, визначених в ч. 5 ст. 194 КПК України, який на даний час вважає найбільш ефективним засобом для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 .
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст.ст. 177, 178, ст. 181, ч. 3 ст. 315, ч. 2 ст. 369, 370 - 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Крижопільського відідлу відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , задовольнити частково.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Яворівка Піщанського району Вінницької області, громадянину України, проживаючому в АДРЕСА_1 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 06 січня 2024 року включно.
Покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати своє фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово;
- прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 142/749/24 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за першою вимогою.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 невідкладно прибути до місця його проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом якого він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого, тобто до відділення поліції № 1 Тульчинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області за адресою: вулиця Полковника Зеленського, 3, смт. Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, 24600.
Копію ухвали суду вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складений 12 листопада 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в цей же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.
Суддя: