Справа № 552/6698/24 Номер провадження 11-сс/814/730/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
05 листопада 2024 року м. Полтава
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю секретаря судового засіданняОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою з доповненнями ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 03 жовтня 2024 року,
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що подані ОСОБА_6 заява до поліції й скарга до слідчого судді не містять достатніх підстав уважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст.161 КК України, та наведених у заяві й скарзі відомостей недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне провадження, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і не є механізмом для безпідставного переслідування невизначеного кола осіб лише з огляду на суб'єктивні припущення заявника про вчинення ними протиправних дій.
В апеляційній скарзі з доповненнями ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 03 жовтня 2024 року та задовольнити її скаргу на бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що: уповноваженою особою ВП №1 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області в порушення приписів КПК України безпідставно не було внесено відомості за поданою нею заявою від 12 серпня 2024 року, яка містила вичерпні й обґрунтовані відомості про вчинення посадовими особами ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області кримінального правопорушення, передбаченого ст.161 КК України, пов'язаного з невиплатами відповідно до вимог закону пенсії ОСОБА_7 ; положеннями законодавства не передбачено здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а визначено лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Учасники провадження були належним чином повідомлені про місце, дату, час судового засідання апеляційної інстанції та до суду не з'явились. Водночас від них надійшли клопотання про здійснення апеляційного розгляду за їх відсутності.
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги з доповненнями та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга з доповненнями не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Згідно зі ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За приписами ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стадія ж ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання вказаних завдань і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про кримінальне правопорушення, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.
КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, у силу вимог ч.ч.1 та 2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається в тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення, які можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Разом з цим, якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Наведений вище підхід узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30 вересня 2021 року у справі №556/450/18 (провадження №51-4229км20), відповідно до якої слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18 (провадження №11-1263апп18) також наголосила на тому, що в межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За таких обставин, доводи апелянта, які зводяться до наявності обов'язку автоматичного внесення уповноваженою особою відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за поданою заявою, позбавлені підстав.
Статтею 161 КК України передбачено кримінальну відповідальність за:
умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, регіональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ч.1);
ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою (ч.2);
дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки (ч.3).
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_8 подала до Відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області заяву від 12 серпня 2024 року з доповненнями, в якій просила внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення посадовими особами ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області кримінального правопорушення, передбаченого ст.161 КК України.
Затим ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді зі скаргою, в якій посилалась на те, що уповноваженими особами Відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області безпідставно не було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною вище заявою та просила зобов'язати уповноважених осіб Відділу поліції №1 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області внести до цього Реєстру відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.161 КК України, та розпочати досудове розслідування.
Однак згадана вище заява з доповненнями не містить конкретних даних і наведення обставин, які би могли вказувати на вчинення кримінального правопорушення, в тому числі, передбаченого ст.161 КК України, що було би підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щоб в подальшому проводити досудове розслідування. При цьому, з аналізу змісту заяви вбачається, що її доводи зводяться виключно до незгоди з діями та бездіяльністю працівників управління Пенсійного фонду України, пов'язаних із порядком нарахування пенсії та її невиплатою, що підлягає перевірці, зокрема, в позовному провадженні в судовому процесі. Викладені ж заявником відомості мають загальний і абстрактний характер, ґрунтуються на власному аналізі норм кримінального закону (ст.161 КК України) та не містять об'єктивних відомостей та обставин, які би свідчили про ймовірне вчинення згаданого вище кримінального правопорушення.
Таким чином, наведені вище обставини не тягнуть за собою обов'язку органу досудового розслідування щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною вище заявою, через це слідчий суддя дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 .
При цьому, колегія суддів зауважує, що матеріали провадження також містять копії заяв про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.175, 382 КК України, але дії чи бездіяльність, пов'язаних із їх розглядом, у скарзі та апеляційній скарзі ОСОБА_6 не оскаржуються. Тобто є відсутнім процесуальний привід для вирішення питання про наявність чи відсутність бездіяльності, пов'язаної з цими заявами (за ст.ст.175, 382 КК України).
Отже, доводи апеляційної скарги з доповненнями, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, а тому апеляційна скарга з доповненнями не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 03 жовтня 2024 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4