Житомирський апеляційний суд
Справа №295/15151/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/612/24
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
05 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 09 жовтня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 ,-
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 09 жовтня 2024 року задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 без визначення розміру застави до 06.12.2024 р.
Слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України та на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та змінити запобіжний захід на інший, не пов'язаний із обмеження волі з метою подальшого направлення ОСОБА_6 до спеціалізованого медичного закладу задля отримання профільного лікування.
Вважає, що ризики не обґрунтовані та є лише припущеннями прокурора, оскільки ОСОБА_6 раніше не судимий та ніколи не притягався до кримінальної відповідальності.
Захисник наголошує на тому, що підозрюваний останні 4 роки перебуває на обліку та постійно проходить стаціонарне лікування у зв'язку з психіатричним захворюванням.
Крім того, підозрюваний є пенсіонером, людиною похилого віку (66 років), має двох дітей, має постійне місце проживання, що свідчить про міцність соціальних зв'язків.
Вказує, що підозрюваний зараз перебуває у СІЗО та протягом останнього часу взагалі не встає з ліжка та не отримує належного лікування, а тому його стан здоров'я значно погіршився.
Сторона захисту зазначає, що зміна запобіжного заходу є необхідним кроком для збереження життя та здоров'я підозрюваного, який є тяжко хворим, потребує термінового лікування.
Також підозрюваний ОСОБА_6 має житло, родину та засоби для існування.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно із пунктом 1 частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На переконання колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_6 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти років до довічного позбавлення волі, відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки підтверджуються матеріалами кримінального провадження долученими до клопотання.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Докази долучені до клопотання свідчать, що ОСОБА_6 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст. 115 КК України.
Слідчий суддя достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, а тому доводи захисника ОСОБА_7 , що ризики ґрунтуються на припущеннях колегія суддів вважає безпідставними.
Злочин у вчиненні, якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 є особливо тяжким насильницьким злочином проти життя та здоров'я особи і за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти років до довічного позбавлення волі, наслідком злочину є смерть людини, а тому це додатково свідчить про те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому більш м'який запобіжний захід, як зазначено в апеляційній скарзі захисника, на думку апеляційного суду не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Колегія суддів зважає і на те, що при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченої. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Також, колегія суддів зважає і на те, що на даний час в Україні введено воєнний стан, що також є відповідним ризиком, який з врахуванням даних про особу обвинуваченої, характером злочину у якому вона обвинувачується додатково свідчить про правильність висновків суду, оскільки в зазначених умовах здійснення контролю за обвинуваченою правоохоронними органами, в разі застосування до нього інших більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту є ускладненим.
Даних про те, що захворювання ОСОБА_6 унеможливлюють його перебування в умовах попереднього ув'язнення матеріали справи не містять та стороною захисту не надані.
Крім того, як вбачається з медичний документів, наданих в судовому засіданні захисником, підозрюваний ОСОБА_6 в УВП №8 пройшов первинний огляд лікарями Житомирської міської медичної частини, йому призначено відповідне лікування, яке на даний час він отримує.
Таким чином, вирішуючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості на даний час у застосуванні менш суворого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги, також не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 09 жовтня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: