Справа № 161/15809/24 Провадження №33/802/735/24 Головуючий у 1 інстанції:Шестернін В. Д.
Доповідач: Денісов В. П.
11 листопада 2024 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Рущака В.М., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Також ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Крім того, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
На підставі ч.2 ст.36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн., 60 коп.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 16.08.2024, о 14:31, в м. Луцьк, вул. Соборності, 24, керував транспортним засобом Volvo XC60, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 7510 (результат позитивний - 0,96‰).
Такими діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 16.08.2024, о 14:31, в м. Луцьк, вул. Соборності, 24, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo XC60, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом, не переконався що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 , та транспортний засіб Audi Q5, транзитні номерні знаки НОМЕР_3 .
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП.
Крім того, 16.08.2024, о 14:31, в м. Луцьк, вул. Соборності, 24, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo XC60, д.н.з. НОМЕР_1 , вчинив дорожньо-транспортну пригоду, однак на порушення встановлених правил залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 122-4 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Рущак В.М., не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1 за ст.ст.124, 122-4 КУпАП, вважає постанову судді в частині визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП незаконною. Посилається на те, що ОСОБА_1 не був зупинений поліцейськими під час керування транспортним засобом, а безпосередньо повернувся на місце ДТП після того, як вжив спиртне. Зазначає, що висновок суду про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, є передчасним, оскільки відсутні докази того, що водій вживав алкогольні напої до ДТП. Просить постанову судді в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу та просили скасувати постанову судді в частині визнання винним ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП і закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КупАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, в керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, а також порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Як вбачається з доводів апеляційної скарги вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди за участі ОСОБА_1 , а також факт залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої останній був причетний не заперечується.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-4, ст.124 КУпАП підтверджується, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №113029 від 16.08.2024, серії ЕПР1 №113014 від 16.08.2024 і серії ЕПР1 №113034 від 16.08.2024; схемою місця ДТП від 16.08.2024; письмовим пояснення ОСОБА_3 від 16.08.2024; письмовим пояснення ОСОБА_4 від 16.08.2024; фототаблицями з місця ДТП; рапортом поліцейського від 16.08.2024; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 16.08.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_1 згоден з результатами огляду - 0,96 ‰ (міститься його підпис); письмовим результатом тестування на алкоголь технічним засобом «Alcotest Drager 7510», згідно якого результат огляду - 0,96 ‰; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.08.2024; відеозаписом (dvd-диск), на якому зафіксовані: обставини вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, які зазначені в протоколі серії ЕПР1 №113014 від 16.08.2024; проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, з результатами якого (0,96 ‰) він погодився, а також іншими матеріалами справи.
Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що суддя дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-4, ст.124 КУпАП.
Не заслуговують на уваги доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, ОСОБА_5 вимоги вказаного пункту ПДР дотримано не було.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.
Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
Як вбачається з відеозапису з бодікамер поліцейських, у ОСОБА_1 при прибуттю на місце ДТП були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, на запитання працівника поліції чи вживав ОСОБА_1 алкоголь він чітко відповів про те, що після ДТП не вживав алкогольні напої. На місці був проведений огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат якого був 0,96‰, ОСОБА_1 не заперечував та був згідний щодо результату огляду (а.с.14).
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що і у протоколі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП також наявний підпис ОСОБА_1 , отже він був ознайомлений зі змістом протоколу та не оскаржував його (а.с.1). При складанні протоколу будь-яких зауважень з приводу допущених порушень порядку огляду ОСОБА_1 не висловив і в подальшому зі скаргами на дії поліцейських щодо оформлення протоколу не звертався.
Тому доводи апеляційної скарги про неправильність юридичної кваліфікації діяння особи, не підтверджуються будь-якими об'єктивними даними та суд розцінює як такі, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ..
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження захисника з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено й істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що судом першої інстанції було в повному обсязі досліджено надані матеріали та прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Підстав для скасування судового рішення та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Рущака В.М. - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов