Справа № 165/3954/24 Провадження №11-сс/802/460/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
11 листопада 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 30 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_8 (ЄРДР за № 12024030520000791),
Слідчий СВ ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання в межах строку досудового розслідування щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нововолинська Волинської області, українець, громадянин України, не працюючий, одружений, з професійно-технічною освітою, не працює, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, востаннє 18.06.2024 вироком Нововолинського міського суду Волинської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік, судимість не знято та не погашено у встановленому законом порядку, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.1 ст.263 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024030520000791.
Ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 30 жовтня 2024 року клопотання слідчого задоволено, продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 до завершення строку досудового розслідування - до 01 грудня 2024 року включно.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що заявлені органом досудового розслідування ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, на цей час не зменшилися, а тому більш м'який запобіжний захід, аніж тримання під вартою, не зможе запобігти і є недостатніми для запобігання ризикам, що існують на даній стадії досудового розслідування.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою. Посилається на те, що зазначені слідчим ризики не є обґрунтованими. Вказує на те, що ОСОБА_8 має місце реєстрації, де проживає з дружиною та двома малолітніми дітьми, крім того, в нього на утриманні перебуває четверо дітей від першого шлюбу. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із (або без) застосуванням електронних засобів контролю.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримували подану апеляційну скаргу та просили змінити запобіжний захід підозрюваному, прокурора, який заперечував доводи апеляційної скарги і просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають з таких підстав.
Відповідно до ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно положень ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Вимоги ст.177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Дані вимоги закону при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 слідчим суддею були дотримані.
Задовольняючи клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області слідчий суддя, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_8 , а також те, що заявлені під час досудового розслідування ризики, передбачені статтею 177 КПК України, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися і виправдовують обраний запобіжний захід, для запобігання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, вважав необхідним продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
При цьому, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.1 ст.263 КК України, який відноситься до умисних тяжких злочинів та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Також слідчим суддею враховано вік та стан здоров'я підозрюваного, а також те, що підозрюваний будучи раніше неодноразово судимим, востаннє вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 09.08.2022 за ч.1 ст.185, ч.1 ст.164, на підставі ч.1 ст.70 КК України, до покарання у виді 90 годин громадських робіт та вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 18.06.2024 за ч.2 ст.389 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк один рік, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання, з іспитовим терміном один рік, судимість якого не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового умисного тяжкого корисливого злочину під час іспитового строку, а відтак докази та обставини, на які посилається слідчий, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 , будучи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування, та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з таких обставин.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставами для обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою стали наявність обґрунтованої підозри, яка стверджується матеріалами провадження, а метою - запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Апеляційний суд вважає, що з часу обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та до моменту вирішення клопотання про продовження строку тримання під вартою в даному провадженні, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього вказаного запобіжного заходу та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 зможе забезпечити більш м'який запобіжний захід.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, згідно з якими підозрюваний та його захисник просять скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 відповідає вимогам КПК України та пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Належного обґрунтування щодо нових обставин, які б свідчили про те, що заявлені ризики зменшились та не виправдовують подальше тримання ОСОБА_8 під вартою, матеріали справи не містять, не надано таких доказів суду апеляційної інстанції.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 30 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: